Єврокомісія не побачила значних результатів у боротьбі з корупцією в Україні за перше півріччя 2012
року і має сумнів, що ця ситуація може зміниться до кінця 2012-го року. Про це йдеться в схваленому спільному робочому документі "Реалізація Європейської політики сусідства з Україною. Прогрес в 2012 році і рекомендації до дій".
"Що стосується боротьби з корупцією, не було і немає значного прогресу у вигляді конкретних результатів", - підкреслено в документі. Єврокомісія також зазначає, що в 2011 році Україна втратила вже 18 позицій у індексі сприйняття корупції, який розробляється Transparency International, і зараз займає 162-е місце з 187 можливих.
Також в документі йдеться про те, що в липні 2011 року в Україні набув чинності закон про засади запобігання та боротьби з корупцією, хоча в цілому законодавство в цій сфері залишається неповним і не відповідає стандартам Ради Європи та ООН.
Єврокомісія також нагадує, що в жовтні 2011 року була схвалена Національна антикорупційна стратегія, яка, між іншим, не передбачає вирішення низки ключових питань, зокрема, створення незалежного антикорупційного органу, спеціалізації та чіткого розподілу завдань між правоохоронними органами, перевірки декларацій про активи та рішення проблеми конфлікту інтересів - відповідний план дій «заморожений» за вказівкою Януковича.
П.С.: генпрокуратура назвала самі корумповані регіони країни. 1-е місце - за Дніпропетровською областю - 50 справ, друге - за Донбасом - 44, третє - Київ - 40. 4-те - Одеська (35 справ) і 5-те - Луганська (31 справа).
Міністерство юстиції, в свою чергу, зареєструвало положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Однак бандитський уряд Азарова відмовився публікувати у відкритому доступі імена чиновників, спійманих на хабарах. Втім, навряд чи варто дивуватися у світлі тих гучних корупційних скандалів, які до сих пір «сидять» на хвості безпосередньо у самого глави Мін'юсту Саши-Мерседеса Лавриновича. До речі, останній, як і всі підпорядковані йому відомства, не перестають шокувати громадськість, як в Україні, так і за її межами черговими корупційними фіглями.
Хоча, у Лавриновича є не менш «успішні» корупціонери-подільники - горе-реформатори Михайло Бродський і його «соратниця» Ірина Акімова. Адже саме вони недавно щосили нахвалювали відкриття по всій країні так званих «єдиних вікон». У них, за задумом «реформаторів», підприємці повинні були отримувати всілякі довідки, дозволи, а також консультації з ведення бізнесу.
Те, що одіозна задумка Бродського і Акімової з тріском провалилася, визнав вже навіть глава уряду. «З 1 січня 2012 року почали свою роботу дозвільні центри, що працюють за принципом« єдиного вікна ». Однак у більшості ситуацій вони не працюють або працюють абсолютно формально, а іноді навіть і ускладнюють роботу нашого бізнесу. Ми ліквідували 54 000 актів регулятивного характеру, але це не означає, що бізнесу стало добре жити. Навпаки, у ряді випадків його життя ускладнилася, тому, що замість старих чиновники, якіе хочуть брати хабарі, стали придумувати нові дозволи », - зазначив горе-прем'єр Азаров.
Адже в більшості випадків не потрібно навіть нічого придумувати – адже в країні чудово працюють «традиційні» методи «регулювання». Вимагання хабарів, раптові перевірки і так далі. Втім, всі ці «єдині вікна» - це такі ж «Потьомкінські села», як і інші «досягнення» брехуна Бродського. Чиновник, відірваний від реального життя, регулярно «марить» про прекрасний бізнес-клімат, кращою в світі податковою системою і райдужними можливостями для українців та іноземців, які повинні взяти приклад з камікадзе і розпочати в Україну свою справу. В реальності ж кількість підприємців корочується, багато бізнесменів змушені йти «в тінь», країна б'є світові рекорди по корупції і податковому навантаженні на бізнес.
Дійсно, вклад в це все Бродського складно переоцінити. Адже саме він має безпосереднє відношення і до написання нині діючого Податкового кодексу, який свого часу спровокував масові акції протесту по всій Україні. При цьому Бродський не приховує: чиновником став для того, щоб лобіювати інтереси свого сімейного бізнесу.
В Україні шлях корупційного збагачення істотно відрізняється від загальносвітової практики - в нашій країні всі корупційні методи одночасно добрі, і всі користуються успіхом: - це державні витрати, інвестиції, державні закупівлі, дача хабарів, позабюджетні фонди та інститути, податкові пільги, рекет,
торгівля сировинними товарами, угоди з держмайном і землею, заказні вбивства, приватизація, онополії, вимагання, допомога в роботі проти конкурентів, лобіювання питань презіком-зеком, торгівля посадами, корупція в судах, .... А з такими темпами, якими наші чиновники діють і користуються
усіма вище перерахованими можливостями, Україна ще не скоро підніметься хоча б на кілька щаблів зазначеного више рейтингу - швидше за все в найближчому часі ми скотимося на останню позицію в світі і станемо найкорумпованішою державою.