Постери Музею української пропаганди

  • 29.06.14, 05:58


Відомі майстри Юрій Нерослик і Катерина Крючкова створили кілька плакатів для нового Музею української пропаганди на Троєщині. Новий проект команди часопису "Музеї України" має значний резонанс.

-Деснянський район можна сміливо називати музейною територією! - переконаний фундатор МУП, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, - Лише протягом місяця існування, наш музей відкрив кілька виставок, провів серію прес-конференцій. Заплановано цікаві заходи...

Роботи Юрія Нерослика, який став арт-директором МУП, вже представлені в експозиції.

А талановита фотохудожниця Катерина Крючкова готує персональну виставку плакатів для української армії. Запрошуємо меценатів, готових долучитися до поліграфічного втілення робіт і передачу їх до частин нашої армії...

-Ми довели, що навіть на забутій владою Троєщині можна створити і розкрутити музей! - повідомив редактор журналу "Музеї України", куратор МУП Віктор Тригуб, - Чому цього не зробили державні органи за скільки років? Дякуємо нашим авторам за прекрасні плакати! Скоро їх можна буде побачити в експозиції!

Новий музей динамічно розвивається, має сайт, блог, сторінку у Фейсбуці, статтю у Вікіпедії, фільми і телесюжети. Сюди із задоволенням їдуть журналісти.

Та головне - до музею йдуть люди!

Прес-служба

Про Музей української пропаганди

  • 28.06.14, 15:13


Музей української пропаганди - перший повноцінний музейний заклад найбільшого спального району України - Троєщина у Деснянському районі Києва.

Музей створено 23 травня 2014 року, як відокремлений філіал Музею плакату України який легалізовано ухвалою № 133 виконавчого комітету Новопетрівської сільської Ради Вишгородського району Київської області. В Європі такі музеї діють тільки на правах відділів при великих музейних установах і не мають самостійної державної реєстрації, що надає певної моральної переваги українцям. Музей плакату України з виставкою "Плакати Майдану", нині діє у Тернопільській садибі відділу "Сучасне село" Національного музею народної архітектури і побуту України. Вважається найменшим офіційно зареєстрованим музеєм світу - виставкова зала лише 15 квадратних метрів!

Куратором Музею української пропаганди став редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб, а фундатором проекту — доктор історичних наук, член редколегії журналу "Музеї України", Голова Ради Музею плакату України Павло Гай-Нижник.

Неназвані меценати безкоштовно надали Музею української пропаганди невелику світлу залу на другому поверсі центру "Радосинь" по вулиці Т.Драйзера,8.

Організатори підкреслюють, що реалізують проект в піку місцевій владі, яка за двадцять років не спромоглася створити в районі державний музей, театр, картинну галерею, цирк та інші заклади культури, при тому, що у районі мешкає десь 350000 жителів!

Основну увагу привертають інформаційні стенди Київського "Меморіалу", створені директором Музею совєтської окупації Романом Круциком. Особливе звучання має стенд про масові розстріли НКВС громадян у лісовому масиві села Биківня, що входить до Деснянського району. Розповідається про арешти, знущання, знищення українців протягом 1918-54 років. Організатори виставки переконують, що саме ті страшні методи, сталінська ідеологія, жорстокість складають основу світогляду нинішнього Президента Росії В.Путіна, який підло окупував Крим, розпочав війну на Донбасі.

В експозиції знизу розміщені старі сталінські плакати, що лакували радянську дійсність.

Поруч розміщено плакати сучасних художників, які показують мужність українців на Майдані, боротьбу за свободу і незалежність із зброєю в руках.

Підбірка матеріалів справляє досить сильне емоційне враження, привертаючи увагу як школярів, студентства так і представників старших поколінь.

Просто на підлозі і на стінах розміщено археологічні знахідки на місцях боїв Другої світової війни - залишки гвинтівки зі штиком, міни, снаряд, деталі танків, радянські та німецькі каски. Є пара іржавих наручників НКВС, знайдених пошуковцев Василем Панасенком у Хмельницькій області. Організатори музею планують збільшити археологічну колекцію.

