Дуже тонкі, делікатні душу і перо мав письменник Іван ВолошенюкКартаю себе за те, що через банальну неуважність пропустив одну вельми значиму дату, яка однією гарною людиною позначена, як її вісімдесятилітній ювілей. Маю на увазі 3 липня. Цього дня знаковому вінницькому письменнику Івану Степановичу Волошенюку могло б виповнитися 80-т. А його уже понад рік немає серед нас. Благо, є чимало прекрасних людей, які не пропустили цієї дати. До ювілею видали книгу спогадів про літератора, провели...

Читати далі...

РОЗУМНИЦЯ АЛЬФА, КОМІСАР РЕКС І ОДНООКА БУЛЬКАНещодавно поминуло два роки, як ми живемо без собаки в подвір'ї. Остання, як і попередня, була породи «німецька вівчарка». Розумниця Альфа з малолітства прожила у нас майже десять літ. Відмінний сторож, незрадливий друг. Як не рятували її на фініші життя, возили по спецах і клініках, довелося попрощатися: рентген показав, що у неї втроє збільшилося серце.Мене у нашій чудовій вівчарці найбільше вражала одна дивна особливість: вона патологічно, з...

Читати далі...

До питання, звідкіля ж насправді походить великий український поет, перекладач, літературний критик Освальд Берхардт, він же Брій Клен. Загалом це вельми похвально, мабуть, коли українці пам’ятають своїх письменників і поетів, вшановуюсь їхні імена, аналізують творчу спадщину, вільно цитують твори. Як це, зокрема, виходить із набутком унікального українського віршника, відомого перекладача, літературознавця Юрія Клена (1891 – 1947 рр.). Як тепер стало відомо, це була екстраординарна і ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Телефоную сьогодні на Вінниччину, в рідне село своє Джурин. Мешкає там мій двоюрідний брат Володимир Олександрович Чорний. Усе життя трудився він в різноманітних організаціях водієм, електриком, газозварювальником. Нині на пенсії, вже повернуло на восьмий десяток.Розмова про дощі, урожаї в саду і на городах. Коли він враз каже:-А у нас сьогодні є гарна новина. Прилетіла з Болгарії…-Ого, - кажу, - а що ж вас із нею поєднує…-Інна туди поїхала на міжнародний конкурс…Є у них з...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ігор Борисович НечіпайлоЄ у мене славний односелець, який давно уже мешкає в Одесі, котрого я з великою погордою величаю справжнім другом. І народився він в останній день червня.Готуючись сказати слово про нього, заглянув я до записів книги знаків Зодіаку, і прийшов до висновку, що пишуть там різні міфи, які зовсім не збігаються з тим, що являють собою особистості, народжені в певні періоди року. Ось, до прикладу, нагородили нинішніх уродженців – Раків такою характеристикою. ...

Читати далі...

Усе, що не є у мені сільське, сказати б, домотканне, особливо ж у спогадах про нашу подільську глибинку, про колись багатолюдний мій Джурин, як давнішній районний центр Вінниччини, а потім звичайний населений пункт, яким він став на трасі Київ –Кишинів, за півсотні км від Дністра – пов’язане з звичайною сільською… коровою. Бо завжди вона була у центрі сімей. Як годувальниця. І для всього села також.Я пастушив десять літ із дня в день від першого класу школи до випускного дзвоника, поки не пішов ...

Читати далі...

Так уже знавісніли ці рожево-голубі полеміки з нашою позою, даруйте, раком – голим задом уперед, способом уповзання начебто нами вимріяно-жадану Хевропу, що й самому захотілося втнути щось на підтримку чи швидше навіть на примітний знак протесту проти цих усяких невгамовних кольорових пристрастей. Узяв я та й поїхав до лавки фарб. Дещо повагався, одначе купив баночку примітного масляного кольору. Як бачите, яскравого небесно-блакитного барву. Кому таке може не сподобатись?Є у мене в...

Читати далі...

Молоде літо далекого, немовби з туману 1966-го залишилося в пам’яті насамперед новими почуттями, турботами: треба було вирішувати, що роботи, чим займатися далі – вступати до вузу, чи йти на роботу. Випуск у школах того року був найпотужніший за всі попередні роки та й майбутні також часи. Шкільна реформа підвела під атестати зрілості одразу і десяті, і одинадцяті класи. Уявляєте, тільки в нашому селі виявилося аж 120 випускників! А скільки ж бо нас таких було в області, Україні? Яких вузів...

Читати далі...

Нині нарешті з’явилося повідомлення про те, якого ж, даруйте за відвертість, дідька прилітав до Мокви великий європейський друг оскаженілого путлєра, його неприхований прихильник генеральний секретар Ради Європи (РЄ) Турбйорн Яґланд. Холодний норвежець, звичайно ж, з нордичним характером, і відверто показними гарячими почуттями лише до нового біснуватого фюрера ВладімВладіміріча. Саме з ним він провів приязну і тривалу двосторонню зустріч ще 20 червня ц.р. Але про головне у бесіді, як...

Читати далі...

Якось з одного прочитання вхопився, у пам'ять врізався назавжди цікавий поетичний образ, означений такими ліричними словами: «Тут станція Ярошенка – маленька запорошена, назустріч вибіга…»Тільки згадаю їх, як виринає в уяві непереквітна рідна подільська сторона. За Жмеринкою, якщо потягом прямувати зі столиці на південь, або за залізничною станцією мого життя Рахнами, коли добиратися з сільської нашої дрімучої сторони у центр цивілізації чи навіть у саму благословенну Європу (в Чоп і поза Чоп!) ...

Читати далі...