Мученик Варлаам

Святой мученик Варлаам жил в Антиохии Сирийской. Во время гонения на христиан императора Диоклитиана (284 - 305), святой Варлаам в престарелом возрасте был схвачен, приведен на суд, где исповедал себя христианином. Судья, желая принудить святого к отречению от Христа, приказал подвести святого Варлаама к языческому алтарю, вытянуть его правую руку и положить на ладонь зажженную курильницу с ладаном. Мучитель рассчитывал на то, что физически слабый человек не выдержит и бросит раскаленную курильницу на алтарь и, таким образом, принесет жертву идолу. Но святой держал курильницу до тех пор, пока у него не сгорели на руке пальцы. После этого святой мученик Варлаам предал свою душу Господу (+ 304).

Пророк Авдий

Святой пророк Авдий (из 12-ти, IX век до Рождества Христова) был родом из селения Вифарама, близ Сихема, и служил домоправителем у нечестивого царя Израильского Ахава. В то время весь Израиль отвратился от Истинного Бога и стал приносить жертвы Ваалу. Но Авдий втайне неизменно служил Богу Авраама, Исаака и Иакова. Когда нечестивая и беспутная Иезавель, жена Ахава, истребляла всех пророков Господних, Авдий давал им приют и кормил. Наследник Ахава царь Охозия послал 3 отряда, чтобы схватить святого пророка Илию. Один из этих отрядов возглавлял святой Авдий. По молитве святого Илии, два отряда были пожраны небесным огнем. Святого Авдия и его отряд Господь пощадил (4 Цар. 1). С этого времени святой Авдий оставил воинскую службу и последовал за пророком Илией. Впоследствии он и сам получил дар пророчества. Боговдохновенное творение святого Авдия - Книга пророчеств, занимает четвертое место в ряду книг Малых пророков. Она содержит предсказания о Церкви Новозаветной. Святой пророк Авдий погребен в Самарии.

ЗАГАЛЬНА ВЕРВИЦЯ

П’ятнадцять обітниць для тих, хто відмовлятиме святу  Вервицю
(дані бл. Аланові де Рупе)

    Хто буде мені служити, відмовляючи Вервицю, отримає виняткові ласки.
    Обіцяю захист і найбільші ласки тим, які будуть відмовляти Вервицю.
    Вервиця стане грізною зброєю супроти пекла, знищить, зменшить гріхи, переможе єретиків.
    Вона спричинить розквіт чеснот і добрих вчинків; одержить від Бога щедрі прощення для душ; відштовхне серця людей від замилування світом і його марнотами; піднесе їх до прагнення речей вічних. Така      душа освятиться.
    Душа, яка віддається Мені через відмовляння Вервиці, не загине.
    Хто буде відмовляти св. Вервицю і розмірковуватиме над її святими таємницями, ніколи не зазнає поразки. Бог не покарає його Своєю справедливістю, не загине він несподіваною смертю, якщо буде праведним, витривалим у ласці Божій і гідним життя вічного.
    Хто матиме справжнє набоженство до Вервиці – не помре без Найсвятіших Тайн.
    Вірні у відмовлянні Вервиці будуть відчувати у житті та при смерті світло Боже та повноту Його ласки.
    Звільняться з чистилища ті, що мали набоженство до Вервиці.
    Вірні діти Вервиці заслужать високий ступінь слави у Небі.
    Отримаєте все, про що просите, відмовляючи Вервицю.
    Усім, хто розповсюджує Вервицю, буду допомагати у їхніх потребах.
    Отримала від Мого Божого Сина обітницю, що всі оборонці Вервиці матимуть за заступників Небесний Двір упродовж життя і в годині смерті.
    Усі, хто відмовляють Вервицю, є Моїми синами і братами Мого Єдиного Сина, Ісуса Христа.
    Набоженство до Моєї Вервиці – це велике знамення призначення до Неба.

