Ще залишилась тисяча ночей
Любові, ніжності, шаленства, гри, бажання,
 І я твоя, й вогонь твоїх очей,
і наше перше сяюче світання

Цей подарунок - тисяча зірок
В яскравім небі, небі чарівному
Я даруватиму свій сон з лілей
тобі одному, лиш тобі одному

Казки любові і одна лиш ніч
Зриває одяг, в зорянім сіянні  стою
І ти зі мною віч - на віч
В цій дивній тиші, втопленій в коханні

Ще тисяча ночей і стільки ж днів,
Байдужі перехожі, зграї голубині,
І ми одні - нам Всесвіт хтось залишив
І тисячу ночей, як ти хотів.
(Інет)

10 листопада, четвер

Всесвітній День Юзабіліті

Всесвітній День Юзабіліті - це свято, що відзначається юзабіліті професіоналами по всьому світу. Його мета - показати користувачам цінність простого і зручного дизайну. По всьому світу у другий четвер листопада проходять конференції присвячені юзабіліті.

Практичність, зручність і простота використання - невід’ємна частина успіху будь-якого проекту. Фахівці з юзабіліті невпинно б’ються над тим, щоб максимально врахувати той необхідний ряд факторів, який підходить найбільшому числу людей, щоб зробити свій продукт не просто успішним, але і популярним у широких масах.

Головним гаслом Всесвітнього дня юзабіліті стала фраза - «Зроби простіше!»

Місія свята «Дня Юзабіліті» - підвищення уваги громадської свідомості про необхідність спрощення доступу та підвищення простоти використання пропонованих продуктів і послуг, що мають особливо важливе значення для людства.

Вчора замикала кабінет і мало не наступила на щось: кошенятко, малесеньке кошенятко! Звідки йому тут взятись?Повністю біле, пухнасте і дуже, дуже маленьке. Відчувши теплоту моїх рук, не хотіло  від мене  йти і бігло слідом,  покинуте і самотнє. Я взяла його з собою. Після низки жартів і милування кошенятком всі колеги почали випрадовуватись, що не можуть взяти його собі. Тим часом пухнасте диво(а воно було дуже худе і маленьке) з*їло жадібно дрібно покришений шмоточок круасана , від чого я була в шоці - такі маленькі котики тільки молочко п*ють! Вже час було йти додому і що було робити з цим приблудою? Шеф (надзвичайна людина, дуже його люблю) сказав : "Я би взяв, та  в мене аж четверо". І я зрозуміла, що не покину його, забрала з собою, відчувши себе абсолютно щасливою! Але як ми їхали, це щось!. Білявчик лазив по панельці, щитку , робив неймовірні акробатичні трюки  на кермі, намагася вилізти мені на плечі, тулився до рук. Я зовсім не могла керувати! Зустрічні авто на всяк випадок давались поближче до  краю дороги і не розуміли, що то за диво приліпилось носиком до лобового скла і чому ця дівчина така щаслива. . Вдома всі були в захваті , крім чорного кота, який був у шоці, побачивши абсолютну протилежність себе, сіамка Муська невдоволено щипіла і тримала безпечну відстань. я зрозуміла, що миру не буде і взялась шукати маленькому нових господарів. Сьогодні білявчик ночує в новій оселі, де й буде жити надалі, там є маленькі діти і йому не буде сумно. А мені залишається лише згадувати цю пригоду і маленький білий клубочок, що подарував мені стільки щастя і захвату.
Р.S. НЕ сфотографувала, не дався:) дуже жаль.

 





Страшні слова, коли вони мовчать
Коли вони зненацька причаїлись..
Л.Костенко

Розуміти поезію може не кожен. Розумінню треба довго вчитися., адже поезія (справжня) каже вдічі більше, ніж написано. Досвід дає змогу мені визначати мистецьку вартість того чи іншого твору досить швидко, але бувають і казуси. Ці вірші я знайшла випадково і розгубилась, тому даю їх на ваш суд:)

Пальці музики на склі
Ніжні лінії виводять
Тихі ноти і сумні
Хороводять, хороводять

Пальці музики тремтять,
Срібні струни, струни ніжні,
І малюють ноти вряд
Далі сині й білосніжні.

