Навідуйте живих..

Причепурилися й з-за тину виглядають
Нас пишні мальви і біленька хата.
А ми ж за справами так часто забуваєм
Про найрідніших в світі - маму й тата.

Батьки ж чекають: може, ще подзвонять,
Зберуться якось за одним столом,
І гамором дитячим дім наповнять,
Родинну пісню заспівають всі гуртом...

А ми не їдемо. І раптом, наче грім: не стало...
А часу плівку вже не відмотать назад.
"Куди ж ви, тату? ..Зачекайте, мамо..."
Мовчать рідненькі...тоскно так мовчать...

"А я б тобі, матусю, й борщику зварила б,
І пиріжечків добрих напекла б,
І все б прибрала, постіль постелила б..."-
Лиш в хаті зойкне пусткою луна...

Бо з того світу вже не повертають...
В душі щемливо зазвучить про маму пісня...
Навідуйте живих, вони вас так чекають...
Щоб з мертвими не гомоніть опісля...