Останні статті
- Спіткнувшись, не спинилась - поповзла!
02.06.2015, 10:48 - В біло-пухнастому, томному затишку...
10.12.2014, 00:36 - Руденьке щастя.
29.09.2014, 01:35
Свіжі фотографії
Я просто не хочу в це вірити... Але....
- 16.07.14, 01:01
Максимальний репост
В даний момент перебуваю на самому кордоні між Україною і Росією. На власні очі бачу як з території Росії "Гради" обстрілюють Амвросіївку. Приблизно 7 км. на південь від КП Успенський, а також з північної сторон, приблизно 20 км.
В нічному небі це видно за кілька кілометрів. Хай там що говорить путін чи його маріонетки, особисто мені більше доказів не треба: стріляють з території Росії. Те саме говорять наші прикордонники.
Нашим військовим біля Амвросіївки терміново потрібна підмога, інакше їх тут просто зметуть з лиця землі!
Не маю можливості викласти відео.
Чомусь не розуміється мені...
- 15.07.14, 23:16
- Стих_и_я
Чомусь не розуміється мені
Такій «гнилій», «майданівській» душі,
Як можна про тарифи дбати,
Коли війна постукала до хати.
Чомусь не розуміється мені...
Чому так важко віриться мені
Отій пустій, нав’язаній брехні,
Що тхне облудою й маразмом
І віддає вже часто сказом?
Чому так важко віриться мені?
Чомусь обридло вже мені
Вдарятись головою по стіні,
Коли мені кричать «фашистка»...
І на душі у мене пустка...
Чомусь обридло вже мені...
Чому так плакать хочеться мені,
Коли горять в пекельному вогні
Ті, що ненавидять так щиро
Мене, народ мій і країну?
Чому так плакать хочеться мені?
Чому так миру хочеться мені?
І щоб всі разом, не в ярмі
Ми відновили нашу дружбу
І гідно несли честі службу.
Чому так миру хочеться мені?
Чому ж так боязко мені?
Коли країна у вогні...
Уся в крові...
А ми самі…
Чому так боязко мені?
Собаки брешуть
- 14.07.14, 23:10
- Стих_и_я
Моя бабуся мене научила,
Що брешуть – лиш собаки на селі.
А обманювать уміє лиш людина.
Такий урок втокмачила мені.
Я знов, дурна, дивилася новини...
І знов розгублена я не на жарт.
Чи наука у бабусі не правдива?
Чи вже сусіди гірші за собак?
По ходу на территориях АТО распустили психушки...
- 14.07.14, 16:28
Получила коммент в гугляндии:Вы ошибочно считаете, что институт юрисдикции окончил свою работу в связи с началом АТО? Или вы считете так же ошибочно территорию ДНР и ЛНР территорией Украины? Спешу вас уведомить, господин Порошенко пожелал войти в альянс НАТО и подал заявку от имени всей Украины (у вас что, даже не спросили?), и сейчас двумя юр.группами пррводиться демаркация границ государства Украина. Это значит, что Украину примут в НАТО только в том виде, в котором к ней нет территориальных претензий со стороны других государств-соседей. Так вот, на сегодняшний день всем сторонам уже ясно, что ВОСЕМЬ (а не только ДНР и ЛНР!!!) Юго-Восточных областей НЕ ИМЕЮТ НИЧЕГО ОБЩЕГО С УКРАИНОЙ ! А ещё есть Закарпатье уже практически отколовшееся в пользу Венгрии. А Польша готовит документы на отбор Ивано-Франковской, Львовской и части Волынской областей. УКРАИНЫ БОЛЬШЕ НЕТ !!! Но это не значит что криминальный элемент остался без присмотра. Соблюдение закона в рамках существующего законодательства никто не отменял. Махновщину мы не допустим. На данный момент за основы взяты основополагающие законы Украины без последних поправок и дополнений. Хотелось бы не использовать законодательную базу недружественного нам государства, но от общего прошлого глупо отказываться. Было много хороших моментов, были общие президенты, общие достижения, общие победы. Это в прошлом. В настоящем одна часть Украины решила правильным и возможным соблюдать только свои интересы в ущерб остальной, имеющей своё мнение части. Одна часть Украины считает возможным применение армии внутри страны, радуется смертям женщин и детей своих (уже бывших) сограждан. Одобряет зверства правого сектора и нацгвардии на территории ДНР и ЛНР. Поощряется мародёрство и грабёж всех несогласных с политикой нынешней власти пришедшей в результате вооружённого переворота. Я вас не понимаю, как взрослый, здравомыслящий человек вы этого не можете не видеть или не понимать."
То є не наші єноти..
- 14.07.14, 00:52
- Стих_и_я
То є не наші єноти…
Напевно… Як могли
Ми таких зростити?
Де вони раніш були?
Невже то України діти?
Не вірю…
То є не наші єноти..
Заберіть собі назад!
Як могли в Україні жити?
Не цураючись наших засад…
І це наші брати?
Не вірю…
То є не наші єноти…
Ми своїх впізнаєм за версту.
А чужих потрібно здолати.
За волю свою золоту...
Або в наших перекувати…
Не вірю, що зможем… Але…
Між димом крутяться думки...
- 12.07.14, 20:39
- Стих_и_я
Я знаю – скоро вже переболить…
За рік, за два... А може і раніше.
Дай тільки це жахіття пережить,
А потім час біду вколише…
Як потім буде дітям пояснити?
Як їм маленьким донести,
Що хлопці гинули щоб жити…
Щоб вільно жити ми могли!
Сьогодні знову на світанку
До мене стукає безвихідь.
І знов тягнуся по цигарку
(Не кину знову вочевидь)…
Між димом крутяться думки.
Та сльози горло знову душать.
Невже, ще будуть литися струмки
Криваві? Невже, це пекло не потушать?
Гуляє тяжка дума хаотично –
Не привести до ладу голови.
І хочеться сказати поетично…
Та лайку все підшіптують чорти….
Мысли...
- 08.07.14, 23:48
Аэропорт.
Контроль.
Без стресса.
Салон.
Конфетка.
Стюардесса.
Стакан.
Наушники.
Посадка.
Аэропорт.
Автобус.
Пересадка.
Маршрутка.
Книга.
Пассажиры.
Трясет.
Толкают.
Всюду дыры.
Конечная.
На тротуар.
Дорога…
Привет, любовь моя!
Я дома!
Интересно ваше мнение...
- 08.07.14, 18:49
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47499&poem=135908
Пасибки.
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
