Як гірко пахло листя в нашім жовтні (Марія Лисайчук)

Як гірко пахло листя в нашім жовтні!
І вранці у росі здавалось цвітом.
Там де палали скрізь жоржини жовті,
Метеликом літало запізніле літо.

Ховалось сонце за осінню браму,
Поміж дерев струнких і крон крислатих,
І над осіннім жовтим океаном,
Жураликом літав вже лист крилатий.

І напливали пахощі дурманом,
А ми ступали по вогненних квітах,
В казковому примарному тумані
Йшли берегами бабиного літа.

Як гірко пахло листя в нашім жовтні (Марія Лисайчук)

Як гірко пахло листя в нашім жовтні!
І вранці у росі здавалось цвітом.
Там де палали скрізь жоржини жовті,
Метеликом літало запізніле літо.

Ховалось сонце за осінню браму,
Поміж дерев струнких і крон крислатих,
І над осіннім жовтим океаном,
Жураликом літав вже лист крилатий.

І напливали пахощі дурманом,
А ми ступали по вогненних квітах,
В казковому примарному тумані
Йшли берегами бабиного літа.

З Новим 2009 роком та Різдвом Христовим!

  • 07.01.09, 13:17
malvo
З Новим 2009 роком та Різдвом Христовим!

07.01.09 13:10

Вітаю всіх  з Новим 2009 роком та Різдвом Христовим! Щастя ,здоров'я та виконання бажань в Новому році. Любові ,миру Вам і Вашим сім'ям! Процвітання нашій рідній Україні, а нам  сили духу і любові! З найкращими вітаннями МЛ.

З Новим 2009 роком та Різдвом Христовим!

  • 07.01.09, 13:10
Вітаю всіх  з Новим 2009 роком та Різдвом Христовим!
Щастя ,здоров'я та виконання бажань в Новому році.
Любові ,миру Вам і Вашим сім'ям!
Процвітання нашій рідній Україні, а нам  сили духу і любові!

З найкращими вітаннями МЛ.

За обрій впало сонце й запалало...

malvo
За обрій впало сонце й запалало

13.10.08 10:04 | осінь

За обрій впало сонце й запалало, Над ставом вдалині багряним світлом, Травинкою сухою на вогні, Згоріло в льоті днів коротке літо. Надвечір я зайду в осінній сад, Де роси в листі,як намисто, Та яблуні задумливі стоять, Під ноги сиплять жовте листя. Червоних ягід на калині, Торкнусь теплом своїх долонь, Посеред листя загубилось, Волося біле з моїх скронь. У вишневій кроні десь вгорі, Вже не ховається гніздечко, У вирій ,вранці,на зорі, Птахи полетіли далеко. Осінь!Осінь!В небо синє, Вже розлетілися птахи, А в серці пісня журавлина- "Ви нас чекайте до весни!"

За обрій впало сонце й запалало...

malvo
За обрій впало сонце й запалало

13.10.08 10:04 | осінь

За обрій впало сонце й запалало, Над ставом вдалині багряним світлом, Травинкою сухою на вогні, Згоріло в льоті днів коротке літо. Надвечір я зайду в осінній сад, Де роси в листі,як намисто, Та яблуні задумливі стоять, Під ноги сиплять жовте листя. Червоних ягід на калині, Торкнусь теплом своїх долонь, Посеред листя загубилось, Волося біле з моїх скронь. У вишневій кроні десь вгорі, Вже не ховається гніздечко, У вирій ,вранці,на зорі, Птахи полетіли далеко. Осінь!Осінь!В небо синє, Вже розлетілися птахи, А в серці пісня журавлина- "Ви нас чекайте до весни!"

За обрій впало сонце й запалало

За обрій впало сонце й запалало,
Над ставом вдалині багряним світлом,
Травинкою сухою на вогні,
Згоріло в льоті днів коротке літо.

Надвечір я зайду в осінній сад,
Де роси в листі,як намисто,
Та яблуні задумливі стоять,
Під ноги сиплять жовте листя.

Червоних ягід на калині,
Торкнусь теплом своїх долонь,
Посеред листя загубилось,
Волося біле з моїх скронь.

У вишневій кроні десь вгорі,
Вже не ховається гніздечко,
У вирій ,вранці,на зорі,
Птахи полетіли далеко.

Осінь!Осінь!В небо синє,
Вже розлетілися птахи,
А в серці пісня журавлина-
"Ви нас чекайте до весни!"

Я і в думці обняти тебе не посмію (Василь Симоненко)

Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто — отак, без надії, Без тужливих зітхань і без клятвенних слів.

Навіть в снах я боюсь доторкнутись до тебе, Захмеліть, одуріти від твого тепла. Я кохаю тебе. Мені більше не треба, Адже й так ти мені стільки щастя дала.

Можна (Василь Симоненко)

МОЖНА

Можна вірить другові чи милій, Марить наяву чи уві сні, Білизну червневих ніжних лілій Заплітать букетами в пісні.

Можна жить, а можна існувати, Можна думать — можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті що не палають, не горять!

Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна, А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого "не можна".

Я тобі галантно не вклонюся (Василь Симоненко)

Я тобі галантно не вклонюся, Комплімента зроду не зліплю, Тільки в очі ніжні задивлюся, В них свою тривогу утоплю.

І коли химерною габою Спеленає землю довга ніч, Довго серце тужить за тобою, Довго сон мені не йде до віч.

Довго білі таємничі крила Обвивають маревом видінь, І стоїш ти крихітна, і мила, І прозора, мов ранкова тінь.

І палають, ніби стиглі вишні, Владно підкоряючи собі, Губи неціловані і грішні, Очі божевільно голубі.

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
8
попередня
наступна