На порваних струнах
Не зіграти оду любові.
Зраджене серце не вміє
Та й не хоче співати...
То не правда, що воно
Вже не покохає нікого й ніколи...
На зранених крилах
Тяжко, але можна літати...

Час - вірний пес.
Всі рани залиже. Загоїть.
Пробачаю. Звик пробачати.
В одну ріку, говорять, що вдруге
Не входять ніколи.
Та й тебе. Ту що знав.
Тяжко назвати.

12 листопада в місті Малин було відкрито пам’ятний знак жертвам нацизму. Пам’ятний знак встановлений поблизу місця де в роки фашистської окупації було знищено 1312 жителів нашого міста, серед яких були зовсім маленькі діти та дорослі. Представники різних конфесій та національностей. Практично в ті трагічні роки на цьому місті фашистами було розстріляно кожного 10 жителя нашого міста.  джерело Місто Мала

Можливо хтось іще й досі вважає цю дату значущою, а саму революцію називає не інакше, як Великою Жовтневою. Але прихильників такої термінології все менше і менше. Не даром говорять, що час ставить всі крапки над «і». Так. Час ставить всі крапки над «і», бо саме с часом погляд на історію, звільняється від емоцій й стає об’єктивним.

Сьогодні, їдучи в київській «підземці», не взявши з собою нічого почитати, постійно дивлюсь на монітор. Після якоїсь зупинки на моніторі з’являється перелік видатних подій цього дня та перелік відомих людей, які в цей день народились. Виявляється в цей день народився не хто не будь, а сам Лев Троцький. Починаю читати уважно: «7 листопада 1879 року народився Лев Давидович Троцький (Бронштейн)» й далі «один із організаторів державного перевороту 1917 року». Вміли більшовики відмічати свої день народження.

Як би не називали люди сьогодні цю сумну  подію: «Великою Жовтневою» чи «державним переворотом», ця подія «пішла» в історію, раз і на завжди, разом з більшовицькою ідеологією. І якщо прихильники цієї дати, які люблять погаласувати в цей день на Майдані Незалежності, думають по іншому. Що в ідеології більшовиків є майбутнє, хай зроблять опитування серед школярів.

Бо ще десь близько 10 років тому, одна жіночка проходячи з своїм сином повз пам’ятник маленькому Володі Ульянову (В. І. Леніну) на запитання сина: «мамо, це хто?», відповіла: «Вождь жовтневої революції». Син уважно глянув на пам’ятник, потім на маму й сказав: «А щось на індійця він зовсім не схожий».  Місто Мала

Последняя осень поэта.

Або мій щоденник за вересень 2008 року.

1 вересня. Приїзд до міста Тернополя. Прогулянки містом, зустріч з друзями.

2 вересня. Іду до Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії, де мав честь навчатись останні 4 роки. Зустрічаюсь з ректором семінарії Джоном Вогтом та єпископом Української Лютеранської Церкви В’ячеславом Горпинчуком. Де під час співбесіди мені повідомляють місця мого проходження після дипломної практики. (Київ, Мінськ, Малин, Радомишиль)  Й вечері цього ж дня допомагаю проводити Вечірню службу в Тернопільській громаді  Св.Апостолів Івана та Якова проректору семінарії пастирю Олегу Юхименко.

Після Вечірньої служби отримав диплом бакалавра богослов’я.

17 вересня. В місті Кременець приймав участь в Пасторській Конференції, та

18 та 19 вересня. Приймав участь в 17 Соборі Української

Лютеранської Церкви, де був делегатом від громади УЛЦ «Воскресіння Христове» м.Малин. В якій служу на даний час .

24 – 26 вересня. В місті Тернопіль брав участь в Семінарі «Християнське консультування на основі Святого Письма», що проходив під егідою Міжнародного Благодійного Фонду «Дар Життя».  Семінар проводив Кертіс Лайон. Після закінчення семінару отримав відповідний сертифікат.

Також під час перебування в Тернополі в мене була чудова

можливість зустрітись з дуже цікавою людиною нашого портала Оксаною   

http://narod.i.ua/user/363774/profile/

яка завжди радує нас своїми чудовими замітками.

