Супруга Рината Ахметова, Лилия Ахметова, не исключено, намерена претендовать на получение британского гражданства.
Такое предположение можно сделать из письма, замеченного собкором LB.ua во вторник в парламенте в руках у нардепа от ПР Юрия Воропаева.
Письмо – распечатка электронного послания Натальи народному депутату Юрию Воропаеву. Тема – «возможность отсутствия в Англии».
Воропаев изучал документ в ходе пленарного заседания Рады.
Как известно, сектор ПР находится непосредственно под ложей прессы, где и работают парламентские журналисты. «Уважаемая Лилия Николаевна! Вы должны провести за пределами Великобритании не более 450 дней за полные пять лет до подачи заявления на получение гражданства (т.е. 450 дней начинают учитываться с сентября 2009 г., если подача документов на получение гражданства будет в сентябре 2014 г.). При этом допускается превышение указанного 450-дневного срока, при наличии уважительных причин и данное превышение рассматривается в индивидуальном порядке», – говорится в письме.
Его автор, Наталья Муктан – депутат Донецкого облсовета, юрист компании «Воропаев и партнеры», которой Юрий Воропаев руководил до своего избрания в Раду в 2006-м. До момента основания собственной компании (в 2003-м), он возглавлял юридический департамент СКМ.
Судя по всему, данное письмо – дубль для руководителя, сделанный подчиненной с учетом важности документа.«По имеющейся у меня информации за период с 1.9.2009г. по 30.8.2010г. Вы отсутствовали в Великобритании 116 дней, за период с 1.9.2010г. по 30.8.2011г. Вы отсутствовали в Великобритании 137 дней, за период с 1.9.2011г. по 14.5.2012 Вы отсутствовали в Великобритании 61 день, а общее количество дней отсутствия в Великобритании с 1.9.2009 по 14.5.2012 составляет 313 дней. Учитывая это, за весь период с 15.5.2012г по… (далее отсутствует фрагмент текста, – ред.) …отсутствовать в
Великобритании не более 137 дней», – сообщается далее.Кроме прочего в письме указывается, что период с сентября 2013-го по сентябрь 2014-го – крайний срок для подачи документов на получение
гражданства.
Процедура получения британского гражданства такова, что прежде соискатель должен получить нечто вроде вида на жительство (разрешение на длительное пребывание в стране с четко определенным количеством дней,
которые возможно проводить за ее пределами). Если на протяжении установленного времени, соискатель не нарушает условий вида на жительство, далее он может претендовать на получение гражданства.
Собственно, об этом идет речь в письме. Исходя из его содержания, логично предположить: адресат уже имеет вид на жительство и теперь размышляет относительно возможности претендовать на гражданство
Великобритании, для чего и консультируется с юристом.Изначально послание адресовано «Лилии Николаевне». Фамилия ее нигде не указывается.Как известно, оба сына Рината Ахметова учатся в Великобритании. Супругу Ахметова зовут Лилия Николаевна.В адвокатской компании «Воропаев и партнеры» от официальных комментариев на данную тему отказались. Сам Юрий Воропаев, в ответ на просьбу
пояснить: продолжает ли он заниматься адвокатской практикой, будучи народным депутатом, или эпизод с письмом обусловлен чем-то иным – ответил отказом.

 

Завтра, 15 травня, о 13.30 біля Верховної Ради низка громадських організацій проведе попереджувальний флеш-моб проти спроб Партії регіонів внести до порядку денного Верховної Ради законопроект “Про засади державної мовної політики”, розроблений одіозним українофобським народним депутатом України Вадимом Колєсніченком.

Громадськість вимагатиме не вносити до порядку денного законопроект, який де-факто знищить українську мову на половині території України. Якщо ж його все ж таки внесуть – по всій Україні у відповідь буде розгорнута кампанія по знищенню рейтингу Партії регіонів.

