Володимир Бондаренко: Корупційні схеми буде викрито і знищено!


На фоні зовнішньої інтервенції російських військ на нашу землю, щоденно і щохвилинно точиться і внутрішня війна – інформаційна диверсія. Вона не менш загрозлива, бо мета її – задурити людям голову, розколоти суспільство та сіяти сумніви.
Я, Володимир Бондаренко, голова Київської міської державної адміністрації, став одним із об’єктів такої спланованої, заздалегідь брехливої інформаційної атаки, яка триває не один день.
Зрозуміло, що головною метою такої провокації є дискредитація не прсто Бондаренка, а нової влади у місті Києві. Адже з першого дня своєї роботи на цій посаді я розпочав тотальну ревізію діяльності усіх структурних підрозділів адміністрації, аби виявити явних і тіньових корупціонерів та присікти роками процвітаючий дерибан.
Водночас я запропонував усі без винятку кадрові рішення обговорювати публічно, проводити через Люстраційний комітет та оприлюднювати списки за допомогою ЗМІ. Мої принципи у цьому питанні: досвід роботи, фаховість, чесність.

Я відсік будь-які спроби кулуарних призначень, чим, безперечно, поламав плани багатьом, хто прагнув змінити на посадах обличчя, не змінюючи системний дерибан.
Ця розворушена мною купка шахраїв вирішила врятуватися тим, що постійно розповсюджує брехню. Зокрема почали ширитися чутки, ніби я призначаю родичів на посади у столичних районах. Запевняю всіх – це відверта брехня! Жодного родича на жодну посаду навіть не було рекомендовано!
Аби присікти ці наклепи та покарати зловмисників, я буду ініціювати перевірку кожного кандидата на посаду в районах на предмет родинних зв’язків зі мною. Водночас звернуся до правоохоронних органів, аби вони виявляли наклепників та карали згідно з чинним законодавством.
Але найстрашніше, що ці шахраї вміло маніпулюють свідомістю людей, які пережили трагічні дні протистояння на Майдані, і бояться знову бути ошуканими. Вони, прикриваючись гаслами, сіють сумніви серед громадян.
Звертаюся до кожного з Вас, хто пройшов горнило боротьби і вистояв: будьте пильними! Бо зло уміло змінює свою личину, не перестаючи бути злом! Усі ті страшні дні і ночі боротьби я був разом з Вами, не ховався, не боявся. Стояв, відчуваючи Ваше плече, коли нас відтісняв «Беркут», грівся уночі біля багаття, коли були морози, і не пішов із Майдану, коли почали стріляти.
Щоб захистити мітингувальників від штурму, я купив чотири старих вантажівки, оформив їх на себе (аби не підставляти нікого) і поставив в урядовому кварталі перед рядами міліції. На мене одразу режим завів кримінальну справу, і покарання мало бути до п’ятнадцяти років ув’язнення. Але я робив це свідомо та готовий був до всього!
Тепер ці пройдисвіти у своїх інформаційних війнах розповсюджують брехню, нібито я маю цілий автопарк. Схаменіться і побійтесь Бога! Ці вантажівки згоріли під час протистоянь! Навіть у таких, як ви, має бути хоч крапля совісті.
Тільки пройдисвіт або провокатор може говорити, що після всього пройденого і пережитого я вдався б до такого дешевого ґешефту, як призначати родичів, продавати якісь дозволи чи бруднитися об якесь примітивне використання службового становища.
Хочу сказати кожному такому брехуну, що в умовах загрози війни ви перетворюєтеся на злочинців у першу чергу перед своїми родичами і близькими. Бо ви розхитуєте суспільство, сієте сумніви і руйнуєте нашу монолітну єдність, народжену Майданом. Ви робите нас більш вразливими перед зовнішнім ворогом. Але вам це не вдасться!

Якщо люди змогли здолати такий страшний режим, то таку морально здрібнілу полову розкусять і виплюнуть досить швидко!
Водночас запевняю: від наміченої мети не відступлю! Торгувати посадами не дам! Корупційні схеми буде викрито і знищено!

