Вірш Майдану 2

 Героям Майдану

Секунди. Мить. Пекучий біль і.. Тихо.
Так тихо навкруги...Та всі біжать...
У нас в країні тут війна і лихо.
Хвилина.Люди всі мовчать

Я бачу матір сивую. Ридає.
Чого ж ви мамо? Трапилося що?
Когось до себе з горем пригортає,
І плаче:"Сину мій,за що?!!"

Я зрозумів, що я лечу угору
Це мій кінець. Навколо йде війна
У матері в очах - безмовне горе.
Схилилася.Тепер вона одна.

Пробач мені ,моя матусю рідна!
Пробач,що залишив тебе отак.
Така моя ,матусю, доля,видно,
Загинуть за Вкраїну, як козак.

Прощай .Я йду. Лечу уверх,матусю.
Не плач ,що більш не прийду на поріг
До тебе, рідна,ангелом вернуся
І буду поруч,наче оберіг

20.02.2014  Дпавид Н.К.