Якісь дивні янголиМожливо я вже заплуталась в поняттях що таке "янгол" Але для мене це завжди так чи інакше означало "взірець поведінки". А які взірці можна знайти у цьому?:Растила сына сама, тянула-воспитывала...сын вырос и вместо помощи и поддержки принес матери слезы, боль, обиду. Она уже даже не пытается стеклить окна, это все даром. Сын время от времени наведывается когда сам/когда с дружками, забирает пенсию, куролесит, бъет окна...Она молчит, терпит, любит...

Читати далі...

Чесно знімаю капелюха перед їх продавцями, хоча і готова насправді їх поприбивати за те що людям голови морочать.Це як треба проникно говорити щоб впарити харчову добавку присутню у половині товарів з супермаркету як чергову панацею. Ще й так що люди готові ледь не от прямо зараз платити 200-300 грн за те що коштує 50 з натяжкою...Причому ці ж люди коли бачать на етикетці Е... розказують по засилля хімії...Звісно це не на всіх діє, але у мене є щонайменше двоє родичок які ведуться на такі речі...

Читати далі...

От мені щиро цікаво які мотиви змушують людей самим собі створювати проблеми? Я маю на увазі відмову від ІПН або обробки персональних даних. Коли це робиться з релігійних мотивів це ще можна якось зрозуміти.А тут людина абсолютно не віруюча обурюється що посольство відмовляється видавати візу без такої згоди (а як вони її видадуть не ввівши данні в базу?)

Взято отсюдаНекоторое время назад одна молодая мамочка лежала со своим ребенком в больнице. По соседству с ними лежал малыш из детского дома. Сердце доброй женщины обливалось слезами и кровью при виде ребенка, у которого мамы не было. Я очень хорошо представляю эмоции, которые вызывают такие детки. В свое время я достаточно повозилась с детдомовскими малышами, которые сами себя укачивают перед сном, которых вцепляются в тебя мертвой хваткой, лишь бы их не спускали с рук. Это на...

Читати далі...

Попри погоду кліщі не сплять. Не забувайте змінити одяг після лісових прогулянок і уважно обдивитися себе!

Звісно у кожного є свої табу. Для мене таке табу - особистий простірЯ можу пробачити зраду, образу, але якщо мій чоловік зламає мій аккаунт це буде останнім нашим днем разом. Навіть якщо я їм не користувалась кілька років і він пустий. Питання у втручанні в мій особистий простір. Якщо є якісь сумніви - їх потрібно озвучувати...я сама відкрию і покажу.UPD (Бо набридло повторюватись):1. Злам=несанкціонований доступ. Коли людина перевіряє смс в мобілці/читає переписку без дозволуМова не йде про...

Читати далі...

Я люблю всі пори року, за однієї умови - мені потрібно сонячне світло. Цьогорічний похмуро-дощовий вересень мене добряче вибив з колії, я аж сама була вражена, зазвичай до такого стану я доходжу лише після переходу на зимовий час.Але в жовтні я прокинулась. Так само як зазвичай я прокидаюся у грудні, з першим снігом, який "підсвічує" навіть вночі. В дитинстві мені у вікна заглядав каштан. Ви ще пам"ятаєте, що каштани мають ставати жовтогарячими восени, а не брудно-коричневими...

Читати далі...

Згадалося в тему http://blog.i.ua/user/646032/1290817/Приїхав якось до нас в рамках гранту американець. Чи то ректор чи то декан якогось коледжу. Приймали його звісно на рівні з усією широтою української душі - екскурсії, застілля. А поселили в спецготелі в професорських корпусах - євроремонт, апартаменти люкс, вікна у парк, тиша, краса, все як треба. Але під кінець відрядження гість почав натякати що він хотів би хоч ніч переночувати в звичайному готелі. Всі здивовані, почали розпитувати що не ...

Читати далі...

На прошлой неделе ездили с мужем в Крым. Поскольку погода отнюдь к пляжному отдыху не располагала в основном катались по экскурсиям и лазили по горам.Одна из экскурсий была в Керчь (про крепость-невидимку я буду еще отдельную заметку писать). Поскольку опять таки из за погоды запланированная прогулка под парусом не состоялась нас взамен свозили в Аджимушкайские каменоломни Музей однозначно впечатляет - огромный подземный лабиринт, трагическая история...но выходя из него мы с мужем переглянулись ...

Читати далі...

Дуже хороша дівчинка, волонтер по роботі з хворими дітьми-відказниками...Мотається між спонсорами і дитбудинками, знаходить кошти на операції, збирає іграшки та речі...дітки її впізнають і кажуть "мама"...Просто хоч образи малюй...От тільки власний її син, дворічний хлопчик, втретє за рік лежить в лікарні. З бабусями і татом, які чергують по черзі або правдами і неправдами добувають собі лікарняні. Бо мама яка офіційно з ним в декреті зайнята. У мами є інші дітки які більше її...

Читати далі...