Володимир Бондаренко

Повернення Межигірського монастиря


Древнє козацьке село Нові Петрівці, Вишгородського району на Київщині, повертає славу легендарного Межигірського монастиря. Кілька років ця тема була фактично забороненою. На щастя, завдяки Майдану, часи змінилися!
У Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році" урочисто відкрито виставку про Межигірський монастир.
 Прикметно, що ця подія співпала з демонстративним підняттям у музеї прапора Військово-Морських Сил України - на підтримку наших військових, що виявилися заблокованими у Криму. Колектив звернувся до всіх військово-історичних музеїв підняти прапори ЗСУ!
-Ми багато років досліджували історію Межигірського монастиря, - розповів директор музею Іван Вікован, - Видали чимало поліграфічної продукції, навіть брошуру, що моментально стала бібліографічною рідкістю. Вивчали перебування тут Тараса Шевченка. Всі матеріали збережено, частина представлена на виставці, яку можна вільно оглянути!
Слід зазначити, що музей і патріотично налаштовані депутати Новопетрівської сільради, зберегли унікальну Дзвонкову криницю, яку малював Кобзар! Упорядкували територію, побудували капличку УПЦ КП. Забезпечили туди вільний доступ людей.
Це при тому, що криниця опинилася у кількох метрах від паркану маєтку Януковича!
Саме до Дзвонкової криниці змогли прорватися Автомайданівці, попри щільні ряди беркуту і ВВ...
Пройшло лише кілька тижнів після всіх тих драматичних подій...
Днями відбулася нарада представників журналу "Музеї України", Музею плакату України, Нацзаповідника "Битва за Київ у 1943 році", Новопетрівської сільради.
Вирішили, що час повертати Новим Петрівцям імідж музейного села, а не бункера екс-диктатора.
Нагадуємо, що крім Нацзаповідника, в селі діє музей Хата Савки, а Виконком сільради, підтримав ініціативу журналу "Музеї України", зареєструвавши Музей плакату України, Музей слідопитів, Музей козацьких страв.
Шеф-редактор часопису "Музеї України" Наталка Іванченко подякувала депутатам сільради, що у найстрашніші реакційні часи, не скасували реєстрації Музею плакату України, який розпочав в інтернеті запеклу плакатну війну, підтримуючи Майдан, а нині наших у Криму.
Після прийняття відомих тоталітарних законів, команда журналу "Музеї України" та Музею плакату опинилися серед пропагандистів "тероризму, екстремізму, поширення закликів до масових безпорядків".
Це не дивно, бо у редколегії журналу були нардепи А.Парубій, В.Яворівський, О.Абдуллін... Раду Музею плакату очолює член Політради Правого сектору, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, що протягом усіх подій на Майдані демонстративно ходив без маски... Кандидат історичних наук, екс-директор Національного військово-історичного музею України, полковник ЗСУ Віктор Карпов, який відкрито виступив проти екс-міністра оборони Лебєдева, позбувшись посади... Світило років 15 таборів...
У перший же день окупації Криму, сайт "Музеї України" було знищено невідомими... Тривають відновлювальні роботи...
Нині Нові Петрівці отримали знаковий об`єкт, де жив Янукович. Що з ним робити - сказати важко...
Є пропозиція відновити на території резиденції Межигірський монастир під управлінням УПЦ КП. А до свіжонабудованих будівель пускати організовані групи екскурсантів.
Тут не варто щось видумувати - потенціал науковців Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" достатній для організації комплексної екскурсії як музеєм, так і в Межигір`я!
Ми вже побачили, як невідомі "герої самооборони" спробували банально розграбувати резиденцію, скільки шакалів-колекціонерів, прикриваючись статусом музейника туди рвуться для самозбагачення...
Досить!
Новопетрівська сільська Рада, Вишгородська РДА та райрада, Київська ОДА і облрада повинні негайно прийняти рішення про заборону відчудження території резиденції, приватизацію, забезпечити дієву охорону, організувати легальний туристичний маршрут.
Все повинно відбуватися під державним управлінням і громадським контролем!
Команда журналу "Музеї України" буде у цьому всіляко сприяти!
Не дамо розграбувати і знищити Межигір`я!
...А виставку про Межигірський монастир радимо відвідати найближчим часом!
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату України












У Національному музеї архїтектури та побуту України відбулася зу


У музеї, в експозиції «Українське село 60-70-х», вже кілька тижнів  працює виставка «Плакати Майдану», яку збирав Музей плакату України протягом всіх буремних місяців протистояння.

Виставка викликала неабиякий інтерес у відвідувачів Музею – не зважаючи на тривожний час пов'язаний з кримськими подіями, зимова революція назавжди залишиться кривавим літописом української історії.