    ЯК МОЛИТИСЯ НА ВЕРВИЦІ

1.  Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
     Царю Небесний…

2.  Вірую…

3.  Слава Отцю, що нас сотворив, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь
     Богородице Діво…

4.  Слава Сину, що нас відкупив, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь
     Богородице Діво…

5.  Слава Святому духові, що нас просвітив і в святій вірі утвердив, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь
     Богородице Діво…

6.  Слава Отцю і Сині, і Святому Духові…
     Заявити перше таїнство.
     Отче наш…

7.  Богородице Діво… (10 разів)

8.  Слава Отцю і Сині, і Святому Духові…
     О, наш любий Ісусе…
     Свята і Непорочно Зачата...
     О Мати Божа...
     Прийди, Святий Духу...

9.  Заявити друге таїнство
     Отче наш…

10.  Богородице Діво… (10 разів)

11. Слава Отцю і Сині, і Святому Духові…
      О, наш любий Ісусе…
      Свята і Непорочно Зачата...
      О Мати Божа...
      Прийди, Святий Духу...

12  Заявити третє таїнство
      Отче наш…

13. Богородице Діво… (10 разів)

14. Слава Отцю і Сині, і Святому Духові…
      О, наш любий Ісусе…
      Свята і Непорочно Зачата...
      О Мати Божа...
      Прийди, Святий Духу...

15. Заявити четверте таїнство
     Отче наш…

16. Богородице Діво… (10 разів)

17. Слава Отцю і Сині, і Святому Духові…    
      О, наш любий Ісусе…
      Свята і Непорочно Зачата...
      О Мати Божа...
      Прийди, Святий Духу...

18. Заявити п’яте таїнство
      Отче наш…

19. Богородице Діво… (10 разів)

20. Слава Отцю і Сині, і Святому Духові…
      О, наш любий Ісусе…
      Свята і Непорочно Зачата...
      О Мати Божа...
      Прийди, Святий Духу...
      Радуйся Царице...
      Під Твою милість прибігаємо...
      Богородице Діво...
                  

Молитви на Вервиці

    Слава Отцю

Слава Отцю і Сину і Святому Духові, і нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь

    Молитва до святого Духа

Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є й усе наповняєш, Скарбе добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни і спаси, Благий, душі наші.

    Господня молитва

Отче наш, Ти, що є на небесах!
Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш щоденний дай нам сьогодні.
І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки.
Амінь

    Символ віри

Вірую в єдиного Бога, Отця Вседержителя, Творця неба й землі, й усього видимого і невидимого.
I в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця рожденого, перед усіма віками.
Світло від Світла, Бога істинного, від Бога істинного, рожденого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.
Він задля нас людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
I був розп’ятий за нас за Понтія Пилата і страждав і був похований.
I воскрес у третій день, згідно з Писанням.
I вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.
I вдруге прийде зі славою, судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця.
I в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця і Сина ісходить.
Що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.
Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.
Очікую воскресення мертвих; і життя майбутнього віку.
Амінь

    Молитва до Пречистої Діви Марії

Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, визволителя душ наших.

    О, наш любий Ісусе

О, наш любий Ісусе, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного вогню,  провадь усі душі до неба, а особливо ті, що найбільше потребують Твого милосердя.

    Свята і Непорочно Зачата

Свята і Непорочно Зачата Пречиста Діво Маріє, заступайся за нас, що до Тебе прибігаємо!

    О Мати Божа

О Мати Божа, зішли на все людство полум’я Своєї любові тепер і в годині нашої смерті.
Амінь

    Прийди, Святий Духу

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці.

    Радуйся Царице

Радуйся Царице, Мати милердя, наше життя, наша насолодо, наша надіє, радуйся.
До Тебе кличемо ми бідні, вигнані діти Єви; до Тебе шлемо наші зітхання, наші жалі, наш плач, на цiй долинi слiз.
То ж зверни, преласкава заступнице, свої милостиві очі на нас і, пiсля цього нашого вигнання, покажи нам Ісуса, блаженний плід лона Твого.
О ласкава, о люба, о солодка Діво Маріє!

