Профіль

G07

G07

Україна, Вінниця

Рейтинг в розділі:

Останні статті

G07

G07

G07

G07

Mолитва любові і ненависті

  • 03.04.22, 14:43
Mолитва любові і ненависті:

боже
дай нашим воїнам
око сокола — кожному
крила яструба — кожному
силу лева
і швидкість тигра

щоб кулі, уламки, ракети і бомби їх оминали
щоб жоден не був поранений
щоб вони ішли, ішли, ішли
шаткували ворога
і вимітали ту нечисть із нашої землі

так поетично і щиро щодня молиться моя бабуся.

і я тепер з нею, цими ж словами.

***

спочатку вона казала мені, що дуже православна і не може говорити злого і думати злого. навіть на ворога

сьогодні вона криком кричить
НЕНАВИДЖУ

***

зараз це те, що маємо відчувати ми всі. читаючи історії людей, які чудом вирвались із Маріуполя. дивлячись на фото зґвалтованих і розтерзаних у Бучі. чуючи новини про нові і нові вибухи шкіл, дитсадків, пологових, музеїв. по всій країні.

боже
не дай нам забути.

вони нас терзали століттями. вони морили нас голодом, вони висилали нас у табори, розстрілювали, топили і палили нас просто за те, що ми українці.

боже
не дай нам пробачити.

боже
дай нам ненавидіти на всю силу.
дай нам вижити, пережити і передати цю ненависть далі своїм дітям, внукам і правнукам.

я зберігаю всі історії про нелюдські злочини. колись я напишу про це книжку. і це буде найстрашніша річ, бо не потрібно буде думати над сюжетними поворотами і конфліктом. кожне слово, кожна літера зараз — відкрита рана.

***

боже
дай нашим людям сили.

нічого більше не прошу. жодних скарбів, багатства чи благ.

найцінніше у нас вже є —
наша країна.

і свобода, що завжди виринала з темної води і живою виходила з вогню. її не знищить жодна куля.

***

боже
як боляче

krapka.krapka

G07

G07

G07

G07

Завтра

  • 05.02.22, 16:44
син вирішив познайомити мене зі своєю дівчиною. Можливо майбутньою невісткою. Це значна така сторінка життя.
Заочно мені ця дівчинка дуже подобається. Вчиться в універі, паралельно працює. Готує смачний празький торт) Завітають на каву, готую тірамісу. Ну нормально ж - тортик з кавою? Посидимо, поговоримо.. А про що говорити? І питати про що? Не хочу, щоб якось щось недоречно було. Ух, якось так незвично.
Син, коли ти встиг стати дорослим? Обіцяю не розповідати їй про твої дитячі конфузи.
Сподіваюся, в нас будуть гарні стосунки. Я не вредна ніби свекруха буду. Як воно у вас відбувалося? І як потім склалося?

G07

G07

Назад у майбутнє

  • 27.11.21, 19:38

Група фізиків з Великобританії, Австрії та Іспанії виявила, що на рівні окремих мікрочастинок час спливає протікає відразу в майбутнє і в минуле — тобто він перебуває в стані суперпозиції без будь-якого виділеного напрямку. І тільки при переході до більшої кількості частинок час набуває певного напрямку — процеси починають йти з минулого у майбутнє. Іншими словами, перебіг часу знаходиться в квантовій суперпозиції, коли поєднуються зовсім різні, навіть взаємовиключні стани. Процеси на квантовому рівні ніби «не розуміють», у якому напрямку їм розвиватися, і тому рухаються за всіма можливими сценаріями одночасно. Наприклад нескінченно малий кубик льоду, танутиме і замерзатиме одночасно. (с) 
Прикиньте? 


G07

G07

Є в мене така риса характеру

  • 21.11.21, 12:20
часом сприймати все буквально.
Іноді це буває на грані фолу. Я, канєшно, не підношу принтер до монітору, коли комп пише мені "комп'ютер не бачить пристрою", але щось типу того можу вчудити.
В медучилищі колись мала дуже скаженого вчителя української мови і літератури, мав він погоняло Чіпка. Молодий був тоді, проте до біса нудний і змушував мало не на пам'ять знати ті "Хіба ревуть воли.." чи Зачаровану Десну. Нам по 16-17 років.. Ну яка Десна, Чіпка? Він казився і застосовував до нас свій педагогічний прийом: поставити бовдурів рядочком біля стіни, поруч з дошкою, щоб на них вся група дивилась із засудженням. Стою я якось в тому рядку, перша половина пари скінчилася, Чіпка каже: "Все, можете присісти". Ну я натурально і присіла навпочіпки. Думала, що він саме це мав на увазі,бо це в його манері. Сміялись, пам'ятаю, всі тоді. Навіть він.

Днями пішла на Нову пошту замовлення отримати.
-драсті
-драсті
-хочу одержати замовлення
-добре, наш додаток у вас є?
-так, ось *відкриваю в додатку не те, що потрібно*
- назад, будь ласка.. 
Натурально роблю пару кроків назад від оператора. (ну бо пандемія, може я занадто наблизилася до стійки і тому подібні мотиви мала собі). Сміявсь. Каже, я мав на увазі поверніться назад у додатку.

Хтось ще так плугує по життю? 

G07

G07

Запашна рибка

http://blog.i.ua/user/518748/2382286
Захотілося мені якось сюрстремінгу.
Відчути на собі креатив скандинавів в далекі періоди дефіциту солі. Багато хто бачив безліч риготних відео поїдання цієї квашеної риби. А мені чомусь це лише наганяло апетиту і азарту. Ну який він? Що, справді такий смердючий? Та ну, слабаки. На смак жеж ніби й нічого, судячи з реакції їдунів. Головне - перебороти ці перші потуги проблюватися на старті. А далі береш слизький шматочок, кладеш на хліб, жуєш. Ну цікаво ж. А шоякшо раптом мені цей запах навпаки "зайде"? В своїй професії і не такого нанюхалась. Все. Вирішено. Їду в найближчий маркет за 30 км від дому, беру омріяну баночку


 і до неї хліб Кака. 