Пальці музики таємні,
Сплеск емоцій, таємниця,
Ніжне  серце незбагненне
Переливами іскриться.

Пальці музики на склі,
Розлітаються хвилини,
Залишається лиш мить -
Мить натхнення, мить людини.
         ***    ***    ***

Чужі алеї, вулиці, мости
Палітра неба - незакінчена картина,
Душі ж палітра - це , напевно ти,
І лабіринтів  міста павутина.

Я залишуся тут, моє життя -
Короткі й довгі лінії долоні
Нема тебе, немає вороття,
Нема надії в темному полоні.

Чужі мені ці вулиці, мости
Я їх любила, я тебе любила!
Але так сталось  ти тепер - не ти,
Не той, не мій, не ніжний і не милий.

Безжальне місто в лініях своїх
Ховає таїну, ховає осінь
Життя залишило мене одну
Хоч я одна, та не одна я й досі.

Холодні міста лінії , мости,
Малюнки, неба зоряного простір -
Усе це ти,  для мене все це ти
А осінь ця , на жаль , не наша осінь.

І я піду по вулицях , мостах,
Де ми ходили, де бродили босі,
Я знаю точно: ти тепер - не ти,
Тебе забуду й цю багряну осінь.

(З інтернету, автор невідомий)

Мені часто сняться сни, непов*язані з моїм життям і роботою свідомості. Я довго терпіла(цілий день) і мушу розповісти: мені приснилось, що я померла! .....Я в церкві, всі прощаються...Спочатку найрідніші...їхні слози капають мені на руки , обличчя, коли вони мене цілують, але я не відчуваю холодні дотики жалю на собі, я нічого не відчуваю. А всі цілують мої - не мої руки і не бачать нічого за пеленою сліз. Мені стало їх дуже жаль,але я не змогла заплакати,ніби ніколи й не вміла. натомість я чую всі їхні душі, вони безслівно промовляють до мене, виказують свої жалі , свої докори мені. я чую всі незавершені мої справи, всі недосказані слова, всю недодану, недоотриману любов, всі події, яким не дано здійснитись...Я хочу промовити, я кричу, що все це не правда, що я ще народжу батькам онуків, а бабусі - правнуків, що  я ще не раз буду смішити їх, як роблю це завжди, ще не раз вони будуть їхати і молитись, а я буду запевняти, що воджу автомобіль зовсім безпечно, ще не раз буду сварити сестричку за просиджування годнами вконтактах, ще не раз готуватиму вечері і пекти "Перлинки", ще не раз прийду і вимагатиму вивчити слова, мої маленькі учні, це ще не кінець, я обов*язково знайду свою половинку і у нас буде гарна сім*я, ще не....А люди все йдуть і йдуть , безмовно виговорюючи свої і мої сподівання, обличчя в стають незнайомі й далекі , наче з іншого життя, події невідомі і незакінчені...Я хочу їм довести, що я жива, люди, ви даремно прийшли, принесли квіти, я їх люблю але навіщо чорні стрічки, вінки і все це!??!!...Мене ніхто не почув, від шоку і перенапруження я пркинулась, я боялась чи жива, ущипнула себе, встала, реревірила своїх, всі мирно спали, це був лише сон..Але це було моє життя, взагалі, чесно, я не знаю, що це було, але обов*язково  виконаю всі обіцянки, дані собі й іншим. Маленька Софійко, скоро я до тебе приїду.