    Під Твою милість прибігаємо

Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина чиста і благословенна.
                   

    Таїнства (мiстерiї) Святої Вервицi:

Коли вiдмовляємо вервицю, роздумуємо при кожнiй десятцi над одним таїнством. Коли не можемо вiдмовити всi 15 десяток в один день, тодi роздумуємо над таїнствами ось так:
    в понедiлок, вівторок - над Радiсними таїнствами
    в четвер - над Свiтлими таїнствами
    в середу, п’ятницю - над Страсними таїнствами
    в суботу й недiлю - над Славними таїнствами

Сьогодні о 21:00 відбудеться загальна вервиця в наміренні кращої долі
для України, і в підтримку наших людей на євро майдані. (передай далі).

«Від імені нашої Церкви хочу висловити свій смуток з приводу подій, які цієї ночі відбулися на Майдані Незалежності в Києві. Ми засуджуємо ті прояви насильства, які застосували працівники правоохоронних органів до мирних громадян», – сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, коментуючи події, які 30 листопада вночі відбулися у столиці України.

При цьому Предстоятель УГКЦ застеріг перед застосуванням сили у відповідь. «Ми просимо не допустити ще більшої ескалації насильства, яке може привести до ще більше трагічних наслідків. Ми не повинні відповідати насиллям на насилля і злом на зло», – зазначив Блаженніший Святослав.

Він закликав усіх вірних Церкви і людей доброї волі до молитви і чування «за мир і спокій у нашій державі». «Заохочую в усіх наших храмах організувати спільні молитовні заходи, для того щоб силою молитви гоїти ті рани, які нанесені нашому суспільству і щоб ми отримали надію на краще майбутнє. Надія приходить від Господа Бога. У Нього є та сила любові, яка здатна перебороти будь-яку спокусу насильства», – закликав Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Джерело: http://news.ugcc.org.ua/
Фото: http://risu.org.ua/

1 грудня пам'ять мчч. Платона, Романа диякона і отрока Варула

Святий мученик Платон, брат святого мученика Антиоха лікаря, народився в місті Анкирі в Галатії в благочестивій сім’ї. Ще юнаком він залишив дім і ходив по містам, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю і красою своїх промов, глибоким знанням елліністичної ученості. За свою проповідь він був схоплений і приведений в храм Зевса на суд правителя Агрипина. Суддя спочатку намагався лестощами схилити святого до відречення від Христа. Він запевняв юнака, що той міг би зрівнятися розумом з великим філософом Платоном, якби поклонявся язичницьким богам. На це святий Платон відповів, що мудрість філософа хоч і велика, але минаюча , вічна ж і безмежна мудрість міститься у Євангельському вченні. Тоді суддя обіцяв в нагороду за відречення віддати йому за дружину красуню дочку, а у разі відмови погрожував муками і смертю. Святий Платон відповів, що обирає смерть тимчасову заради життя вічного. Терпіння правителя вичерпалось і він наказав нещадно бити мученика, а потім відправити до в’язниці.

Коли святого Платона вели до ув’язнення, він звернувся до народу, який зібрався біля храму, закликаючи всіх не відступати від християнської віри. Через сім днів мученика Платона знову привели на суд Агрипина в храм Зевса, де вже були приготовані знаряддя катувань: киплячі котли, розпечене залізо, гострі гаки, суддя запропонував мученику обирати: принести жертву богам, або випробувати на собі дію цих знарядь. Святий знову твердо відмовився поклонитися ідолам, і після катувань його кинули в темницю і тримали там без їжі і води 18 днів. Але бачачи, що і це не похитнуло мученика, йому запропонували в обмін на життя і свободу лише промовити « великий бог Аполлон». « Не бажаю согрішити і словом», відповідав мученик. За наказом Агрипина святому мученику Платону відрубали голову ( +302 або306 р.)

