Обурений

Це сталося в Іспанії, в місцевості Ла-Ріоха, перед заходом сонця одного з днів Страсного тижня, під час Хресної дороги.
Мовчазний натовп супроводжував Ісуса Христа й римських вояків, які бичували Його.
Тишу порушив якийсь голос.
Маркос Рабаско, що сидів на плечах свого батька, крикнув до катованого:
- Захищайся! Боронися!
Маркосові було два роки, чотири місяці і двадцять один день.

"Люди стояли й дивилися. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи:"Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він-Месія Божий, Вибраний!" Вояки також глузували з нього й подаючи йому оцет, примовляли: "Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!"(Євангеліє від св.Луки,23,35-37)
Ісуса вбивають щодня мільйони разів, і ніхто не обурюється

Бруно Ферреро

Хто загубив дитину?

У великій центральній залі вокзалу, повній людей, які снували в різні боки, раптово почувся несамовитий плач дитини. Усі подорожні відчували до заплаканої дитини співчуття, а деякі навіть зупинялися, утішали її та цікавилися, чим можуть допомогти.
- Що сталося, дитинко?-запитували.-Як можемо тобі допомогти? Що з тобою?
Дитина навіть не слухала запитань.
А чим більше люди хотіли їй допомогти, тим більше вона плакала.
Урешті-решт до неї підійшов поліцейський. Нахилився й узяв дитину на руки.
- Ну, молодий чоловіче,- промовив добродушно, -чи скажеш мені, що сталося?Чому плачеш? Ти загубив маму?
На якусь хвилю дитина затамувала подих, а потім щосили крикнула:
- Ні! Я не загубив маму. То мама загубила мене!

"Я загубив Бога"
"Ні. Це Бог загубив тебе. І не заспокоїться, поки не знайде тебе!"

Бруно Ферреро