У ці вихідні до музею завітали студенти Інституту журналісти КНУ ім. Т.Шевченка, які відвідали виставку «Плакати Майдану» та поспілкувалися з активістами Майдану: Павлом Гай-Нижником, членом політради Правого сектора, активістом блокування Міністерства освіти Сергієм Пархоменком, які розказали про подробиці лютневих подій, про роботу Правого сектора, поділилися планами та перспективами.

Під час імпровізованого брифінгу були присутні генеральний директор НМНАПУ Дмитро Заруба та автор виставки, директор Музею плакату України Віктор Тригуб.

Після зустрічі зі студентами, Гай-Нижник, історик за фахом, детально познайомився з музейними експозиціями, з роботою музею та поспілкувався з працівниками музею.

Під час зустрічі Дмитро Заруба та Павло Гай-Нижник обмінялися думками щодо можливих форм співпраці музею та Правого сектора, та домовились про проведення спільних акцій та заходів.

Прес-служба

Треба підняти прапори Збройних Сил України!


Провели скромну символічну акцію - придбали прапор Військово-Морських Сил України і вивісили у Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році".
 Був невеликий антикремлівський мітинг. Найбільше вразили ветерани: буквально прокляли Путіна за спробу влаштувати безумну бойню в Криму.

Виступили літні жінки, чиї батьки пройшли ту війну. Плакали. Моляться.
Давайте без доручень і наказів вивісимо прапори нашої Армії, без помпи і преси, у своїх колективах проведемо мітинги-протесту, морально підтримаємо наших солдат і натиснемо на того параноїка.
Звернемося до простих росіян з вимогою не допустити безглуздого вбивства невідомо заради чого...
А директор музею Іван Вікован звернувся до колективів військово-історичних музеїв з пропозицією підняти прапори ЗСУ та Флоту України, на знак солідарності з нашими військовими.
Було б доречно, аби ініціативу підтримала і нова влада...
Акцію підтримали Новопетрівська сільрада, журнали "Музеї України", "Нова Січ", Музей плакату України...
Прес-служба



Ініціатор акції - директор музею Іван Вікован



Музей підтримує український Флот!





Учасники мітингу у Нових Петрівцях Вишгородського району Київської області

"Плакат для Збройних Сил України"!

  • 10.03.14, 17:17
  • post

Музей плакату при журналі "Музеї України" і Плакатна сотня розпочинають акцію-конкурс "Плакат для Збройних Сил України"!
Для підняття і підтримки бойового духу бійців ЗСУ, всіх патріотів, слід негайно створити серію робіт про нашу армію, бойову історію українців!

Нам є що згадати, є чим пишатися, є що пропагувати серед солдат і офіцерів!
Журнал "Музеї України" та Музей плакату офіційно звернеться до керівництва Міноборони з такою пропозицією, аби легалізувати конкурс, відібрати кращі роботи, терміново втілити їх поліграфічно і направити у частини. Враховуйте специфіку військоматів!
Починаємо негайно!
Просимо всіх художників, плакатотворців, фотошоперів, демотиваторщиків просто зараз включитися!
Не забувайте про дотримання авторських прав - вказуйте прізвище, робіть посилання на авторів фотографій, малюнків!
Сподіваємося, кращі роботи будуть надруковані і передані у бойові підрозділи.
Слово і плакат - ефективна високоточна зброя!
Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Кілька робіт з віртуальної колекції МПУ







В.Путін очима українських та міжнародних плакатистів


"Світлий миротворчий" образ Президента Російської Федерації В.В.Путіна давно привертав увагу художників. Однак, справжня популярність російського лідера знайшла під час Майдану у Києві, та після ганебної окупації Криму. Перевірено - якщо керівники такого рівня стають героями такої кількості плакатів, скоро революція, відставка або кінець...
Взагалі, неадекватність президента ядерної колись  супердержави видна всім. Він втратив основні моральні орієнтири. Людське життя для нього нічого не значить. Почати війну, окупацію, агресію, масове вбивсто він може з такою ж легкістю, як підняти ціни для населення.
Все більше росіян починають розуміти, що їх керманич звичайний збочений параноїк!
 І безкарність, багатство і влада перетворили його на небезпечного монстра, який до останнього буде чіплятися за владу, знищуючи людей.
Даємо трохи плакатів, карикатур, малюнків художників України, Росії, Польщі, Канади, Австралії, Франції.
Таким його бачать творчі люди.
Жахливий образ.
Страшні вчинки...
Музей плакату












































































"Плакати Майдану" в Нацмузеї Пирогів - чекайте!