Зло - неначе холод, що настає, коли немає тепла, або темрява, що настає, коли немає світла
Альберт Ейнштейн

Варто подивитись http://media.tv-soyuz.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=5852&Itemid=140

У кожного любов різна. У продавців вона звучить так : "Зачекайте, будь ласка, зачекайте, будь ласка"
У лікарів : " Вам не боляче?Вам не боляче?"
У ВЧИТЕЛІВ : "Повторіть, будь ласка,Повторіть, будь ласка"

Лист запорожців турецькому султану

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D

	Увага! Ненормативна лексика! Зміст цієї статті або розділу може здаватися деяким читачам непристойним або образливим.

Матеріал з Вікіпедії — вільної

енциклопедії.

Лист запорожців турецькому султанові є найбільш відомою письмовою пам'яткою історії Запорозької

Січі.

Лист є відповіддю Запорозьких

козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV. Написаний у 1676 році. Був перекладений різними європейськими мовами. Німецький варіант листа активно поширювався австрійським командуванням серед власних військ під час битви за Відень у 1683 році.

Лист турецького султана до козаків

Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.

Султан турецький Мухаммед IV

Джерело: М.Ф. Слабошпицький. З голосу нашої Кліо : події і люди української історії — Київ : Фірма "Довіра", 1993. - 255с - ISBN 5-85154-014-1

Відповідь запорозьких козаків на лист султана

Існує декілька варіантів тексту листа, наведені нижче вважаються за найвірогідніші.

Певні дослідники [Хто?] наголошують, що ненормативна лексика (версія 3 та 4) це пізніші вставки, які мали на меті дискредитувати козаків.

Версія 1

Запорозькі козаки турецькому султану! Ти— шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!.. Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким

Джерело: Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети — Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. — Київ: Вид.дім „KM Academia”, 1998 – Кн. 1 – 400 с.

Версія 2

Запорозькі Козаки Турецькому Султанові! Ти– шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люципера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голою сракою їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось –

землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас – поцілуй у голу сраку кожного з нас..

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко з усім старшим і молодшим низовим війська запорозького

товариством

Джерело: Яр Славутич. Місцями запорозькими: нариси та спогади. – 3-є видання. – Едмонтон : Славута, 1985. – 64 с. – С. 19. – 2 000 прим. – ISBN 0-919452-40-X.

Версія 3

Запорозькі козаки турецькому султану! Ти– шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар!Який ти в чорта лицар, що голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає а твоєвійсько пожирає. Не будеш ти синів християнських під собою мати, твого військами не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар,македонський колісник, єрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп,Великого й Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак,кам'янецький кат, подолянський злодіюка, і всього світу і підсвіту блазень,самого гаспида внук і нашого хуя крюк, а нашого Бога дурень. Свиняча морда,кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в'йоб! Отак тобікозаки відказали, плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа незнаєм, бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у же, які у вас, поцілуй за те у сраку нас!.. Підписали:Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким

Джерело: А.Е. Вiрлич. Ще як були ми козаками — Херсон : Газета, 1996.

Версія 4 Запорожские казаки турецкому султану! Ти,султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперясекретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чортвысирае, а твое війско пожирае. Hе будешь ты, сукін ты сыну, сынівхристіянських під собой маты, твойого війска мы не боімось, землею і водоюбудем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньскийколесник, Іерусалимський бравирник, Александрійський козолуп, Великого и МалогоЕгипта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, увсего світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Тинавіть їжака голою сракою роздусити не можеш - свиняча ты морда, кобылячасрака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобі запорожцівисказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христіанских пасти. Теперь кончаемо,бо числа не знаемо і календаря не маемо, місяц у небі, год у книзя, а деньтакий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!

Підписали: Кошевой атаман Иван Сірко зо всім кошем Запорожськім.

 

В любви

не бывает глупостей. Эрих Мария Ремарк

Выбирай, кого будешь любить. Марк Туллий Цицерон

  В любви наружность значит больше, чем авторитет. Публилий Сир

Тот, кто не умеет любить, не может и ненавидеть. Макс Шелер

Умирать от любви - значит жить ею. Виктор Мари Гюго