Музей працює на громадських засадах. Чіткого розкладу роботи не має. Про зустрічі з цікавими людьми, відкриття виставок, прес-конференції повідомляється через інтернет та афіші. Вхід до Музею безкоштовний. Адреса: Київ, вулиця Драйзера,8




Плакати МУП створені арт-директором музею Юрієм Неросликом

Актив музею

Роман Круцик і Віктор Тригуб

Павло Гай-Нижник

За матеріалами преси, ТБ, інтернету, Вікіпедії. Вільне використання!

Довідка підготовлена куратором МУП, директором Музею плакату України, редактором журналу "Музеї України", Почесним працівником туризму України Віктором Тригубом


Музей Міноборони як база сепаратистів

  • 28.06.14, 12:39


Якби так званий «міністр оборони ДНР», а  простіше кажучи, терорист Стрілков-Гіркін з’явився в Києві (ну, припустимо такі неподобаючі фантастичні думки: якось він мріяв про марш-кидок зі своїми «колорадами» на Київ;  приїзд Гіркіна восени  на реконструкцію до Таранця «Даєш Київ» - не рахується), то, напевне, свій штаб облаштував би у Національному військово-історичному музеї Міноборони на Печерську!

А що? Там є маса ідейних однодумців-реконструкторів: готовий тобі «красний камандір РККА» і за дивним збігом обставин ще й директор цього музею – Таранець! А його новопризначений заступник з наукової роботи Ярослав Тинченко – ад’ютант – прес-секретар!

Слід сказати, що призначення Тинченка на цю посаду в музеї – з точки зору логіки Таранця – посилення, так би мовити, ідеологічної складової. Напевно, попередній заступник не до кінця розумів велику ідею «руського миру» та спробу його побудувати на Донбасі в Україні.

До того ж в умовах нової влади та без підтримки міністра Лєбєдєва – ну дуже тяжко працювати… Особливо коли  актуальною для суспільства стає українська ідея й патріотизм. Ну, уявляєте, для «исконно руського» сталініста та гіркінського колеги Таранця  - це як серпом по одному місцю! А тут Тинченко легко може всім заговорити мізки, та ще з правильної («їхньої») ідеологічної позиції.

Якщо ненадовго зазирнути до української «Вікіпедії», то в коротенькій Тинченковій біографії можна надибати одну прикметну фразу: «приятелює з відомим журналістом, письменником та українофобом Олесем Бузиною». Питання є? Думаємо, без коментарів! Це щодо особистості Тинченка.

Власне, Ярослав Юрійович, перебуваючи на такій поважній посаді, як і годиться історику, напружився, і видав на-гора об’ємне інтерв’ю «Кто на самом деле воюет на Востоке Украины. Вся правда о Стрелке», яке було опубліковане на сайті politika-ua.com, hvylya.org, та звичайно ж, у Бузини -buzina.org (можливо також передруковували інші інтернет-ресурси).

Дозволимо собі невеличкий ліричний відступ, бо не можна оминути увагою ще один «опус» Тинченка, який розмістив на своєму «авторському сайті» Бузина 26 січня 2014, тобто в розпал революційних подій – «Если Янукович поднажимом революции отрекается от власти». В цьому апокаліптичному есеї Тинченко змальовує наслідки революційних подій, де «не буле ні елліна, ні іудея», а «вчерашние герои ревоюции из отрядов самообороны, брошенные на усмирение голодных бунтов, мгновенно становятся карателями, фашистами и убийцами»; і «во «фронтовых областях» начинаются боевые столкновения  между сторонниками и противниками новой власти». Це – для загального контексту «ідеологічної платформи» Тинченка.

Тож повернемося до інтерв’ю, в якому Тинченко повідомляє прецікаві подробиці: виявляється він з терористом Гіркіним-Стрілком познайомився  ще в 1994 році на реконструкції (!), і вже тоді той заявляв, що буде війна за повернення України до складу Російської імперії. За словами Тинченка, Гіркін-Стрілок всім своїм друзям в Україні заявляв, що вони [росіяни] будуть воювати, бо, мовляв «Україна – це непорозуміння» і треба відновлювати «історичну справедливість». Цей «недоісторик» Гіркін нібито навіть навчався в Московському історико-архівному інституті!

Глибоко проникнувшись ідеєю імперсько-совдепівського патріотизму, «м’ятежна» гіркінська душа постійно шукала йому виходу! Але зовсім не задовольнялася написанням «декількох наукових робіт». Майбутній ватажок терористів встиг побувати в Придністровї та Сербії, брав участь у чеченських війнах. Вже тоді у запалених мізках Гіркіна-Стрілка блукала ідея міфічної російської імперії.

