Я день згубив,я втратив ніч... Мені що будні, вихідні. Сумна ця річ,банальна річ- Ми залишаємся одні. Отак скорочуєм віки, Несемо квіти,чи вінки... І неправі чоловіки, І десь спіткнулися жінки. Та через тисячу причин Суцільне скластись не могло! Десь ти одна і я один. Ще вітром нас не замело. Як тяжко жить і треба жить, Якщо весна не відцвіла. У тебе рветься зойк душі Та хвилі губляться тепла!

Біля відкритого вікна Стоїш у суконьці прозорій. А за вікном дзвенить весна. Хвилює простір,ніби,море. Десь відійшов вчорашній біль. День наділить красою хоче. Навіяв ранок звідусіль Всим,що милує твої очі. На серце ляже ніжний щем. Переломились ніжні грані... А квіти плакали дощем У час освідчення в коханні....

Снег разошелся медленно и плавно... Снег выстудил до боли естество. Впервые я задумался о главном И это не касалось ни кого. А птицы постоянно прилетали С материка в край дальних островов. Снег от земли горячей сразу таял И это не касалось ни чего!!

Даже плюнуть-не имею смелость!.. Воспитали все таки меня. Заполняю кое-как пробелы Листик жизни выходного дня. Жизнь не предлагает веселится. Вроде,не стоят за мной с кнутом. Предлагают снова мне напиться. А потом?Что делать мне потом? Ну ведь вправду,все же,я расстроен На кордоне лета у зимы... В книгах я искал в пример героев, Но они такие же,как мы...

Я прошу:завітаєм в царство тихих беріз. Глянь,як з гілля сповзають перлиночки сліз... Знаю,вічні турботи,ще й плаксива зима. Який толк на роботі?Дома щастя нема. Дні рутинні заїли.Часто серце болить. То про хліб,то до хліба.Що до серця тулить? Вовком хочеться вити.Перейти річку вбрід. Бо в городі посохло, в саду недорід. Губи навіть пошерхли.Щось у горлі дере... А літа відлітають,як листя з дерев! Ще далеко не вечір.Як би там не було, Обійму твої плечі й поцілую в чоло. Є в...

Читати далі...

Одного хлопця із села Дорога в місто привела. Побув там місяць,може, й з два, Але людські забув слова. Додому пише він листа: Маман,мнє "бабок" не хвата. Настал абазац.Сплошной завал. Наличку в карті проиграл. Осталась мелочь на метро... Меня посадят на "перо"! Так,віручай,прошу,маман! Твой отприск преданий-Їван!" А мати відповідь дає: "Чи розум,Ваню, в тебе є? Чи в місті там нема дівок, Що ведеш мову про бабок? Який абзац, який завал? Кому і ...

Читати далі...

Устал я жить от серой прозы. Обшарил полки.Что читать?.. Пришли крещенские морозы. И снег.На лыжи можно стать. Снег падал.Шел,почти что,сутки... Ищу,где первая лыжня И свежим утром, первопутком, Дорога в даль зовет меня. Стоят в пушистых шалях ели. Обрел лес царственный покой. Как жаль,не вышла королева Меня приветствовать рукой. Вдруг я услышал пенье птичье. И чтобы в радости помочь- Знакомый встретился лесничий, А с ним на лыжах -счастье-дочь! Обмен приветствиями...

Читати далі...

Хтось двері вставив.Підрівняв відкоси. Я за рояль присів.Знайшов слова. Вже рік склада добро своє в покоси. Й усе зав"яле в ямах дотліва. Іржаві труби.Капає з-під крану. Старенька:"Зажились,-каже,-Пора." Крізь пасма здичавілого туману, Для когось,перша зірка визира. Німує. поле.Хмурий клапоть лісу. Обридла мжичка.Хмари звідусіль... Жену нудьгу.А ну її до біса- Цю долю,яка скаржиться на біль! .

Мине наш вік.Зітліє людський прах. Куди ж ви зникли,хто горлав невміру? Які думки вмістив літальманах- Цукерки,перець,порох чи сокиру? Прохали:зморшки сукні підберіть, Нявчання кішок і виття собаче... Змагались,що трапляло,зримувать І вуха затуляли,як хтось плаче. Ви гарно заспівали про рушник! Подобалось,як Галя несла воду! А в шахті не один помер гірник Й на площі,хто відстоював свободу! Не вірша ніс, а гривні до дочки, Про совість їй згадав, та схоже марно. Писали ви про...

Читати далі...