27 февраля. Равноап. Кирилл, учитель Словенский

http://vk.com/video174147137_167694119?list=e4f3509949b18fe0ac

Преподобний Авксентій

Преподобний Авксентій, за походженням сирієць, служив при дворі імператора Феодосія Молодшого (418 - 450). Він був відомий як доброчесна, вчена і мудра людина, і дружив із багатьма благочестивими мужами свого часу.

Обтяжуючись мирською суєтою, святий Авксентій прийняв сан пресвітера, а потім і чернечий постриг. Після цього, віддалившись у Вифінії, він знайшов відокремлене місце на горі Оксія, недалеко від Халкидону, і став там вести пустельницьке життя. (Гора ця згодом названа була Авксентієвою.) Місце подвигів святого було виявлено пастухами, які шукали заблукалих овець. Чутка про нього рознеслася, і до нього почали приходити люди за зціленням. Іменем Божим святий Авксентій зцілював безліч хворих і недужих".

 В 451 році святий Авксентій був покликаний на IV Вселенський Собор в Халкидоні, де і прославився як викривач Євтихієвої і Несторієвої єресей. Великий знавець Святого Письма, святий Авксентій легко осоромивсупротивників, які вступали з ним у суперечку. Після закінчення Собору святий Авксентій знову повернувся в свою відокремлену келію на горі. Духовним зором він бачив на великій відстані спочинок святого Симеона Стовпника (459). Преподобний Авксентій помер близько 470 року, залишивши після себе учнів і влаштувавши багато монастирів в Вифінській області.

Сьогодні — преподобного Мартиніана

Святий Мартиніян з юних літ полюбив Бога, тому пішов у пустелю, де проживав у печері неподалік Кесарії Палестинської в Малій Азії. Там він вів надзвичайно суворе аскетичне життя. Згідно з переказами одна жінка на ім'я Зоя за спокусою сатани марно намовляла його покинути чисте, посвячене Богові життя. Опісля Зоя покаялася і вступила до монастиря, а Мартиніян перейшов жити на острівець серед моря. Згодом він повернувся на сушу, де в молитві й пості вів богоугодне життя аж до своєї праведної смерті.

Тропар прп. Мартиніяна

Тропар: У тобі, Отче, вірно збереглося те, що в первообразі! Взявши бо хрест, пішов ти за Христом і ділом навчав гордувати тілом, бо воно минуще, а дбати про душу, єство безсмертне. Тому й радіє з ангелами, преподобний Мартиніяне, дух твій.

Кондак: Чистотою душевною по–божому озброївшись і міцно взявши в руку, наче спис, безперестанні молитви, переміг ти демонські сили, Мартиніяне, отче наш. Молися невпинно за всіх нас.

Мартиніана вважали приборкувачем пристрастей, і молилися йому, щоб врятував від блуду.

Дорогі учасники групи, нам стало відомо, що після цих всіх цих кривавих подій на майдані і не тільки, пропало 300 людей, тому просимо вас про молитву за те, щоб ці люди знайшлися, з повагою адміністрація групи.

свт. Мелетія, архиєп. Антіохійського

Святий Мелетій народився в місті Мелітині у Вірменії. Ще юнаком ревно вправлявся в умертвленні. Невдовзі Мелетія, який мав "медове ім'я і медові звичаї", вибрали єпископом Севастії, а у 361 році він став Антіохійським патріархом. Мелетій тричі перебував на засланні за вірність Христовій Церкві, невтомно працюючи над усуненням аріянської єресі. 360 р. був за¬сланий імператором Константином Великим у заслання. Поновлений у 378 р., він очолив собор зі 150 єпископів. На цьому Соборі 27 єпископів визнали віру в Божество Ісуса Христа і засудили вчення єретика Арія.

У 381 році у Царгороді відбувся Синод східних єпископів, головою якого було обрано Мелетія, однак, патріарх несподівано занедужав і помер під час цього Синоду.