Хоча, на наш подив, Тинченко з таким пієтетом  та захопленням описує  цього покидька, на чиїх руках кров українських солдат, як аскета, добрішої душі людину, безсрібника, взірець для вояків – ну просто тобі Че Гевара й Кутузов в одному флаконі!

Разом з тим, Тинченко чомусь не говорить про захист української держави, її територіальної цілісності. Проглядається те, що він говорить про  проблеми української армії, суспільно-політичну ситуацію з чітко вибудованими про-сепаратистськими ідеологемами, які наскрізно пронизують всі його відповіді.  Як сказав один з дописувачів у коментарях: «Ніби й  про Україну, але оправдує тих  моральних уродів, які заварили війну на Сході».

Риторика Тинченка говорить сама за себе (й, власне, за нього) де відразу маркуються полюси: так, для нього є «русские патриоты» і «наши правосеки-яроши». А, наприклад, нещасний «Беркут», що спочатку мирно стріляв майданівців на стороні Януковича, «потом они должны служить победителям» (тобто українському народові), що є цілком неприпустимим для цих «яструбів».

Жодним словом Тинченко не обмовився про жертви серед українських військовиків, які протягом  трьох місяців воюють  з російськими найманцями Путіна-Януковича! Для нього не є очевидним факт, хто  стоїть за цією агресією: «Сейчас никто не может сказать, инициировал ли лично Путин войну на Донбассе или только подливает масла в огонь»?

Більш цинічного судження для заступника  директора з наукової роботи Національного музею Міноборони годі й шукати! Хочеться запитати Ярослава Тинченка: в «зелених ввічливих чоловічків» в Криму він теж увірував  всерйоз?!

Подальша українофобська маячня Тинченка вже напряму стосується Збройних Сил. Але весь свій негатив він переміщує (чомусь) на А.Гриценка  і жодним (!) словом не згадує зрадників – проросійських міністрів, які руйнували армію семимильними кроками -  Д.Саламатіна і П.Лєбєдєва! Чи «своїх» не критикує, а то ще Таранець образиться?

Тинченко - людина, що фактично показала себе адептом «руського мира» та схиблених ідеологем терориста Гіркіна-Стрілка, не має морального права працювати в Національному музеї Міноборони, закладі, що особливо в сьогоднішній складний час покликаний доносити суспільству ідеї українського патріотизму! Хоча Тинченко й Таранець – одного поля ягоди!

 Питання в тому – доки ще Міноборони  триматиме в своєму музеї цих моральних збоченців та платитиме за це їм зарплату! Це просто паплюження пам’яті тих хлопців, що кладуть своє життя на Сході за Україну!

Комітет порятунку Національного військово-історичного музею

ТРК "Культура" в Музеї української пропаганди

  • 27.06.14, 00:18


Канал Культура зробив мікрофільм про Музей української пропаганди на Троєщині. Що лише підтверджує входження окраїнного Деснянського району Києва до міжнародного музейного простору.

Спасибі талановитій красуні-журналістці Дарині Тарасовій!


http://www.youtube.com/watch?v=VAlOWgsVm94&list=PLMJopaRTTQYfwVVqAmJmaNG7W_bg2O-Ew

Нагадуємо, що музей відкрився місяць тому - 23 травня. Скептиків було чимало. Спершу говорили, що у кризових умовах війни, без бюджетного фінансування, приміщення, колекції про музей не варто і думати. Та ще й на найбільшому спальному масиві України - Троєщині, відомому базарами та кримінальними структурами.

Спрацювала дружна команда членів редколегії журналу "Музеї України".

Фундатором і натхненником музею став доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Саме він вирішив проблему з приміщенням. Отримали світлу залу в самому центрі району, поблизу Деснянської РДА, на Драйзера,8, поруч з Макдональзом, Сільпо і ринками. Враховуючи ситуацію, про концепцію довго не думали - українська пропаганда.

Як завжди, підтримав Голова КМО "Меморіал", директор Музею совєтской окупації Роман Круцик, матеріали якого стали основою першої виставки.

Директор центру "Танаїс" Василь Панасенко привіз колекцію археологічних знахідок з минулої війни.

Видатний плакатист Юрій Нерослик, що став арт-директором музею, передав свої актуальні плакати.

