Останній герой. День четвертий.

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
По результатам третього дня голосування, нас покинула Міс Марпл.


День четвертий.
Ранок.
Після безсонної ночі, що пройшла в догадках і переживаннях, всі островітяни збираються на березі. МиЛа стоїть в випраному платячку і віночку з екзотичних квіточок, Помадка і Йолка в купальниках з посохлої трави і червоні від засмаги, бо не сголосилися на крем, Помадка при цьому в шльопанцях на каблуках, які загрузли у пісок по самі п'яти, Сало в одному капці і окремо від всіх Допа у футболці і сімейних трусах. Принципи Допи не дозволяють з'являтися на публіці у такому вигляді, але й публіка, на думку Допи, не заслуговує його принципів...хіба трішки МиЛа.

 Сало: А ну-а ну... хто там? Тааак, Аскольд за штурвалом, Заразка, Марін, БджЫлка, Де Стресс, Людмила .... таааак....щось п'ють з бокалів... канєєєєшно, мабуть щось смачне і холодне. Ланс з кимось зажимається...от везе ж людям. Тааак ДіСу з фотіком на табуретці. Вона шо ту табуретку з сільської ради сперла? Хозя з котом в капюшоні....Ньотка з псами....Ні фіга собі, Данах з цуценятами. Ноєв ковчег, трястя. О!!! Дімєдрооооооооооолич!!!! Він мене і спасе....
 Дімєдролич Йолці і ПомадціО! Какой у вас ярко-красный цвет. У меня аж эрекция разбушевалась. Почувствовал себя фламинго.
 Заразка: А чиво энто вы зарядку не делаити? 
 Людмила: Я вам игрушек на пальму привезла со снегирями, для поднятия новогоднего настроения.
 Марін: Эй, на острове! А вы знаете какой для вас сегодня день? Сегодня для вас день пустых тарелочек и разбитых надежд.
 БджЫлка: Помадка, зацени манек!
Помадка дивиться на свій манікюр, з якого залишився один більш-менш цілий ніготь на середньому пальці. Вона спеціально зробила перед поїздкою шеллак зі стразами.
 Помадка: fuck Заціни мій!
 Йолка: Тихо будь. Не ведися. Вони спеціально сюди приперлися, щоб поржати і поіздєватись.
 Де Стресс дражнить Салоїхав Сало через річку
                                               бачить Сало в річці ..лять*
                                                сунув Сало  pomada.й у річку
                                                .лять за  pomada йя Сало цап draznilka

Островітяни стоять і з останніх сил роблять пристойний вигляд. Тут не витримує Сало. Він зривається з місця і в одному капці біжить у море, починає щосили гребти руками і ногами, капець злітає і залишається плавати на поверхні.
 Сало: Дімєдрол, спаси мене, як романтік романтіка благаю...
 Жіночий голос зверху: Сало, а ну сиди на сраці, повертай назад, бо зроблю мінус один
 Сало: Що мінус один? Бал?
 Голос: Сантиметр.
  Сало гребе назад до острова.
  Весь мокрий Сало виходить на берег, по путі забирає капець. Повні труси медуз.
 Сало тихо, витряхуючи медузи: От знаєш, трястя, моє больне місце. Мені навіть вухо не жалько, а от той сантиметр у мене стратігічєскій. Може мінус вухо?
 Голос тихо, але з погрозою: На острів і бігом.
 Сало голосно у бік яхти: Я, Дімідрол, згадав, що у тебе там в пад'єздє блохи, то я передумав... мало лі чо. 

День. Жара + 44.

Острів.
Сало, підклавши капця під голову, знесилений лежить під пальмою, Йолка і Помадка грають у карти з листочків на роздягання...знімають з себе по травичці, МиЛа підмітає пляж віником з пальмового листя, Допа з тугою дивиться на море... 
 
Яхта.
На палубах пусто. Всі набираються сил до вечірнього паті. В каюті капітана ведуть розумні розмови Аскольд і Ланс, Лансу на плече поклала голову гарненька незнайомка. Данах в затишку сидить у кріслі-гойдалці і курить мундштук, цуценята сплять на колінах. Ньотка крише салат з капусти. Хозя намагається зібратися з силами і втопити кота. ДіСу все фотографує і акуратним почерком коментарі записує у блокнотик.
 