Наша коротка (десь близько години) зустріч проходила в

затишному кафе «Майдан». Де ми трішки поговорили про наше рідне I.UA, про свої роботи, друзів, сім’ю. Під час розмови, в мене постійно виникала думка, що це не перша зустріч, а зустріч давніх друзів, які просто давно не бачились. Творчої наснаги тобі Оксано. Радуй й надалі нас своїми чудовими замітками.

Не зважаючи на те що моє студентське життя скінчилося. Обіцяю й надалі публікувати свої вірші та різні історії. Й звичайно й надалі буду намагатися вам допомогти порадою, та теплим словом якщо у вас буде в цьому потреба.

Хай нас всіх благословить наш люблячий Господь і міцно тримає всіх нас під Своєю опікою.

З повагою Діма Д. (Дмитро Дідківський)

 за мотивом Ю. Шевчука "Последняя осень"

Последняя осень

Стать первою может.                                                                                                               

И пусть Господь нам                                                                                       

В этом поможет.                                                                                                                                                   

ПОЭТЫ, мы

все –Божии дети.

За каждое слово, Пред Ним мы в ответе. У всех в нас в душе Весна играет. И пусть она нас Всегда вдохновляет. Последняя осень Не скоро настанет И каждый из нас Свой след оставит. Мы на вершину Возносим слова. И пишем стихи Все снова и снова. Ведь лучшие песни Еще не допеты. Значить есть стимул. ПИШИТЕ ПОЭТЫ. Последняя осень Стать первою может. И пусть Господь нам В этом поможет. 29 сентября 2008 год.

24 августа - День…

24 серпня - День незалежності України.

Вітаю всіх з Днем Незалежності.

Будуймо Україну разом.

Слава Україні!

Героям Слава!

 

23 серпня день українського прапора.

 Стяг міста Малин.

Друзі давайте в день прапора розмістимо на I.UA. прапори своїх міст. Й не бійтесь повторюватись. Чим більше тим краще. РАЗОМ НАС БАГАТО...

"Ми радітимемо спасінням Твоїм і піднімемо стяг в імя Бога нашого" (Псалом 19:6).

Слава Ісусу Христу!

Слава Україні.

Слава Українським народам!

П.С. Прочитай і відішли друзям.

Один з ставів в парку ім. Миклухо - Маклая в місті Малин.

Учені дізналися, скільки у восьминога ніг

Ранена царівна.

Біля річки побачив жабення з раненою лапкою. Відразу промайнула думка що поранила дітвора. Але не подалік побачив втікаючого вужа. Ось і не знаю хто міг поранити вуж,чи діти?

Я туж участник дорожнього руху.

Сів за скутер плати гроші.

З першого серпня цього року за рішенням Житомирської обласної ради власники скутерів повинні зареєструвати свої транспортні засоби. Й звісно не без коштовно.

Порядок реєстрації передбачає видачу талона про реєстрацію та видачу картки водія.

Щоб отримати картку водія потрібно прослухати курс лекцій з Правил дорожнього руху в підрозділах УДАЇ УМВС України за місцем реєстрації, та успішно скласти іспити.

А щоб зареєструвати скутер потрібно представити його до огляду до відділення РЕР УДАЇ. Для цього потрібно пред’явити: паспорт власника, документ який підтверджує придбання скутера, квитанції за оплату номерного знаку та реєстраційного талона.

Й за це все потрібно буде сплатити не мало, не багато а саме 234 гривні й 32 копійки.

З них: 117 гривні 16 копійок – послуги реєстрації, 15 гривень за талон, 43 гривні 62 копійки за державний номерний знак, 58 гривень 54 копійки коштують послуги ДАЇ.

 Реєстрацію скутерів пов’язують із збільшенням аварій на дорогах із вини скутеристів. Але чи сама реєстрація покращить ситуацію на дорогах? Бо не тільки скутеристи порушують правила дорожнього руху, але й власники автомобілів, які чомусь не завжди помічають скутер який повертає з головної в лівий бік, чи на перехресті. Можливо разом з реєстрацією скутерів потрібно й визнавати їх повноправними членами руху не лише з боку ДАЇ, але й автомобілістів.

Джерело: http://mistomala.ucoz.ua