Більш детально: 

http://maidan.org.ua/2012/05/suspilstvo-maje-hotuvatysya-do-orhanizatsiji-rishuchoji-vidsichi-planam-partiji-rehioniv/

http://www.facebook.com/events/420802331273873/

В Запоріжжі напередодні 9 травня оголошено про закупівлю червоних прапорів — по 30 гривень за штуку, а тому, хто принесе більше (але не менше десяти) дають путівку на двох на Азовське море. Про це виданню «Тиждень» розповів керівник Запорізької молодіжної громадської організації «Небо» Ігор Артюшенко. За його словами, акція спеціально приурочена до 9 травня і рішення Запорізької міськради від 2009 року про вивішування на державних установах цього дня червоних прапорів. Активісти не закликають зривати червоні прапори з будівель. «Ми їх просто купуємо, а звідки їх узяти, нас не цікавить», — сказав Артюшенко. Проте, за його словами активіста, до обіду 8 травня, всупереч традиції, в Запоріжжі не спостерігалося масового вивішування червоних прапорів. Восени минулого року організація «Небо» була одним з ініціаторів маршу на честь 67-річчя УПА, який вилився в бійку із стріляниною, коли маніфестантів атакували прихильники лівих і проросійських партій, а також Партії регіонів. Втім, обійшлося без серйозних травм.

Джерело:Політклуб

9 травня вулиці наших міст побачать десятки, якщо не сотні тисяч ветеранів. Ці ж самі вулиці побачать тисячі кривавих знамен, під якими більшовицька Росія окупувала незалежну УНР, під якими було вчинено три Голодомори, під якими було депортовано чи запроторено до концтаборів мільйони українців, під якими було розстріляно сотні тисяч тих, кого зазвичай ми називаємо «цвітом» української нації — науковців, митців, літераторів, священиків і, врешті-решт, революціонерів, що зі зброєю в руках повстали проти сатанинської держави.

Ким же є ті, що 9 травня підуть «на парад» із червоними ганчірками? Теоретично, це ветерани Другої світової, котрі волею-неволею воювали на боці СССР. І їх можна було б зрозуміти… Європейська культурна традиція, що сягає своїм корінням християнського Середньовіччя, передбачає шанобливе ставлення до воїнів — навіть, ворожої сторони. Тим паче, мова йде про тих, хто, значною мірою, БУВ ЗМУШЕНИЙ воювати на стороні совєтів. Але чи справді 9 травня на вулиці вийдуть ветерани Другої світової?.. Якщо б цим ветеранам у 1945 році було лише 17 років, сьогодні їм було 84. Чи багато 84-річних ветеранів вийде на вулиці 9 травня? Питання, швидше, риторичне. Звісно, 9 травня можна зустріти і 90-річного «ветерана». Однак ким насправді він є? Ветеран-фронтовик, котрий пройшов чистилище війни і дожив до 90 років? Мало ймовірно. Більш за все, це якийсь НКВДист чи ще якийсь червоний бандит. У цієї категорії «ветеранів» і умови «служби» відрізнялися, і післявоєнне життя склалося краще. І в нинішній державі «Україна» у них досить таки пристойні пенсії – можна жити і до 90, і до 100 років…

З огляду на вище сказане, пропоную всім бажаючим взяти участь в акції «Запитай у ветерана». 9 травня прийди на парад і опитай N-ну кількість ветеранів. Запитання можуть бути приблизно наступними:

  Доброго дня! Вітаю зі святом! Скажіть, будь ласка, Ви ветеран?

Де Ви воювали?

Скільки Вам років, якщо не секрет? (Як варіант: Ви такий молодий / молода… Аж не віриться, що Ви воювали в ті часи…)

Якщо раптом виявиться, що опитуваний – дійсно учасник бойових дій під час Другої світової, та ще й «асвабаждал Європу», і при цьому відчувається його відданість комуно-імперським ідеалам, пропоную задати питання наступного характеру: «Сьогодні історики все частіше зазначають, що під час звільнення Європи від німецько-фашистських окупантів воїни Червоної армії займалися мародерством, а також масовими згвалтуваннями жінок із окупованої території. Чи правда це?» (увесь діалог можна вести російською мовою – так буде більше довіри). Можливо, перед Вами стоятиме свідок тих подій.Можливо – військовий злочинець. А можливо – дійсно та людина, котра заслуговує називатися солдатом чи офіцером…