Святий мученик Роман

Святий мученик Роман був дияконом храму Кесарії Палестинської. Під час одного з гонінь на християн він переселився в Антиохію, де укріпляв християн своїм прикладом і гарячою проповіддю.

Коли правитель Антиохії Асклипіад задумав зруйнувати християнський храм, святий Роман закликав віруючих відстояти свою святиню. Він переконав їх в тому, що якщо вони збережуть храм, то будуть радуватись тут, на землі, в Церкві войовничій, а якщо загинуть захищаючи храм, то будуть радіти в торжествуючій Церкві Небесній. Бачачи таку рішучість народу, правитель не насмілився виконати свій намір.

Через деякий час, коли в місті почалось язичницьке святкування і багато людей зі всієї околиці прийшло в Антиохію, святий Роман почав викривати ідолопоклонство і закликав всіх слідувати за Христом. Його схопили і піддали катуванням. Під час катувань мученик побачив в натовпі отрока-християнина Варула і, вказуючи правителю на нього, сказав: « Юний отрок розумніший за тебе,  який досягнув старості, тому що він знає Істинного Бога. Ти ж поклоняєшся ідолам». Правитель Асклипіад наказав привести хлопчика до себе. На всі запитання правителя Варул твердо і без страху сповідав свою віру в Христа Єдиного Бога. Розгніваний Асклипіад звелів жорстоко бити мученика Варула, а потім відрубав йому голову. Перед смертю святий отрок попросив своєї матері, котра була присутня при страті, дати йому пити, але матір ублагала його перетерпіти всі муки за Господа Ісуса Христа. Вона сама нахилила голову сина на плаху, а після страти поховала його ( + 303 р.).

Мученик Роман був засуджений до спалення, але несподівана злива погасила вогонь. Святий став прославляти Христа і хулити язичницьких богів. Правитель наказав відрізати йому язик, але, і без язика, святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді мучителі приговорили його до повішання.

СВЯТИЙ ГРИГОРІЙ НЕОКЕСАРІЙСЬКИЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ

Відомості про життя св. Григорія містяться в особливому “слові” св. Григорія Ниського (Творения, Т., VІІІ(, а також в історії Євсевія Кесарійського. Зберігся також лист Орігена до св. Григорія Чудотворця. Св. Григорій також, як і св. Дионисій був безпосереднім учнем Орігена, але в більш пізній період його життя, коли Оріген залишив Олександрію і жив в Кесарії.
Св. Григорій народився близько 210 року в язицькій сім’ї в Неокесарії Понтійській. З метою отримати належну освіту він прибув в Кесарію і тут став учеником Орігена. В своєму “Похвальному слові Орігену св. Григорій говорить про любов учнів до свого вчителя. “Душі їх були проникнуті його розумом, як стрілою”. Він володів “чудесною силою переконливості”.
Оріген запропонував Григорію спочатку шукати розкидані “сімена істини” у язицьких філософів, запаливши в ньому бажання пізнати істину і тільки після цього запропонував йому християнське вчення. “Я думаю, – говорить св. Григорій, – що він говорив не інакше, як по  натхненню Духа Божого. Цей чоловік отримав від Бога величний дар бути перекладачем Слова Божого людям, розуміти Слово Боже, як Бог Сам використав його, і пояснити його людям, як вони можуть розуміти.
Св. Григорій охрестився близько 238 року і повернувся в Неокесарію, де через деякий час був посвячений в єпископа. Під час гоніння Декія св. Григорій заховався в таємному місці звідки керував своєю паствою. Він брав участь в  засудженні єретика Павла Самосатського, багато проповідував, настановляв, зціляв хворих і застерігав.
Св. Григорій Ниський говорить, що в час вступу на кафедру Неокесарійську в місті було всього 17-ть  християн, а до часу смерті св. Григорія Чудотворця в місті залишилось 17-ть язичників. Про його життя  і вибрання передається багато чудесного, від чого він отримав іменування “Чудотворця”. Закінчив своє життя св. Григорій близько 269 року і був похований у церкві, яку збудував сам в Неокесарії. Пам’ять його вшановує Церква 17 листопада за ст. ст.
Найбільш відомим твором св. Григорія являється короткий Символ віри, який зберігся в багатьох грецьких, латинських і сірійських рукописах. За свідченням св. Григорія Ниського, Символ цей був сповіщений Чудотворцю св. ап. Іоаном Богословом з повеління Богоматері, коли перед прийняттям посвячення в єпископа в пустинному місці розмірковував про тайну Св. Тройці. В цьому Символі саме і викладено православне вчення про Св. Тройцю.
Символ віри св. Григорія Чудотворця. Зміст Символу такий: “Єдиний Бог, Отець Слова живого, премудрості і сили самосущої і образу вічного; досконалий Родитель Досконалого, Отець Сина Єдинородного. Єдиний Господь, Єдиний від Єдиного, Бог від Бога, образ і вираження Божества, Слово діюче, Мудрість, вміщуючи склад всього, і Сила, рухаючи все творіння, істинний син істинного Отця. Невидимий Невидимого, Нетлінний Нетлінного, Безсмертний Безсмертного, Вічний Вічного. І Єдиний Дух Святий, від Бога зходячий, посередництвом Сина явившийся, тобто людям, образ Сина, Досконалий Досконалого, Життя, в якому причина  живучих, святе Джерело; Святителя, подаюча освячення. Ним являється Бог Отець, Котрий над  всім і у всьому, і Бог Син, Котрий через все. Тройця досконала, славою і вічністю і царством неподільна і нерозлучна, тому немає в Тройці ні створеного, ні службового, і входячого, чого би до цього не було і що ввійшло би після. Ні Отець ніколи не був без Сина. ні Син без Духа, але Тройця непохитна, незмінна, і завжди одна і таж“.
Важливо зауважити, що таке точне викладення вчення про Св. Тройцю було пов’язане з богословствуванням представника Олександрійської школи.