Завершується основний етап Конкурсу народного плакату протесту Музею плакату при журналі "Музеї України". Розпочинаючи конкурс, ми навіть не уявляли, які драматичні події нас чекають! Сталося так, що Музей плакату опинився в епіцентрі запеклої плакатної війни, яку, слід сказати, ми виграли!
А "збирання аматорських картинок" стало безпрецедентною політичною акцією. Сторінка Музею плакату України, відкрита у Фейсбуці 24 грудня, перетворилася на потужне ЗМІ з добовою аудиторією у 200 тисяч! За підтримки сайтів "Музеї України", "Нова Січ", Хай Вей, Народних блогів та інших, ми змогли організувати повноцінні плакатні інформаційні кампанії.
Патріотизм і героїзм майданівців, Самооборони, Правого сектору піднявся неймовірно, у той же час, як вороги та опоненти були повністю знищені морально, висміяні...
Інформаційна війна була виграна повністю! У тому числі художниками, фотошоперами, демотиваторщиками...
-Музей плакату України при журналі "Музеї України" формує паперові копії електронних версій робіт з Конкурсу народного плакату протесту для колекції виставки "Плакати Майдану".- Повідомила куратор виставки Наталка Іванченко, - Просимо відгукнутися авторів! Запрошуємо спонсорів та інформаційних партнерів! Допомога була б дуже доречною!

-Про концепцію виставки "Плакати Майдану". Буде плакатна стіна пам`яті Небесної сотні. І спробуємо графічно показати історію протесту. - сказав кандидат історичних наук Віктор Карпов, - Використовуються роботи Стронга, Ю.Журавля, О.Недождія, М.Рудської, Н.Шуст-Цимбалюк, І.Когутяк, А.Єрмоленка... та інших авторів, більшість з яких невідомі...
Нагадуємо, всі плакатотворці, чиї роботи потрапили на Конкурс народного плакату протесту, можуть взяти участь у виставці Плакати Майдану, що незабаром відкриється у Нацмузеї в Пирогові. Більшість робіт не підписані, є проблеми з авторським правом. У разі якихось непорозумінь - повідомляйте! Час був скланий...
-Ми пишаємося тим, що у відділі Сучасне село скансену, вже більше року діє унікальний Музей плакату! - зазначив Гендиректор Нацмузею у Пирогові Дмитро Заруба, - Вражені мужністю плакатистів, які у найдраматичніші моменти Революції відкрито підтримували свій народ. Попри погрози і арешт. Хочемо запросити народних депутатів і представити найяскравіших художників до державних відзнак. Ці митці - справжні герої!
Нині закінчуються підготовчі роботи, виготовляються копії, йде монтаж. Відкриття вирішили зробити скромним, лише для преси. Про дату повідомимо. Вхід - безкоштовний.
Плакати, навіть нашвидкоруч зроблені любителями у ті страшні тижні, масово поширені соціальними мережами, мали колосальний вплив на суспільство, закордонну аудиторію. Допомогли перемогти.
Тепер цей творчий пласт потрібно систематизувати, вивчити і зберегти для історії. Саме цим займається Музей плакату України.
Сподіваємося, надалі Україна розвиватиметься мирно...
Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"







Просто спасибі Дмитру Зарубі з Нацмузею у Пирогові!


Музей плакату висловлює щиру подяку Генеральному директору Національного музею народної архітектури і побуту України в Пирогові Дмитру Зарубі! Вже можна про це говорити...
 Коли ми, несподівано для себе, опинилися в епіцентрі плакатної війни, і після прийняття тоталітарних законів, нам почали тихо шити екстремізм, тероризм і повалення режиму параноїка, Дмитро зателефонував, спитавши, чим може допомогти.
 Уявіть, який був на нього тиск, адже саме в Пирогові розгорнуто антисталінську виставку МПУ Галерея плакату тоталітаризму.
 Можна було її демонстративно демонтувати. Принципово НІ! - сказав Заруба! На той момент то був подвиг.
 Після смертей Дмитро зателефонував і спитав, чому ми не розгортаємо виставку Плакатів Майдану у нього.
 Пару днів пройшло - як рік...
А тоді по Теремках блукали банди тітушек. Я відмовився - унікальний скансен просто спалили б ті нелюди.
 Днями, розгорнемо виставку у нашій залі сучасного села.
 Дмитре, спасибі! В таких моментах все видно...
Відвідайте найбільший і найкращий скансен Європи!
Віктор Тригуб, директор Музею плакату України при часописі "Музеї України"







