Ой, проблеми з горілкою
Кум Петро мій мав.
Як здолати цю проблему,
Відповідь шукав.
Та тепер уже проблеми,
Чоловік не має,
Бо горілку він варенням...
Завжди заїдає.
Запитаєте, чому,
Робить він це так?
Не подобається йому,
Горілочки смак!

-Кобелі всі чоловіки! -
Жінки заявляють. -
Вони зраджують же нам,
Совісті не мають.
Я хотів би жіночкам
Поставити питання,
Відповісти тільки чесно,
На нього благання:
-З ким же зраджують мужчини,
Скажіть, милі дами,
Якщо всі ви такі вірні,
Й не крутите задами?

Від пияцтва Опанаса
Жінка лікувала.
До столиці вже возила,
Щоб закодували.
Й ось два дні з того моменту
Уже так минає,
Але вечером в квартиру
Панас заповзає.
Жінка в крик:
-Ти за старе, бачу знову взявся,
Що помреш ти від спиртного,
Бач не побоявся.
Чоловік відповідає:
-Досить вже кричати,
До поліції потрібно,
Швидше набирати!
Спантеличена Галина
Стала промовляти:
-А що маю я тим копам,
Коханий, сказати?
Дуже чемно чоловік
Промовля до Гали:
-Скажеш, люба, що шакали...
Код мій весь зламали!!!

У віртуальне кохання не вірив,
Бо вважав, що це все маячня.
Але думка моя геть змінилась
Ось одного осіннього дня.

П-в:
Світланка, Світлана, Світуся,
Увесьчас на вустах це ім'я,
В тенета її ось потрапив,
І від щастя хмелію вже я.

Як завди я блукав інтернетом
Своїх соціальних мереж,
І вона щось напевне шукала,
Від суму ховалася теж.

П-в.

Так доля напевне рішила,
Шляхи щоби наші зійшлись,
І дві половинки самотні
В єдине суцільне злились.

П-в.

Так час швидкоплинно минає,
За вікном вже буяє весна,
А душа моя ніжно співає,
Коли щось мені пише вона.

П-в.

За цю зустріч я дякую долі,
І щоденно я Бога молю,
Щоб розлуки між нами небуло,
Бо Світланку я дуже люблю.

П-в.

Що із випивкою час комусь зав'язати,
Ви хотіли б, дорогенькі порадоньку дати?
А я вам скажу, що ви рації не маєте,
Якщо так уже, шановні людоньки вважаєте.
Бо коли ось чоловік дружини немає,
То беззахисним він є, й спиртне спокушає.

Кум Петро у понеділок
В Гриця запитав:
-Як провів ти вихідні?
Чи не сумував?
-В Простоквашино я їздив! -
Гриць відповідає.
-Ну, і що ти там робив? -
Знову той питає.
-Ой, і дивні в тебе, куме,
Завжди запитання,
Просто квасив я два дні,
Із самого рання!!!

Чому ви України боїтесь?

Став Іван своїй дружині,
Якось докоряти:
-Із тобою я соромлюсь
Десь відпочивати.
Он сусіди кожен рік
Їздять же на море,
А твоя товста фігура,
Це суцільне горе.
І у відповідь Галина
Таке промовляє:
-У твоїх словах, коханий,
Логіки немає,
Нісенітницю, Іване,
Годі говорити,
Я ж бо можу над тобою,
Тінь гарну зробити.

—Ти відносини з Петром уже уладнала?-
Рано вранці у доньки мати запитала. -
Бо я чула, що вночі ти йому дзвонила,
Почуття ще залишились, тож не розлюбила?
Посміхнулася Галинка, і почула мати:
-А кому могла в два ночі ще б телефонувати,
Адже ворогом він став, не буду темнити,
Тож його у такий час не жаль розбудити.

Матюкатися говорять,
Дуже не етично.
Не погоджуюся з цим,
Адже не практично.
Якщо я вже припиню,
Матюки вживати,
Як своїми іменами
Речі називати?