Використали і колекцію старих радянських плакатів для контрасту.

Експозиція зазвучала! До музею української пропаганди пішли люди. Спершу студенти, потім школярі з вчителями, пенсіонери, яким є що згадати про репресії і "доброго" Сталіна...

Почалися зустрічі з цікавими людьми, які привернули увагу великих ЗМІ. Зробили сайт музею, блог, сторінку в Фейсбуці... Провели грамотну кампанію в інтернеті. http://mproua.do.am/

Команда журналу "Музеї України" інформаційно самодостатня. Ми контролюємо понад сто власних сайтів, одночасно будучи авторами і блогерами багатьох відомих ресурсів. Відповідно, просто приречені на загальноукраїнську і міжнародну увагу.

Наш досвід ретельно вивчають співробітники маленьких регіональних музеїв, краєзнавці-ентузіасти, що намагаються створити власні музейні заклади в маленьких містечках і селах. Адже, для розвитку туризму, відповідної інфраструктури, музеї є ключовими об`єктами! Саме музеї стають перлинами забутих населених пунктів. Через них починається відродження регіонів. Яскравий приклад - Переяслав-Хмельницький.

Спальні масиви великих міст теж потребують ВЛАСНИХ музеїв! Крім ринків, аптек, генделиків і перукарень... То окрема, важка, болюча тема! Яку треба продовжувати, смикати місцеву владу, бізнес - і перемагати! Музеї повинні бути скрізь, а не лише на Печерську!

А перший музей Троєщини продовжує діяльність!

Музей української пропаганди ще не раз здивує...

Віктор Тригуб, редактор журналу Музеї України", куратор Музею української пропаганди


http://www.youtube.com/watch?v=VAlOWgsVm94&list=PLMJopaRTTQYfwVVqAmJmaNG7W_bg2O-Ew

Є блог Музею української пропаганди!

  • 26.06.14, 21:43


Створено блог Музею української пропаганди на популярній платформі Вордпрес. Команда часопису "Музеї України", що створила музей, приділяє велику увагу медійному забезпеченню закладу.
http://vikvik97.wordpress.com/

Справа в тому, що специфіка діяльності маленьких, маловідомих музеїв, розташованих десь на околицях, віддалік від жвавих туристичних потоків потребує постійної присутності у ЗМІ. А для цього треба створювати інформаційні приводи. Відкривати нові виставки, влаштовувати зустрічі з цікавими людьми. Що і роблять ентузіасти МУП без жодної фінансової підтримки. На найбільшому житловому масиві України - київській Троєщині.

-Вже створено сайт музею, блог, проведено потужну рекламну кампанію в інтернеті, знято кілька сюжетів для Ютубу, організовано зйомки на каналі Культура, 112, Банківському телебаченні, в газетах... - зазначив фундатор МУП, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, - Очікуємо на увагу інших провідних каналів!

Найближчим часом напишемо статтю на Вікіпедії.

-Фактично, ми напрацьовуємо унікальну методику створення мікромузеїв на околиці чи у маленьких містечках, селах, їх просування в пресі. - сказав куратор МУП, редактор журналу "Музеї України", Почесний працівник туризму України Віктор Тригуб, - Наш досвід уважно вивчають, спираючись на наші розробки теж створюють і розкручують нові музейні недержавні заклади. Час зрозуміти, що епоха бюджетного фінансування закінчується. Треба вчитися виживати і розвиватися в нових умовах.

Головне - перший музей Троєщині працює, активно присутній у медіапросторі.
http://vikvik97.wordpress.com/

Прес-служба

Музей української пропаганди відвідав Р.Круцик

  • 26.06.14, 17:26

Відомий дослідник тоталітаризму, Голова КМО "Меморіал", директор Музею совєтської окупації Роман Круцик завітав до Музею української пропаганди.
Активісти першого музею Троєщини мали нагоду поспілкуватися з видатним громадським діячем, прослухали його блискучу лекцію.
Юрій Сорока записав невелике відео.
Роман Круцик і куратор МУП, редактор журналу "Музеї України" Віктор Тригуб взяли участь у зйомках телепрограми для каналу Культура.