Інші твори св. Григорія Неокесарійського Чудотворця.

Другим, безсумнівно автентичним, твором св. Григорія являється “Панегирик Орігену”. Проголошений він був при великій кількості людей в присутності Орігена. За змістом промова представляє собою не стільки панегирик, скільки правдиву, детальну оцінку вченої діяльності Орігена зі сторони щирого учня. Панегирик наповнений живим, гарячим почуттям глибокої подяки Орігену. З історичної точки зору він дуже  цінний, так як в ньому подається опис вчених занять в  школі Орігена.
Для знайомства з покаянною дисципліною Древньої Церкви важливе “Канонічне послання” св. Григорія Чудотворця до єпископа Понта. Послання торкається застосування церковної дисципліни до християн, які впали в різного роду гріхи і злочини.
До автентичних творів св. Григорія відноситься ще діалог під назвою “До Феополіта” про можливість і неможливість страждань для Бога, а також переказ Еклезіаста.
Крім того, з іменем св. Григорія відомі декілька прекрасних, глибоких за змістом, слів (на Благовіщення, Різдво Христове, Богоявлення та ін.). Наприклад, в слові на Богоявлення читаємо: “Ісус сказав Іоану: Навчись бажати того, чого бажаю я... Таємне і приховане те, що нині звершується на Йордані. Приховане тут те, що Я бажаю це не для Своєї потреби, а для зцілення ушкоджених. Мені належить покласти кінець Старому Завіту, а потім вже проповідувати Новий, написати його в серцях людських, закріпити Моєю Кров’ю і засвідчити Моїм Духом... Мені належить привести до Отця царюючого в Мені Адама. Мені повинно нині хреститися цим хрещенням, і після подати всім людям Хрещення Єдиносущної Тройці” (Див. “Христианское Чтение”, 1837, 1838, 1840, ч. 1).

