Орест Цимбала - Не плачте рожі

музика і слова Богдана Весоловського

І хоч кругом весна, на серці в мене осінь
І все, що було досі, пішло десь в забуття
Тривожиться душа, лише зів'ялі рожі
Лишились при дорозі на згадку того дня...

А рожі так услід тобі гляділи
Тремтіли сльзи їм на пелюстках
І хоч кругом весна, голови похилили
І сонцю не зраділи, бо в серденьку туга

Не плачте рожі, ви квіти гожі
Ще усміхнеться до вас весна
Лиш я страждаю, весни чекаю
Хоч знаю, що неприйде вже вона.

Самітне життя

Син самотньої матері народився в низинній місцині. Зростав в іншому поселенні, де працював столярем, аж до тридцятого року життя.
Наступні три роки ходив по землі, навчаючи.
Не написав жодної книжки.
Ніколи не обіймав громадської посади.
Не мав власної родини, чи дому.
Не закінчував університету.
Не віддалявся далі, як на тридцять кілометрів від місця свого народження.
Ніколи не досягав того, що можна назвати успіхом.
Не мав жодних рекомендаційних листів, лише себе самого.
Йому виповнилось тридцять три роки, коли суспільство збунтувалося проти Нього. Його друзі втекли. Сам же був проданий ворогам й засуджений насправедливим судом. Його прибили до хреста між двома злочинцями. Коли помирав, виконавці вироку грали в кості на Його одежу, єдину власність, якою володів на землі. Коли помер, поклали Його до гробу, який Йому з милости уділив товариш.
Третьго дня ця могила була порожня.
Минуло двадцять віків, і оце сьогодні Він є центром світової історії.
Ніщо так не змінило людського життя на землі: ані військові походи, ані маневри флотів, ані парламентські наради, ані короновані особи, мислителі чи науковці разом узяті - як це одне самотнє існування.

У часи антирелігійної пропаганди в Радянському Союзі на одній із зустрічей лектор блискуче представив остаточну перемогу науки. Відбувалися перші космічні польоти.  Втішався велетенською славою космонавт Гагарін. Повернувшись на землю, він підтвердив, що бачив прекрасне чисте небо, а от Бога ніде не бачив. Лектор на завершення свого виступу зробив висновок про остаточну поразку релігії. Люди у залі загомоніли. Зустріч закінчувалась.
-Чи є якісь запитання?
Із глибини залу один старенький, який уважно слухав доповідача, сказав тихінько:
-Христос воскрес.
Його сусід повторив трохи голосніше:
-Христос воскрес!
Інший встав і ще голосніше промовив ці слова, потім ше хтось і ще хтось.
Знітившись, переможений лектор вийшов.
Незалежно від всіх доктрин і дискусій, існує назаперечний факт.
Щоб його описати, досить одної короткої фрази:"Христос воскрес!" У цьому все християнство. Один факт, і жодним чином не можемо його заперечити.
Філософи можуть оминути його мовчанкою. 
Але не має інших слів, які були б здатні сколихнути людство:
-Христос Воскрес!


Бруно Ферреро
Сторінки:
1
102
103
104
105
106
107
108
109
попередня
наступна