-Чому літо восени.
Бабине приходить? -
П'ятирічний онук з дідом,
Розмову заводить.
І у відповідь дідусь
Щиро посміхаєть:
-А в жінок завжди, Іванку,
Пізніш все відбувається.

-На розлучення напевне,
Буду подавати! -
Став Микола до матері,
Таке промовляти.
-Це ж чому ти так вирішив!? -
Мати здивувалась-
Адже гарна тобі жінка,
Синочку, дісталась.
-Дійсно так! - промовив Коля, -
І смачно готує,
Та порадоньки моєї,
Ніколи не чує.
-І не дивно! - стала мати,
Сина поучати, -
Я про Єву, тобі, синку,
Хочу нагадати.
Їй же Бог сказав в Раю,
Яблук не чіпати.
Та вона все ж спокусилась,
Плід той скуштувати.
Тож, ріднесенький, затям,
Вже собі повік...
Жінки Бога не слухають,
А ти ж чоловік!!!

-Що сьогодні на вечерю? -
Федь жінку питає.
-Так, он яблука лежать! -
Та відповідає.
-Що ті яблука? Якби
М'ясного поїсти,
А вже потім і яблучка
Можливо погризти.
Від тих яблук, зрозумій,
Користі немає,
Адже шлунок мій ще більше,
Їжі вимагає!
Посміхнулася до Феді,
Дружинонька Таня:
-А в Адама ж викликали...
До Єви бажання!!!

Коли жінку чоловік,
Вперше зустрічає,
То уявлення про неї
По грудях складає.
А в жінок про чоловіків,
Ніяк не складається,
Тож частенько ось сюрприз,
Чи... конфуз трапляється.

Суддя грізно запитав
В жіночки Тетяни:
- Ви навіщо молотком,
Вдарили Івана?!
А у відповідь почув:
- Йвана звісно жаль,
Але кожен щастя свого,
Вірю, є... коваль!!!

Повернувся Гриць додому,
Не тримають ноги.
Як то кажуть, ледь тепленький,
Говорить ніхт змоги.
Жінка грізно промовляє:
-Знову нализався,
І за що мені такий п'яниця,
Людоньки, дістався?
А Грицько, зібравши сили:
-Істина в вині,
А в якій же вона пляшці?
Цікаво мені!!!

Пощастило двом подругам,
Нарешті зустрітись.
Й про життя своє буття,
Звісно ж поділитись.
-Слух до мене, - мовить Катя-
Оксанко, долинув,
Що тебе у тому році,
Микола твій кинув?
А у відповідь Оксана,
Щиро розсміялась,
Потім з відповіддю все ж
Нарешті зібралась:
-І не дивно людям, Катю,
Такеє казати?
Адже він мене не міг
Ніколи, підняти!!!

В цей вересневий день останній,
Хотів би слово я сказати.
Й бібліотекарів зі святом
Їх професійним привітати.
Уже століття двадцять перше ,
І всім доступний Інтернет,
Та він не зможе замінити
Нам книгу, і не замінить нам газет.
На допомогу нам приходять
Бібліотекарі завжди,
Адже про все ці люди знають.
Тож поспішаємо туди,
Де радо, друзі, нас зустрінуть,
Запропонуть прочитать,
Щоби про все нам досконало
Всю інформацію вже знать.
Так побажаю їм здоров'я,
Натхнення, радості в житті,
Щоб матір Божа крокувала,
Й була сопутньою в путі.

-Ідеальна до весілля
Була моя Аня! -
Промовляє до сусіда
Дуже сумно Ваня. -
А це ніби якісь біси
В неї посилились,
Не минає мабуть дня,
Щоб ми не сварились.
Співчутливо похитав
Сусід головою:
-Погоджуюся цілковито,
Друже, я з тобою,
Бо таку і я проблему,
Зізнаюся, маю,
І фізично від дружини,
Часто потерпаю.
Була ніжна і спокійна,
Як свататись ходив,
Та у РАГСі їй пристріт
Певно хтось зробив.

Три години Гриць Наталку,
Вперто домагався.
І в довічному коханні,
До неї він клявся.
Та азарт його швиденько,
Людоньки, пропав,
Коли номер йому дати
В жінки попрохав.
-Тобі Віза? Мастеркард? -
Відповідь почув.
То миттєво чоловіка,
Ніби вітер здув.