Найкраще, коли опитування буде проводити журналіст. З людиною, котра представиться кореспондентом певного видання, на мою думку, говоритимуть більш охоче. Однак відсутність «корочки» журналіста – не проблема. Провести опитування можна і без неї. Потім здобуті емпіричним шляхом відомості можна, приміром, використовувати під час усних дискусій. На основі подібного «соцопитування» можна підготувати певний матеріал, котрий, гадаю, без проблем опублікує якась відносно незалежна міська чи районна газета. Зрештою, існують ЖЖ, Facebook та інші соціальні мережі.

Мета акції – послабити присутність в українському гуманітарному просторі комуно-імперських міфів. Соціально-політичний міф, так само як і міф сакрально-релігійний, значною мірою базується на символі. Натовпи «ветеранів» є символом в тій же мірі, що і червоні прапори чи боввани більшовицьких злочинців. Піддати деконструкції символ – значить підточити сам міф. Отже, показуючи якомога ширшому загалу, чим насправді є сьогоднішні «ветерани», ми тим самим руйнуємо ворожі українській нації комуно-імперські міфи.

Крім того (я продовжую вірити в диво), можливо хтось із опитаних покається. Навіть не зречеться комуняцьких міфів, а просто покається в тому, що став профанатором, що присвоїв собі перемогу…

Джерело: Ігор Загребельний

Об этом рассказывает константиновская газета «Провинция»:

«…Жильцы с 2003 года стояли буквально насмерть за свою землю, писали письма (только в прокуратуру 15), судились, обхаживали кабинеты, дрались с застройщиками, ложились под экскаватор и пр., а главное – ходили в городскую и областную организации ПР с предупреждением, что они сделают такую акцию, но депутаты горсовета (35 из 40 ПР) недавно таки проголосовали за строительство здесь магазина… И люди вышли и сделали это:

Со вторника здесь начнет работать техника и они опять будут бросаться под ковш бульдозера, но, по крайней мере, жители знают, что сделали все возможное.

Прямая речь протестантов:

«Я не ярая активистка. Просто я живу на первом этаже и у меня ребенок астматик. Под моей квартирой полностью лопнул и разошелся фундамент, власти от сюда руки умыли, зато за строительство магазина они руками и ногами! Вначале они к нам вроде прислушивались, говорили, что поддерживают, но потом застройщики подали в суд и он постановил рассмотреть возможность о возобновлении аренды. А депутаты проголосовали за строительство. Хотя по закону они должны были заключать договор новой аренды. Мы весь февраль проездили по регионалам областным и местным. Говорили, что 90% из нас за них голосовали. Но они плюнули нам в лицо – дали добро на магазин. Нам они говорят, что в городе нет придомовой территории, но если им надо – то они строят все, что хотят, ссылаясь на отсутствие генплана.

Мы будем выходить с детьми, лопатами, вилами, будем ложиться под бульдозеры, будем продолжать воевать. Построить магазин они смогут только если нас похоронят в фундаменте! Нам уже нечего терять.

Кстати, за эти годы борьбы на меня заводили, а потом отменяли 3 уголовных дела!». «Раньше здесь было три детских площадки, на которых играли наши дети и внуки. Были горки, песочницы, беседки. Они приехали и без предупреждения высыпали на песочницу землю. Магазинов вокруг достаточно, но мы хотим, чтобы под нашими окнами играли наши дети.

Теперь мы разработали проект детской площадки и уже собрали и продолжаем собирать на это деньги. Мы хотим, чтобы здесь были наши старики и дети, ради которых живем. А проект магазина вообще похож на бункер Гитлера. Гроб какой-то. Причем, у архитектора свой проект, застройщики показывают свой, в прокуратуре еще один».

«Нас не пускали на сессию горсовета, а этих хозяев будущего магазина принимали в кабинетах. Нам застройщики сказали, что на взятки больше 100 тысяч гривен потратили и отступать им некуда. Еще они пугали, что родственники самого Бориса Колесникова и им море по колено!»