Боже, нам Україну храни

Святий апостол і євангелист Матей (Матфей, Матвій)

У галилейському місті Капернаумі жив за часів Ісуса Христа багатий чоловік Леві, який збирав податки для римлян, що окупували Ізраїль. На заклик Ісуса Христа “іди за Мною” він негайно покинув усе і пішов за Ним. З тих пір апостол Матей разом з іншими учнями Ісуса Христа перебував з Ним невідлучно. З того часу його стали називати Матей (Матфей, Матвій за іншими джерелами). Апостол Матей був братом апостола Якова Алфеєвого.

Після Вознесіння Ісуса Христа та зіслання Святого Духа Матей декілька років проповідував Христову віру та християнське вчення в Юдеї та сусідніх країнах. Люди, що слухали Матея в Юдеї, просили його написати свої розповіді про Христа. За Божим натхненням він 41 року написав Євангеліє, у якому намагався переконати ізраїльтян, що Ісус Христос – обіцяний Месія. У своєму Євангелії Матей прекрасно описав Благовіщення Пречистої Діви Марії і Різдво Ісуса Христа, відзначаючи велику роль ангела у цих подіях, тому його символом став ангел.

Наступним місцем апостольської праці євангелиста Матея (Матфея, Матвія) стала частина Азії на південь від Каспійського моря.

Де і якою смертю помер апостол Матей, не маємо жодних відомостей. Одні стверджують, що Матвія 60 року після Різдва Христового спалили на вогні в Ефіопії за наказом князя Фульвіана, інші кажуть, що Матвій закінчив своє життя не мученицькою смертю, а помер від старості.

Церква вшановує його як мученика за Христову віру.

Мученики Гурий, Самон и Авив

Во время гонений на христиан при императорах Диоклетиане (284-305) и Максимиане (305-311) в городе Едессе были схвачены два друга, христиане Гурий и Самон, проповедники Слова Божия. На предложение принести жертву богам святые ответили решительным отказом, исповедав свою веру во Христа. За это они подверглись страшным мучениям: их били, подвешивали за руки, привязав к ногам тяжелый груз, бросали в тесную темницу. Мученики все переносили с твердостью и молитвой. Ночью мучеников отвезли за город и обезглавили. Христиане погребли их святые тела. Через много лет последний император-язычник Ликиний (311-324) начал гонение на христиан. Диакон Едесской церкви по имени Авив, которого император повелел схватить за ревностное распространение истинной веры, сам пришел к палачам, не желая, чтобы при его розыске пострадали другие христиане. Святой исповедал веру во Христа и был приговорен к сожжению. Мученик сам пошел в огонь и с молитвой предал дух свой Господу. Когда огонь погас, мать святого и родственники обрели тело его неповрежденным. Мученика похоронили рядом со святыми Гурием и Самоном.

После смерти святых совершались многочисленные чудеса с теми, кто с верой и любовью призывал их себе на помощь. Так, однажды один воин-гот, посланный на службу в Едессу, взял в супруги благочестивую девушку Евфимию. Перед этим он поклялся ее матери Софии у гробницы мучеников Гурия, Самона и Авива, что не сделает супруге никакого зла, никогда не оскорбит ее, но будет любить и почитать. По окончании службы в Едессе он взял Евфимию с собой и возвратился на родину. Оказалось, что он обманул ее: на родине у него была жена. Евфимия стала его рабыней. Много издевательств и унижений пришлось претерпеть Евфимии. Когда у нее родился ребенок, то ревнивая готчанка отравила его. Евфимия обратилась с молитвой к святым мученикам — свидетелям клятвы обманщика, и Господь избавил ее от страданий и чудодейственно перенес в Едессу, где она встретилась с матерью. Через некоторое время клятвопреступ-ника вновь послали на службу в Едессу. Весь город узнал о его злодеянии, обличенном Софией, и по приказу правителя гот был казнен.

Святые мученики Гурий, Самон и Авив известны среди православных христиан как покровители супружества, брака, счастли- вой семьи, им молятся «аще муж безвинно возненавидит жену свою». В Москве в храме Иоанна Воина в Бабьегородском переулке, на Якиманке, есть придел этих святых.