Ну, щоб повний комплект був.
До гастрономічних тортур і самолюбування "їла неподобство і не кривилась" готова. 
Приїхала додому з цією банкою, розхвилювалась чомусь, як в гостях у стоматолога. Сиджу, дивлюся на неї, що робити не знаю. Як її відкрити ніби знаю, але боюсь. Але хвилювання були марними. Ех, ця наша українська експресивність... Думала от так просто: купила, помучилася і з'їла. Ага. 
Виявилось, квашений оселедець - це не сардини аквамарин. Зопалу місцеві до цих свячених баночок не наближаються. Місцеві взагалі нічого не роблять зопалу, сповідуюють свій принцип лагом. Поїдання цієї риби - ритуал. А для нього має бути привід зібратися. Приводом може послужити чиєсь бажання поїсти рибки. Як от моє. Але частіше, аніж двічі на рік, робити сюрстремінг-паті не можна. Шкідливо для здоров'я. І наодинці їсти цей смаколик то гріх. Ти втрачаєш радість контакту, спілкування. Так не цікаво. І люди не те подумають. Заради того, щоб зайвий раз зібратися, мабуть і була вигадана ця консерва. А ригачки на ютубі, думаю, для треш-контенту і від незнання глибини глибин. 
Так і цього разу зібрався клуб гурманів. Обережно, за 3 години до вживання, відкорковують під водою цю рибку, дають їй відпочити на свіжому повітрі, а тим часом спілкуюються за кавою. Пропускають пару чайників кави зі спеціальним сиром "до кави". 
Його нарізають шматочками і плавлять в чашці з гарячим напоєм. 
Аромат божественний, сьорбаєш і закушуєш одразу цим смачним сиро-кремом. 
І одночасно готують антураж для риби: маринують цибулю, готуюють картоплю, окремо картопляний салат, часниково-сметанний соус, салат з яєць, лаваші (даремно Каку купувала. Каку їдять з м'ясом), мітболи (саме мітболи, малесенькі такі курдуплики, бо наших людських котлет з долоню скандинави не розуміють) в білому соусі і лише потім приходить Його час. 
Він досі зберігає віддалено запах здихлятини. Але в цьому і є його цимес. З антуражем дуже навіть їстівний. 

Мружаться задоволено поїдаючи ото всьо. І я мружилась, щоб не образити. Але наступного разу не відмовляюся. Дуже сподобалась атмосфера. 

G07

G07

Цікаво

В Україні антирекорд летальних випадків ковід, 538 чоловік. Порівнюю з населенням якогось маленького села. І якось невесело.
І стало мені цікаво. Якщо не дай Боже якогось уявного противника вакцинації вкусить заражена сказом тварина (з явними ознаками сказу, піною на морді, не характерною агресивністю і таке інше), то як діятиме ця обачлива та обізнана людина? Чи звернеться вона до лікаря, щоб вколоти антирабічну вакцину? Але ж токсичність? А якщо не дай Боже травмується на городі вилами, граблями чи сторічним цвяхом в землі? Чи убезпечить себе від правця? Або уявімо, що за високий професіоналізм і продуктивність відрядили цю людину до Танзанії досвід передати. Що робитиме зі щепленням від жовтої лихоманки? Відпетляє чи ні, як думаєте?

G07

G07

Вкололась голкою :(

  • 05.10.21, 03:52
Сьогодні, ну точніше вже вчора летіла Люфтганзою додому. Здавалося б, німецька якість і все таке. Гімно там, а не якість.
Вирішила дорогою дослухати улюблену книжку. Дістаю дибільні свої навушники і один, як завжди, випадає з рук і котиться десь під моє сидіння. За вікном ніч, в салоні темрява, починаю тихенько шарити рукою під собою по підлозі. Бо ж понад 2 години летіти, кортить послухати.. Відчуваю, що вкололась чимось. Дістаю з-під сидіння руку, в палець встромлена голка з якоюсь незрозумілою канюлею. Я цю хрінь з пальця вийняла, кинула на підлогу і давай собі того пальця, вибачаюся, вичавлювати. З надією думала, може це канцелярська кнопка типу. Але ніфіга. Це голка, яка була в комусь і хтось навіщось її залишив в літаку, на підлозі. А німці підараси ту підлогу 100 років не прибирали. І я бовдур лазила там голіруч. от тепер я парюся стосовно віч або гепатиту С.

Рібят, що за голка така? Хто знає? Я її відтоптала, поки пальця чавила. Але вона тонка така, як інсулінова.
Стюардесам нагнула хуїв, прибирали. Але бляха... Ну як так. 
П.с. В мене як не срачка, то пердячка. Я вже вибачаюся. То бананів наїлася, то голку собі встромила. Але розумні люди в замітці про банани розповіли мені про алерген латекс. Може й тут щось скажуть.

G07

G07

123

Каждый день такое чувство, что я что-то упускаю. Мимо меня летит время, а я пустая.
Нет ощущения полноты души. Постоянное желание что-то делать и куда-то спешить. Тоннами глотаю семинары и слова из книг. Лишь бы забыться и выключиться на миг. Но все как через сито или проливным дождем. Душе мало, она поедом жрет. Ты ее наполняешь, а она жрет и жрет. Просит, ноет, болит и жить не даёт. (с)