«Будем снова стеной стоять, как делали год, два, три назад. Они вызывали милицию, ОМОН. Обзывали нас быдлом. Но мы возьмем вилы и будем стоять до конца». Жильцы проголосовали и приняли решение:

«Мы, жители домов №4 и №6 по бульвару Космонавтов, объявляем место своего проживания ТЕРРИТОРИЕЙ БЕЗ ПАРТИИ РЕГИОНОВ!

Партия регионов, в лице депутатов Константиновского городского совета наглым и циничным образом отобрали нашу придомовую территорию и практически приступили к строительству под нашими окнами очередного магазина. Мы на это им мандат не давали!!! В связи с этим обязуемся, что больше не будем, как раньше ни поддерживать, ни голосовать за партию, которая попирает волю народа! Призываем всех граждан страны не повторять наши ошибки и поддержать нашу инициативу!». "ОБКОМ"

На кладовищі містечка Леондінг на півночі Австрії влада знищила могилу батьків екс-канцлера Німеччини Адольфа Гітлера. Алоїс і Клара Гітлер померли у 1903 і 1907 роках.

Про це повідомив австрійській телерадіокомпанії ORF місцевий священик Курт Піттершатшер. Ділянка на кладовищі, на якому знаходилася могила, надана для інших поховань.

Раніше з вимогою ліквідувати могилу наполегливо виступала єврейська громадськість, прихильники міфу про «голокост».

Така поведінка австрійської влади стала сенсацією закордоном, але в самій Австрії про це мало хто знає, оскільки новина подавалася «дрібним петитом», да і то далеко не у всіх ЗМІ.

Знищення могил стає тенденцією на демократичному Заході. У липні 2011 року в Баварії влада знищила могилу екс-заступника Гітлера по Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини політемігранта
Рудольфа Геса, що втік з Німеччини з політичних причин у 1940 році до Англії.

Відділ моніторингу
КЦ

Донецький апеляційний адміністративний суд залишив у силі постанову Ворошиловського райсуду м. Донецька про скасування рішення Донецької міської ради про ліквідацію україномовної школи № 111, пише Острів. Своє рішення Донецький апеляційний адміністративний суд виніс 27 березня.

Згідно з рішенням суду, залишається в силі прийняте 30 січня Ворошиловським райсудом м. Донецька постанову, якою визнано протиправним і підлягає скасуванню рішення Донецької міськради від 15 квітня 2011 про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи I — III ступенів № 111.

Нагадаємо, що Донецька міськрада 15 квітня 2011 прийняла рішення ліквідувати загальноосвітню школу № 111 з українською мовою навчання, проте батьки школярів виступили проти і оскаржили рішення міськради в суді. Незважаючи на те, що з 1 вересня понад 240 дітей продовжили навчання в школі, міськрада продовжувала брати участь в судових тяжбах, не залишаючи спроб закрити школу.

Джерело:Політклуб

Учебник «Украинский язык для общеобразовательных учебных заведений с обучением на польском языке. Устный курс. 1 класс », печать которого Минобразования заказало по 647 грн. / Экз, разработаны авторами Хорошковской О. Н. и Яновицкой Н. И. При этом Ольга Назаровна Хорошковская является матерью первого вице-премьера Валерия Хорошковского.

Доктор педагогических наук, профессор Ольга Хорошковская известна как заведующий лабораторией обучения украинской словесности в школах национальных меньшинств Украины и диаспоры Института педагогики АПН Украины.

В перечне учебников, печать которых на 61 млн грн. заказало Министерство образования, учебники Хорошковский О.Н. по дороговизне занимают 1-е (украинский язык для школ с польским языком преподавания, 647 грн. / экз), 3-е (украинский язык для школ с молдавским языком, 497 грн. / экз) и 14-е места (украинский язык для школ с русским языком, 23 грн. / экз).

Стоимость печати этих учебников составила 1,43 млн грн. Авторские права на учебники, заказанные Министерством образования, принадлежат их авторам, которые имели право самостоятельно выбирать издательства. Поэтому закупка издательских услуг осуществлялась по неконкурентной процедуре «у одного участника». Наші гроші