Фото - Ростислав Тригуб
Прес-служба музею

Голова КМО Меморіал Роман Круцик у Музеї укр пропаганди
http://www.youtube.com/watch?v=Rrn54W7u6ks


Р.Круцик відвідав перший музей Троєщини - Музей української пропаганди
http://www.youtube.com/watch?v=8-84MSpvHdc

Канал 112 про Музей української пропаганди

  • 26.06.14, 10:13


Перший музей найбільшого спального району України - Троєщини у Києві, став сенсацією для журналістів. Чиновники змогли 20 років лише розмовляти про теоретичний розвиток культури району, а патріотичній команді журналу "Музеї України" знадобилося кілька днів, аби створити Музей української пропаганди.

Музей працює в діловому центрі району, поблизу Деснянської РДА. Щотижня тут відбуваються якісь акції - відкриття виставок, прес-конференції, презентації, зустрічі з цікавими людьми...

Фундатор музею, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник відгукнувся на запрошення телеканалу 112 - взяв участь у прямоефірній програмі, повністю присвяченій Музею української пропаганди.

Троєщина - музейна територія!

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2014%2806%2915.kanal112.php

Прес-служба музею

 

The First Museum in Troyeshchyna!

  • 26.06.14, 09:22

Have you already been to the first museum in Troyeshchyna district called the Museum of Ukrainian Propaganda?

hai-nyzhnyk.in.ua - Павло Гай-Нижник

It has been recently opened on the second floor at 8, Dreizer street.

News on BTB

Pavlo Hai Nyzhnyk, the Doctor of History, is the founder of the museum together with Victor Tryhub, 

the Museums of Ukraine magazine editor.

                                         

Роман Круцик в музеї на Троєщині


Зустрічі музеєтворців завжди цікаві. Особливо з дослідником світового рівня, яким є директор Музею совєтської окупації, Голова КМО "Меморіал" Роман Круцик. Він відвідав Троєщину, де успішно діє перший музей Лівого берега столиці - Музей української пропаганди.

Пан Роман долучився до створення вже другого музею при журналі "Музеї України". Його виставка стала першоосновою Музею плакату України в Нацмузеї Пирогів, що приймає відвідувачів понад два роки. А нині, на базі матеріалів "Меморіалу" створена унікальна експозиція в Музеї української пропаганди. Виставка "Від Сталіна до Путіна".

Пану Роману сподобалося наше світле приміщення, форма подачі матеріалу. Відразу зауважив, що ми почали з двох столів, 8 стільців і шафи. Свого часу він не мав і того... Нині Музей совєтської окупації має цілий поверх у Голосіївському районі на вулиці Стельмаха.
http://www.memorial.kiev.ua/

Щороку заклад відвідують 15-20 тисяч школярів та студентства. Накопичено чимало архівних матеріалів, фотографій, плакатів, документів, відео...

Київська міська організація Всеукраїнського Товариства "Меморіал" ім.В.Стуса є однією з найдієвіших громадських організацій столиці.

Київський "Меморіал" нараховує більше 400 членів різного віку та соціального стану. Членами "Меморіалу" є професори, пенсіонери, студенти, робітники і службовці, журналісти і інженери, політичні і громадські діячі.

Основними напрямками діяльності Київського "Меморіалу" є дослідницький і просвітницький.

Дослідницький

Київський "Меморіал" займається дослідженням репресій і геноциду українського народу в 20 ст. Результатами дослідницької роботи стали десятки публікацій, віднайдено масу архівних документів. Ця робота вилилась у створення трьох експозицій:

Експозиції

1. "Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції 1917-1991". Експозиція дає максимально повну хронологію про перебіг, темпи, розмір і логіку комуністичних репресій в Україні. Виставлялась в Україні, Росії, країнах Заходу, де отримала високу оцінку громадськості та урядів країн.

2. "Київський мартиролог". Експозиція містить інформацію про знищені в 20 ст. архітектурні споруди Києва, їх зображення.

3. "Українські соловки". Експозиція зроблена на базі грунтовного фоторепортажу та історичного дослідження про комуністичні табори на Соловках, їх історію, побут, вигляд. Подано інформацію про долю українців. ув'язнених в таборах на Соловках. Окремо приділено увагу "розстріляному відродженню" - плеяді молодих українських митців та яскравої інтелігенції, знищеної більшовиками

Відеотека

Київський "Меморіал" зібрав відеотеку з більше як ста найменувань документальних стрічок та художніх фільмів на історичну тематику досліджуваного періоду.