Вечір.
  Острів.
Життя на острові потроху починає оживати.
МиЛа весь табір поприкрашала гірляндами з квітів і листочків, Сало поробив факели з кокосів, Йолка і Помадка нафарширували змію, Допа зробив запіканку з всього, що знайшов. Створилася на диво тепла і затишна обстановка, лише музика з яхти розбавляла ідилію.
 Сало замріяно: А Дімідрол вже когось там іпе...
 Йолка: Не знаю як Дімідролич, а Хозя точно.
 Помадка: Не знаю як Дімідролич і Хозя, а Аскольд таки да.
 МиЛа: Не знаю як ті троє, а Ланс стопудово, він з собою он яку кралю привіз.
 Допа: Да замолчите вы уже! Такой вечер, а вы всё опошляете.
 МиЛа: Ви праві, Олександре Анатольовичу, а хочете анекдот?
 Допа: Да не хочу я никаких анекдотов. Я домой хочу к Петровичу.... и Чухе.

Яхта.
Лунає гучна музика, але ніхто не святкує. Всі зібралися біля борту і дивляться у бік острова.
 ДіСу: От ви мені хоч що кажіть, але без них наче як в огороді без хріну.
 Заразка: Аха. Грустненько и пустенько.


День п'ятий.
Ранок.
Острів.
  Над сплячими аборигенами нахилилася фігура.
 Сало, відкривши одне око: Йосип на кобилі...а ти якого хрена тут?

Пи.Си. Сьогодні ніхто не вибуває, а навпаки. Голосуємо за того, хто цей Йосип.



35%, 9 голосів

42%, 11 голосів

12%, 3 голоси

12%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Останній герой. День третій.

День перший:http://blog.i.ua/user/6314888/2052109/

По результатам першого дня голосування, нас покинув Хоббіт.
По результатам другого дня голосування, нас покинув Олег.
 
День третій.
Ранок.Тихо. 
Сало лежить на піску і примружив одне око. МиЛа навпроти пере речі у морі, при цьому нагнулася і широко розставила ноги для зручності. Плаття намокло і обліпило округлі форми.
 Сало хитро: А ти нічо.
 МиЛа: Я бачу, що тебе вчорашній чай ще не попустив.
 Сало: А тебе я бачу вже попустив. От чого ви всі такі перелякані?
 МиЛа: Я не перелякана. Може ти не в моєму вкусі?
 Сало: А я шо прошу, щоб ти мене їла?

По пляжу ідуть Помадка і Йолка у юбочках з трави, при цьому на попах трави немає, щоб попи краще засмагали. Сало вмить переключається на коліжанок.
 Сало кокетливо: Дівки, а у мене є крем від загару.
 Йолка і Помадка теж кокетливо: А може нам треба ДЛЯ загару.
  Сало вскакує.
- Які питання? Маю таку собі фабрику...ги-ги...мінізаводик, зроблю ДЛЯ загару. Мені шо жалко?
 Йолка: Головне слово тут "міні".
 Сало: Ой! А ти бачила? Іди покажу!

Табір.
Допа малює на піску якусь пику з піською чи піську з пикою, щось не зрозуміле. До Допи підходить МиЛа і вішає йому на шию намисто із орхідей.
 Допа: Как это понимать? Это мне за какие такие заслуги?
 МиЛа: Просто так. Хотілося зробити вам приємне.
 Допа: Я не заслужил.
 МиЛа: А це вже не вам вирішувати.
МиЛа пальчиком тихо б'є Допу по носику.
  Допа в шоці, але при цьому слідкує за кедами, бо із взуття на острові лише його кеди, Помадкині шльопанці на каблуках і один резиновий капець Сала. Все інше віднесло у море припливом.

Романтичну картину перериває крик Міс Марпл.
 Сало: О! Приманка спрацювала. Йдемо жарити змію.
  Але на цей раз Міс Марпл не сиділа на пальмі, а бігла з табору у сторону моря.
  Міс Марпл: Люююди! Люююди!
  Йолка: Ну що знову трапилось? Чого ти, Марплуша, така збуджена, як Йюля Тімашенко перед виборами!
  Міс Мрпл: Дивіться на море! Там люди! Якась яхта, а на ній якісь люди.
Несподівано Міс Марпл зупинилася, повернула і почала бігти вже від берега до табора. В таборі вона швидко стягнула прапора і вже з жовто-блакитним прапором гордо побігла знову до берега.
 Сало: А може то москалі?
 Міс Марпл: Не може нам господь в таку тяжку хвилину ще й послати москалів.

З яхти лунає гучна музика. За штурвалом до болі знайома фігура.
 МиЛа: Не вірю. А він як тут опинився? 
 Сало: Йосип на кобилі... він ще й не один!








58%, 11 голосів

11%, 2 голоси

5%, 1 голос

5%, 1 голос

16%, 3 голоси

5%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
3
4
попередня
наступна