24 лютого, Священномученик Власій, єпископ Севастійський (близько 316)

Священномученик Власій, єпископ Севастійський, відомий своїм праведним, благочестивим життям. Він був одностайно вибраний жителями і рукопокладений в єпископа міста Севастії. Було це за царювання римських імператорів Діоклитіана (284 - 305) і Лікинія (307 - 324) - жорстоких гонителів християн. Святому Власію доводилося укріплювати своїх пасомих, відвідувати ув'язнених, підтримувати мучеників.

Багато хто ховався від переслідувачів в пустинних і відокремлених місцях. Власію також довелося віддалитися на гору Аргеос, де він трудився в печері. До нього приходили дикі звірі і покірливо чекали, поки святий закінчить молитву і благословить їх; хворих тварин святитель зціляв, покладаючи на них руки. Притулок святого став відомий слугам управителя Агріколая, що займалися виловом диких звірів, яким належало терзати мучеників-християн. Слуги донесли панові, що на горі ховаються християни, і він повелів схопити їх. Проте послані знайшли лише севастійського єпископа. Прославляючи Бога, що закликає його на подвиг, святий Власій пішов за воїнами.

По дорозі святий зціляв хворих і здійснював чудеса. Так, бідна вдова поскаржилася йому на свою біду: вовк потягнув єдине її надбання - порося. Єпископ посміхнувся і сказав їй: "Не плач, твоє порося буде тобі повернено..." І, дійсно, до загального подиву, вовк прибіг назад і приніс здобич неушкодженою.

Агріколай, зустрівши єпископа улесливими словами, назвав його Другом богів. Святий відповів на вітання, але язичницьких богів назвав бісами. Тоді його піддали жорстокому побиттю і відвели до в'язниці.

Настуного дня святого знову піддали мукам. Коли ж його вели назад до темниці, сім жінок йшли ззаду і збирали краплини крові. Їх схопили і намагалися примусити поклонитися ідолам. Жінки удавано погодилися на це, сказавши, що зроблять перед цим очищення у водах озера. Вони узяли ідолів і втопили їх в найглибшому місці, після чого християнок стали жорстоко катувати. Святі стійко переносили муки, укріплені благодаттю Божою, тіла їх перетворилися, стали білими, немов сніг, і замість крові з ран текло молоко. У однієї з жінок були два юні сини, які просили матір, щоб вона допомогла їм досягти Царства Небесного і доручила їх піклуванню єпископа Власія. Сімом святим жонам відсікли голови.

Святий Власій знову був приведений до Агріколая і знову непохитно сповідував віру в Христа. Правитель наказав кинути мученика в озеро. Святий, підійшовши до води, осінив її хресним знаменням і пішов, як по суші. Звернувшись до язичників, що стояли на березі, святитель запропонував їм йти до нього, призвавши в допомогу своїх богів. На це осмілилися 68 з оточення управителя, і всі, увійшовши до води, негайно потонули. Святий же, покоряючись повелінню Ангела, що з'явився йому, повернувся на берег.

Агріколай був в люті тому, що втратив найкращих слуг, і наказав обезголовити святого Власія, а з ним і двох доручених його піклуванню хлопців, синів мучениці. Перед смертю священномученик молився за весь світ, особливо ж за тих, хто шануватиме його пам'ять. Це відбулося близько 316 року. Мощі священномученика Власия були перенесені на захід під час хрестових походів, частинки їх зберігаються в багатьох країнах Європи.

