хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Давні спогади про зиму

  • 12.12.16, 13:41
 Zmeelove  ініціював безстрокову акцію спогадів



    Я хотіла колись, в майбутньому, написати цю історію окремою заміткою.
Адже зимові спогади бувають не лише радісними, з блискучими гірляндами, з димом "бенгальських вогнів" і  оповиті запахом мандаринів.
Спогади бувають і сумними.
І навіть гіркими.

      Наташа прийшла до нас  по переводу із обласного вузу, з третього на третій курс. Красива русокоса дівчина, висока, струнка... Перейшла вже пізненько, в кінці жовтня. Вчилась на сусідньому потоці, а поселили її до нас в кімнату, третьою. Моє і її ліжко ми зсунули одне до одного і, часто, ночами, шушукалися про своє, про дівчаче. Так я дізналася, що мами у неї немає - померла, коли Наташа була ще зовсім малесенькою і її виховував батько. Який так і не одружився більше. І який любить Наташу більше всіх на світі. І правда, як приїздив Наташин батько (такий гарний чорнявий дядечко), по його відношенню до неї було видно, що вона - найдорожче, що у нього є. 
Є ще у Наташі і тітка - рідна, живе на Нивках і вона їздила до неї не вихідні ночувати, а в понеділок прямо від тітки їхала в універ.

    Якраз був початок грудня. І погода була отака ж мерзопакостна, як минулої п'ятниці - сніг з дощем, слякоть, під ногами сіра кваша. Наташу я в понеділок цілий день не бачила, все таки, вчилися на різних потоках. А ввечері вахтерша позвала мене терміново до телефону (тоді ж мобільних ще не було, лише внизу, на посту у вахтерів, пам'ятаєте?). Дзвонив Наташин батько, коли я бачила Наташу. "У п'ятницю ввечері ще, а потім вона поїхала до тьоті "- відповіла. Виявляється,  у тітки вона не ночувала, в універ не з'явилася, додому батькові не перезвонила.
Пропала.

    Потім кілька разів приходили з міліції. Записували - як вона вчилася, з ким дружила, куди ходила, як себе поводила, коли вона йшла з гуртожитку і коли поверталася від тітки. Купа стандартних питань в випадку розшуку щезнувшої невідомо куди людини. Для мене таке було вперше. Я дуже хвилювалася, дуже. Сподівалася, що Наташа просто не все розповідала, в когось дуже закохалася і десь відсиджується у коханого. Даремне я сподівалася.

    Через 10 днів Наташу знайшли. Під Димером, у лісі, як розповіла мені потім її тьотя. Наташа була повішена на власному шарфі  в глибині лісу. Експертиза встановила, що вона була неодноразово згвалтована і померла ще до того, як її повісили. Виявилося, що в її організмі не було, практично, жодної цілої кістки - все було переламано. Навіть самі міліціонери були нажахані тим, що зробили якісь нелюди з дівчиною.

      Я не можу, навіть, переказати вам, як на мене все це подіяло. Ще вдень на парах, начання, то якось так-сяк. А от вночі - сну немає зовсім. Як повернусь обличчям в сторону Наташиного ліжка - бачу Наташу. Вранці відкрию шафу - а там її речі, душа так і обривається. Батько приїхав по її речі вже десь після Нового року - сивий змарнілий чоловік. Поплакали разом. Пропонував мені залишити на згадку про Наташу чи її золотий хрестик, чи ланцюжок (все її золото, до речі, так і лежало в кімнаті в шкатулці весь цей час). Я відмовилася, мені вистачало й того, що я її бачу кожну ніч.

Убивць міліція не знайшла.

І вже 25 років я ставлю свічку за молоду дівчину із невеликого села під Переяславом, якій не дали дожити до свого 20-річчя...
 
Ось такі спогади...
Вибачте мені.
20

Останні статті

Коментарі

112.12.16, 14:05

Бедная несчастная девочка. Ох и тяжкая долюшка ей досталась.

    212.12.16, 14:11Відповідь на 1 від Вискарион

    Бедная несчастная девочка. Ох и тяжкая долюшка ей досталась.я до цього часу не можу зрозуміти причину такої надзвичайної людської жорстокості

      312.12.16, 14:17Відповідь на 2 від Ми Ла

      Бедная несчастная девочка. Ох и тяжкая долюшка ей досталась.я до цього часу не можу зрозуміти причину такої надзвичайної людської жорстокостіСытому не понять голодного, а доброму злого. Это заложено в человеке, отчасти в воспитании, а отчасти в генах.

        412.12.16, 14:26

        нда... нелюди

          512.12.16, 14:26

          *свічечка*
          ..............

            Гість: oksanitka

            612.12.16, 14:40

            боль

              712.12.16, 14:47

              і от спитатися-навіщо нам гектари кладовищ на родючому чорноземі, якщо хороших людей ми несемо в своєму серці до скону

              земля пухом тій дівчинці

                812.12.16, 14:53Відповідь на 4 від Rujebok@

                нда... нелюдидуже часто задаюся питаням - навіщо вбивати згвалтовану людину? це ж не лише страх за те, що гвалтівника можуть викрити. Як свідчить статистика, більшість згвалтованих мовчить навіть рідним, не те, що звертаються в органи. Це якась надзвичайно збочена жага до тотального підкорювання волі своєї жертви через смерть.

                  912.12.16, 14:54Відповідь на 7 від disu

                  і от спитатися-навіщо нам гектари кладовищ на родючому чорноземі, якщо хороших людей ми несемо в своєму серці до скону

                  земля пухом тій дівчинці
                  Земля пухом.
                  Наша пам'ять - дивна штука, правда ж?

                    1012.12.16, 14:56Відповідь на 9 від Ми Ла

                    і от спитатися-навіщо нам гектари кладовищ на родючому чорноземі, якщо хороших людей ми несемо в своєму серці до скону

                    земля пухом тій дівчинці
                    Земля пухом.
                    Наша пам'ять - дивна штука, правда ж?
                    егеж

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      6
                      попередня
                      наступна