Бібліотека

В бібліотеці Товариства є близько двох сотень книжок на репресивну тематику та раритетних книг, виданих в діаспорі в рамках спроб протидіяти більшовицьким репресіям в Україні.

Просвітницький

Вище названі експозиції та відеотека доступні для вільного безкоштовного перегляду в приміщенні Київського "Меморіалу". Щомісяця десятки організованих груп зі шкіл, середніх та вищих навчальних закладів відвідують музей.

Експозиція "Забуттю не підлягає" видана в плакатному варіанті і розповсюджена по всіх областях, історичних музеях та переважній більшості ВУЗів України.

Переглянути експозицію можна на у нас на сайті www.memorial.kiev.ua/expo або для українського сегменту Інтернету на сайті www.represii.org

Експозиція розповсюджується в електронному варіанті на CD-диску.

В приміщенні Київського "Меморіалу" діє відеозал, де для відвідувачів на замовлення можна подивитись будь-який фільм з відеотеки Товариства.

-Я щиро тішуся з того, що найбільший житловий масив України - Троєщина, нарешті отримав музей! - зазначив член редколегії журналу "Музеї України" Роман Круцик, - Та ще й такого патріотичного звучання! Нагадую, що поруч відбулася трагедія планетарного рівня - звірячі розстріли сталінськими катами ста тисяч людей у Биківні... Розповідь про це починає експозицію... Погано, що такі потужні суспільні ініціативи тримаються виключно на ентузіазмі. Хоча минула київська влада знайшла можливість щедро фінансувати ряд радянських та комуністичних організацій, чиї активісти ганебно проявили себе в Донбасі, підтримуючи терористів... Попри все і "Меморіал" і Музей української пропаганди успішно діють, присутні в інформаційному просторі, всіляко підтримують одне одного. І перемагаємо!

-З подивом помітив, що різко піднявся статус як Троєщини, так і Деснянського району! - зауважив фундатор Музею української пропаганди, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, - Тепер масив згадують не лише як сусіда гігантського базару, а як і резонансну музейну територію, де щотижня щось відбувається. І це лише за місяць діяльності! Будемо продовжувати!

Приємно, що до музею на Троєщині завітала знімальна група телеканалу "Культура", зняли цілий фільм, великий сюжет. Готують матеріали блогери, газетярі, пішли репортажі на радіо... Для чисельних журналістів, що живуть на Троєщині стало справою честі відвідати музей на масиві і щось написати. Гарна ініціатива!

В Музеї української пропаганди очікують нове керівництво Деснянської РДА, чий офіс поруч, мріємо поспілкуватися з народним депутатом Володимиром Яворівським...

Найближчим часом відбудуться чергові резонансні пресові зустрічі в першому музеї Троєщини...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", куратор Музею української пропаганди

Звідки взялися "проблеми" Криму та Донбасу?

  • 24.06.14, 11:28


Розберемо лінію поведінки президента РФ. Чого чекати від Кремля Україні? Зустріч з пресою дослідника тоталітаризму Романа Круцика.

25 червня 2014 року, о 13-00 Музей української пропаганди

Київ, Троєщина, вул.Драйзера,8, 2 поверх

Відомий дослідник сталінських репресій, Голова київського "Меморіалу", директор Музею совєтської окупації Роман Круцик, спираючись на історичні факти, пояснить психологію офіцера КГБ Путіна. Вихований на радянських імперських міфах, просякнутий сталінською пропагандою, Путін перетворився на трагічне гальмо Росії. Фактично, РФ вже впритул наблизилася до своїх єдиних стратегічних партнерів - КНДР, Куби, Китаю...

На жаль, Україна перетворилася на поле битви демократії з тоталітаризмом...

Саме про це журналісти поговорять з дослідником та експертом Романом Круциком серед вражаючих експозицій Музею української пропаганди.

Ведучий - редактор журналу "Музеї України" Віктор Тригуб.

25 червня 2014 року, о 13-00 Музей української пропаганди

Київ, Троєщина, вул.Драйзера,8, 2 поверх

Їхати від метро Чернігівська, Дарниця, Петрівка (Троєщина, перше коло, недалеко від Деснянської РДА, поруч з Макдональдсом і Сільпо). ТЦ "Радосинь"

Контакт - ooh@ukr.net