Глава УГКЦ закликає усіх християн світу цієї неділі молитися за мир і справедливість в Україні
Життя кожної людини, спілкування людей, наша гідність – це Божі дари. В Україні ці дари по-звірячому потоптали.
Про це йдеться в Заклику Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, до всіх християн світу про молитву за Україну.
Глава Церкви закликає християн молитися за мир і справедливість в Україні найближчої неділі (23 лютого 2014 року), адже країна перебуває в розпалі великої трагедії.
«Від імені Української Греко-Католицької Церкви звертаюся через своїх братів-єпископів до духовенства, спільнот і вірних Католицької Церкви молитися за мир, справедливість і людську гідність в Україні цієї неділі. Наша країна потребує рясної милості, щоб вийти з цього важкого випробування», – пише Предстоятель УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

http://news.ugcc.org.ua/news/glava_ugkts_zaklikaie_us%D1%96h_hristiyan_sv%D1%96tu_ts%D1%96iei_ned%D1%96l%D1%96_molitisya_za_mir_%D1%96_spravedliv%D1%96st_v_ukrain%D1%96_69301.html

Священномученик Харалампий

Святой священномученик Харалампия был епископом в городе Магнезии, в Фессалии; жил во второй половине II века. Он обратил ко Христу многих из язычников, наставлял их на путь спасения, поучая Слову Божию. За Евангельскую проповедь святого епископа Харалампия привели на суд к правителю Лукиану и военачальнику Лукию. Угрожая мучениями, они требовали от епископа Харалампия принесения жертвы языческим богам. В ответ святой твердо исповедал свою веру во Христа. Тогда священномученика Харалампия подвергли жестоким истязаниям. Его подвесили на дереве и строгали тело железными крюками до тех пор, пока не содрали кожу с головы до ног. «Благодарю вас, братие, — говорил при этом мученик. — Острогавши тело, вы обновили мой дух». Воины Порфирий и Ваптос, истязавшие святого епископа, были так поражены его незлобием и терпением, что открыто исповедали Воскресшего Христа. Оба они были тотчас усечены мечом. Вместе с ними были усечены три женщины, которые, подобно Порфирию и Ваптосу, уверовали во Христа.

Военачальник Лукий сам взял орудия пыток и жестоко терзал тело святого Харалампия, но вдруг руки его отнялись у локтей. Лукиан, увидя это, плюнул в лицо священномученика Харалампия, и внезапно голова его повернулась назад лицом. Тогда народ, объятый ужасом, стал молить святого мученика отвратить Божий гнев. С ними просил и Лукий. По молитвам святого мученика Лукий и Лукиан были исцелены. Тогда и Лукий уверовал во Христа и крестился. Множество очевидцев также обратились к истинной Христовой вере, другие получали исцеления от различных недугов по молитвам священномученика Харалампия.

Лукиан донес обо всем случившемся императору Септимию Северу (193-211), находившемуся в Антиохии. Император распорядился привести святого к нему. Исполняя приказание, воины вбили в тело мученика острый железный гвоздь, в бороду вплели веревку и, обмотав вокруг шеи, повлекли его к императору. Сам император, увидев святого, вонзил в грудь священномученика Харалампия три острых кола, а потом приказал палить его на медленном огне. Но сила Божия укрепляла святого Харалампия, и он остался невредим.

По молитве священномученика вновь стали совершаться чудеса. Святой изгнал диавола из человека и воскресил мертвого юношу. Сам император пришел в ужас, но вскоре вновь ожесточился и подверг святого Харалампия другим страшным мукам. Видя его терпение, дочь Септимия Севера Галина уверовала во Христа и стала убеждать в истинности христианской веры своего отца. Но император после новых истязаний осудил священномученика на смерть.

«Благодарю Тебя, Господи, за милость Твою. Помяни меня во Царствии Твоем», — сказал святой, воззрев на небо, и после этих слов преставился — прежде, чем меч коснулся его (+ 10 февраля 202).

Галина с честью погребла святое тело страдальца. Память священномученика Харалампия Церковь празднует в день его преставления — 10 февраля.

Мясопустна неділя

Мясопустна неділя.mpg

Закон Божий: Притчи о Страшном Суде и Втором пришествии Господа Иисуса Христа

http://vk.com/zarvanycia?z=video174147137_167642390%2Fab6eb5b31c4d20d827