[Приєднана картинка]
Слова бувають, як квітки:
Лілейно квітнуть всередині.
Ретельно уплітаючи в вінки,
Дарують їх близькій людині.
Слова, буває, як метал, звучать,
Від них холоне розум й тіло.
Подалі хочеться втікать,
На світ дивитись збайдужіло.
Жалити вони можуть, як оса:
Укусять - й миттю у шпарину.
А то змією підло просичать
Й ножем застрягнуть в спині...
Слова улесливі бувають і негарні,
Облудні, неправдиві і чужі.
А можуть - грубі й безпорадні -...
Читати далі...