Член політради Правого Сектору П.Гай-Нижник - Міністр культури У


Цю Революцію зробив Правий сектор. Якби не вони, перелякані кроліги розбіглися б відразу, підвиваючи від жаху у масовці кривавого параноїка. А ці хлопці встали, розумно підняли інших. Щоб перемогти, а не померти! І всі ми перемогли! Слава Україні! Журнал "Музеї України" висуває члена редколегії у Міністри культури!
Нині їх якось віртуозно відтіснили кабінетні змії, що далі сцени та теплих телестудій не були. Аби знову почати дерибан, відгородившись від народу охороною та парканами. Є підозра, що саме героїв Правого сектору підставлять та зіллють першими!
Ні, хлопчики і мамочка з косою - так не вийде!

Дмитро Ярош повинен стати одним з керівників СБУ чи Міноборони. Разом з бойовими побратимами. Не чекайте від тих бізнес-акул пропозицій. Вас вже злили і забули. Беріть самі! Ми у Вас впевнені - і Ви потрібні українській нації!
Ольга Богомолець - Віце-прем`єр-міністр або Міністр охорони здоров`я!
Член плітради Правого сектору Павло Гай-Нижник - готовий Міністр культури України. Здається, він зможе забезпечити дієву охорону культурної спадщини, раз і назавжди припинити варварську забудову історичних районів. Плакатися не буде - то однозначно!
Політичний, викладацький, науковий досвід є!
Журнал "Музеї України" просить Майдан підтримати цю кандидатуру!


Голова Громадської Ради Музею плакату України - Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук - зможе ефективно керувати культурною сферою!
Трохи про претендента:

Народився 28 травня 1971 року в місті Дунаївці Хмельницької області в сім'ї творчої інтелігенції.

Був активним учасником самостійницького руху в період перебудови в СРСР. Засновник і провідник націоналістичної молодіжної організації «Союз Українського Народу», яка діяла у 1986—1989 роках у містах Дунаївці та Кам'янець-Подільський. У 1988 р. вперше на теренах радянського Поділля підніс національний прапор України (почепив на трубі Дунаєвецької суконної фабрики ім. В. Лєніна синьо-жовтий стяг).

1989 року був учасником Республіканської установчої конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Києві.

Переможець Кубка Хмельницької області з боротьби “самбо” на приз Героя Радянського Союзу Ф.Є.Гончарука (м.Нова Ушиця, 1985). Здобув "Золотий значок ГТО СРСР" (1985), ІІ юнацький спортивний розряд з легкої атлетики (1985) й з боротьби "самбо" (1986) та І спортивний розряд з футболу (1988).

У 1978—1988 роках навчався у середній школі № 4 міста Дунаївці. Закінчив із срібною медаллю.

У 1989—1991 роках був курсантом Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії Єпішева.

1991 року — рядовий Радянської армії.

У 1991—1995 роках — студент історичного факультету Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім.В.Затонського (нині Кам'янець-Подільський національний університет).

З 1995 р. живе і працює в Києві.

У 1995—1998 роках — аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського Національної академії наук України.

1999 р. — провідний археограф відділу пам'яток княжої та козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

2000 р. — у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертаційне дослідження на тему «Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р.)» і здобув науковий ступінь кандидата історичних наук із спеціальності 07.00.01 — Історія України.

2004 (2).jpg

2001—2003 рр. — провідний науковий співробітник відділу економічної реформи та удосконалення управління фінансовою системою Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України.

2002—2003 рр. — завідувач науково-інформаційним відділом Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

2002 (вересень) - член ініціативної групи Української гетьманської організації по створенню Всеукраїнського об'єднання громадян "Союз гетьманців-державників".

2003 р. — заступник головного редактора науково-популярного часопису «Гуманітарний seminarium».

2003 р. — науковий співробітник Інституту трансформації суспільства.

2003—2004 рр. — старший викладач кафедри історії України Криворізького державного педагогічного університету.

2004 р. — старший викладач кафедри гуманітарних наук Інституту ділового адміністрування в м.Кривий Ріг (за сумісництвом).

2004—2005 рр. — доцент кафедри історії та теорії держави і права Національної академії державної податкової служби України.

