Люблю котів! От не можу нічого зробити з собою.
Їжаків теж люблю. І єнотів. Собак - боюсь. А от котів - люблю.
Розумію людей, які живуть триста років разом зі своїми черепахами. Або тих, які стукають по стінкам акваріумів, де плавають німі від переляку рибки, креветки і крабові палички. А я люблю котів.
Думаю, що і гадюк люблю. Може, навіть, раків, морських свинок там різних і хом'яків, які їдять слизьких слимаків.
Але серце моє належить котам. Зараз конкретно - одному - Деніелеві.
А взагалі, у вселенському масштабі - всім котячим - від сфінксів до оцелотів, від гавани до турецької ангори.
І більш, ніж впевнена, що серед блоГГерів (с) є мої однодумці. Котолюби.
А зараз - знайомлю всіх з творчістю одного чоловіка.
Фотограф Роберт Сіжка (Robert Sijka).
Колись врятував життя кошеняткові. Потім почув про мейн-кунів. Потім купив такого в Європі. І його сім'я настільки закохалась у цю породу, що у них почалася своя, власна, мейн-кунська історія.
Ще б не закохатися! Порода - справжня краса, коти- інтелектуали, віддані! Ну і, звичайно, розміри- 1 метр в довжину і 15 кг ваги завершують образ справжнього котячого красеня!
Далі - просто любуємося :