Христос воскрес!

В той день ішов Він на Голгофу, Ніс на собі животворящий хрест. Народ Йому кричатиме вже потім: - Христос воскрес! - Воістину воскрес! Тоді ж тягнув Він непосильну ношу, За ним товпилася юрма пуста. А Він кривавим умивався потом, Від спраги тріскались вуста. Саднили рани на руках Месії, А від важкої ноші ноги гнулись. І розуміла, плачучи, Марія, Що від Ісуса люди відвернулись… А розпинали, Господи, як страшно!.. - Терпи, Ісусе! - шепотів до Себе...

Читати далі...

Моя подорож в Емірати (закінчення)

10.10. 2015 «ФЕРРАРІ-ВОРЛД», ДЖАКУЗІ ТА ВСЯКА СЕНТИМЕНТАЛЬНА ВСЯЧИНА Яну цього дня ми зі Славкою благополучно сплавили милому Ханні. Він її супроводжував на «Феррарі-ворлд» (пригадуєте, там проводилися зйомки «Формули-1»?). А самі насолоджувалися плаванням у басейні, пальмами, неквапним спілкуванням й усім, чого тільки душа забажає – спокусливим богемним життям. Я думала...

Читати далі...

Моя подорож в Емірати (ч.9)

09.10.2014. АКВАПАРК АБУ-ДАБІ Ледь продерши кліпки і нашвидкуруч поснідавши, ми помчали до сусіднього готелю, щоб безкоштовним автобусом дістатися аквапарку в Абу-Дабі. Я сиділа в салоні й милувалася красивим водієм. Ох уже ці араби, уміють же підібрати обслуговуючий персонал! Лише чверть години – і ми в аквапарку. Учора я слізно просилася...

Читати далі...

Моя подорож в Емірати (ч.8)

08.10. 2014. О ХАННА! МИЛИЙ ХАННА! Увечері ми вже втрьох валялися під пальмами в шезлонгах, коли Ярославці зателефонував її арабський друг Ханна, півдесятка років безнадійно закоханий у мою доню. Він підійшов несподівано – середнього зросту, міцної статури, з бородою та вусами, які, мабуть, відростив для солідності перед зустрічі з нами...

Читати далі...

Моя подорож в Емірати (ч.7)

08.10. 2014 «МАМО, МАМО, Я В ДУБАЇ!» Сьогодні я прокинулася рано – о восьмій. Ярослава спала на відкритому балконі, її підкусували комарики (цього добра й тут вистачає!), Янця закотилася на край сексодрому, а я почалапала до ванної кімнати. Плескаючись у душовій, захоплювалася чудовою сантехнікою фірми «Valadares» і думала, що в Україні на неї, певно, ціни захмарні. &nbsp...

Читати далі...

Моя подорож в Емірати (ч.6)

І НЕХАЙ СВІТ СПОЧИНЕ БІЛЯ НАШИХ НІГ! Вдосталь накупавшись, ми зручно вклендалися ні, не на якісь там пластмасові шезлонги, а на королівські (а може, й шейхівські?) ліжка з пругкими матрацами. Під розкішним балдахіном їх було всього лиш два, але ми дружно втиснулися на них утрьох (затісно трохи, зате вкупі) і тихо ловили кайф, поклавши ногу на ногу, як три напівграції (ви...

Читати далі...

Моя подорож в Емірати (ч.5)

07.10. 2014. «ХЕППІ БЕЗДЕЙ…» Нерозпещені українським сервісом, ми зайшли в такий крутячий, такий чистесенький, такий усміхнений хол. І знову яблучка на ресепшн, тільки червоні, великі, соковиті. Тут нас оформили, зареєстрували та видали картки-ключі від номеру. Коли речі доставили і ми зайшли в кімнату, наші шість пар очей завмерли від...

Читати далі...

07.10. 2014. НА ОСТРІВ!

Сьогодні ми покидаємо Дубаї, і, за планом Ярославки, відвідаємо острів Яс, де й залишимося до кінця подорожі. На нас там чекають зелененькі, а не запилені пальми, басейн і Ханна – єгиптянин, друг доні. Я вже четвертий день говорю дівчаткам, що тільки-но побачу Ханну, то обійму його, як рідного сина. У такому великому бажанні є доля меркантильності – дуже вже мені набридло ловити таксі, а в нашого Ханни...

Читати далі...

ЗНО (із знайдених неопублікованих записів)

1. Людина пішла від мавпи. Але ще жодна мавпа не перетворилася на людину. Перевіряючий із цього приводу: "А що, відріж хвоста, набий морду, дай в руки лопату - от тобі й людина!"2. Люди, які знімаються у кінах, виступають у театрах... вони хочуть, щоб люди йшли до ідеалу".3. Деякі люди живуть у чорно-білих тонах. Деякі плавають у песимізмі".4. Життя Шевченка складалося із тюрмів та конСтаборів...5. Бува, накинешся на когось і потім "гониш...

Читати далі...

Такий близький мені Тарас

Карався, мучився - не каявсьТакий близький мені Тарас.Не був він осторонь чи "скраю", Коли щось сталось з зором в нас.Коли всі разом вмить оглохли, Мов миші, ниділи в пітьмі, Коли коріння роду всохло, Лишились спогади сумніПро ті славетні перемоги, Що здобували нам діди, А ми ж топтали їх під ногиІ воленьку не зберегли.Пророк будив і звав на сполох, Сліпим повіки розтуляв.Ревів громами сильний голос, Рабів на битву піднімав.Байдужа нація прозріла, "Немудрі" ...

Читати далі...