Вересень-грудень 2004 р. — Учасник Помаранчевої революції в Києві.

2005-2008  рр. — докторант історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2008 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук із спеціальності 07.00.01 - Історія України: «Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. — квітень 1918 р.)»

2007-2012 рр. — старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України.

4 березня 2010 р. підписав Петицію - Відкрите звернення до депутатів Європейського парламенту з приводу наклепу проти С.Бандери в тексті Європейського парламенту щодо України від 25 лютого 2010 р.

2 липня 2010 р. обраний дійсним членом (академіком)ГО «Українська академія наук».

У червні 2012 р. був включений у «Список — 300» — авторитетних і найвідоміших українців (представників інтелігенції, науки, освіти, мистецтва, політики і громадських діячів), що створили «Всеукраїнський Комітет на захист української мови».

30 липня 2012 р. на передвиборчому з'їзді УНА-УНСО був включений до партійного виборчого списку. Увійшов до першої десятки (№7, як безпартійний) виборчого списку Української національної асамблеї (УНА-УНСО) як кандидат у народні депутати України (вибори до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 р.)

3 серпня 2012 р. підписав "Відкритий лист генеральному директору (президенту) Національної телекомпанії України Єгорові Бенкендорфу" з протестом відомих громадсько-політичних і наукових діячів проти російськомовного коментування Першим національним телеканалом ХХХ літніх Олімпійських ігор [5].

Від 17 квітня 2013 р. - Голова міжвідомчої Експертної ради з питань національностей, національних меншин та захисту українців у світі при Громанській раді при МЗС України.

Член редколегій: наукового щорічника «Україна дипломатична» (засновники: Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України, Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, Історичний клуб «Планета»); наукового часопису «Пам'ять століть» (засновники: Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова, Історичний клуб «Планета»); наукового збірника «Становлення та розвиток української державності» (засновник: Міжрегіональна академія управління персоналом), журналу "Музеї України".

Одружений. Виховує доньок Дзвениславу та Яснославу.

Наукові інтереси


історія України першої половини ХХ ст.,
історія світової та української політичної думки,
історія української революції та національно-визвольних змагань 1917 — 1921 рр.,
історія вітчизняної соціально-економічної та фінансової політики,
біографістика,
історія українського монархічного руху.

Дивіться:

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua

Автор понад 400 наукових досліджень, опублікованих в наукових фахових виданнях України, Канади, Росії, Білорусі,Угорщини, Сербії, Румунії та інших країн. Один із співавторів передмови до «Спогадів» гетьмана України Павла Скоропадського (Київ-Філадельфія, 1995).

Ось така виникла пропозиція, яку ми обговорили з багатьма людьми, але, не з політиканами і депутатами! Хай це буде голосом Майдану!

Просимо Майдан підтримати, обговорити, натиснути!

Україна повинна нарешті отримати патріота у скорумпованому Мінкульті! 

Якби вони померли у бою - Держава б програла! Владу патріотам!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату України







Всесвітня плакатна хвиля Майдану!


Здіймаємо міжнародну плакатну хвилю! Терміново діаспора: створюйте плакати, підписуйте мовою своєї країни, розсилайте у ЗМІ, урядам! Організуємо тиск на банду Я-овоча!
Зробити плакат чи демотиватор просто. Або через фотошоп, або через будь-який сайт демотивації!
В мережі виберіть будь-яку яскраву, зрозумілу фотографію, підпишіть короткою вимогою мовою країни проживання. Поширте у соціальних мережах, надішліть до Вашого парламенту, уряду, у засоби масової інформації!
Ми повинні створити всесвітню плакатну хвилю, аби розповісти про звірства кримінальної банди януковича проти власного народу, сформувати вимоги до керівників демократичних держав для організації ефективного швидкого тиску на тих покидьків!
Не втрачаємо жодної нагоди зупинити хаос і смерть на вулицях Києва - столиці найбільшої європейської держави Україна!
Включайтеся негайно!
Можете користуватися роботами з Конкурсу народного плакату протесту на сторінці Музею плакати у Фейсбуці! https://www.facebook.com/pages/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/1389520051300242?ref=digest_email 

Україна переможе!
Помри героєм, або живи вільним!

Віктор Тригуб, директор Музей плакату, редактор журналу "Музеї України"


Плакат - Ірина Когутяк, Париж.



Katya Mischenko-Mycyk