В біло-пухнастому, томному затишку,

Серед намиста з крижинок казкового

Палко чекаю від вічності натяку…

Пильно шукаю чогось загадкового…

В срібно-морозному просторі холоду

Швидко крокую крізь пелену звичності.

Кожного року втрачаю я голову – 

В чарах гублюсь від морозної свіжості.

В пишно засніженім погляді стомленім

Я відшукаю надію й пояснення.

Серед дитячих загублених спогадів

Викрою серця тяжкого прояснення..

В сніжно-розкішному убранстві вулиці

Вже засвітились різдвяні ліхтарики.

Без передиху хурделиця куриться…

Випити б теплого для профілактики…

В ніжно розписаній квітами шибочці

Я розшукаю святкове піднесення.

Душу відкрию сніжинці, як подружці,

В чеканні поточного року завершення.

В продовження теми 

Руденьке щастя.

Тендітно дикий.

Мявчить.

Клубочок щастя.

Муркіт тихий.

Вже спить.

Маленьке щастя.

І тонни втіхи.

Спинити мить.

Котяче щастя.

Повільні рухи.

І знову мчить.

Маю нового члена сім\'ї (на фото)

Жила-була добра і весела Дівчинка. У неї була чудова сім’я. Тато і Мама її дуже любили і тому дитинство її пройшло у мирі і злагоді. Вони були не багаті, але їхня взаємна любов компенсувала всі матеріальні негаразди. Дівчинка, навіть коли виросла, пам’ятала Мамині ласкаві руки і завжди хотіла пригорнутися до рідненької, обійняти її сильно-сильно, змусити її очі сміятися. Часто просила Маму заспівати тих чудових і ласкавих пісень, які гріли її серце у дитинстві.. Він любив свою дівчинку і вона віддячувала йому взаємністю.

Але одного дня до Дівчинки прийшли люди і сказали що її Мама…. Що її Мама їй не рідна. Дівчинка посміялася і сказала людям іти геть і не говорити дурниць. Але люди наполягали що це правда і казали що, «рідна» мама її дуже любить і хоче, нарешті, бути з дочкою. Розказували якісь історії, надавали докази, показували фото. Але з усіх фотокарток на Дівчинку дивилася чужа, незнайома жінка. Дівчинка навідріз відмовлялася від «нової мами» і запевняла що, рідніше її справжніх батьків у неї нікого бути не може. Тоді люди розізлилися і почали переконувати Дівчинку силою. Вона з гідністю переносила всі тортури і далі відмовлялася від «нової мами». Щоб не робили ті лихі люди, вони лише більше відвертали Дівчинку від бажання познайомитися з «новою мамою». Зрозуміло що, після всього що Дівчинка пережила, і мови не могло бути про якість почуття до чужинки. Вона все більше хотіла пригорнутися до Матусі, захистити її…

Навіть якщо розповіді злих людей були правдою, Дівчинці було не важливо хто саме її народив. Адже, її Матуся завжди була такою люблячою та рідною. Але злі люди не здавалися… Найгірше було бачити сльози і горе рідної Матері, серце якої розривалося від болю за свою дитину…

Ця Дівчинка це – Я. Такими ж "дівчатками" є мої співвітчизники, які не знали іншої Мами-батьківщини аніж Україна. Вона нас виростила, вона нас колисала своїми чутливими піснями, вона нас зігрівала своє красою-любов’ю. Щоб там не говорили новоспечені історики і лжемесії – іншої Мами у нас не буде. Рідний не той що народив, а той хто виховав-викохав…

Не забирайте мене від моєї Мами! Не забирайте мою Маму у мене! Мені не потрібна «нова», чужа…

Продовження і happy end скоро...

От мені дуже цікаво!

Я зараз також переживаю за наших хлопців, але...

Може трохи не в тему. Але відстаньте ви від того Коломойського!

Прочитала щойно про те який він бяка, що когось Приват взув на бабки.

А ви не ідіоти?

Якого біса брати бабки у банка, якщо не маєш чим повертати?

Якого біса не контролювати стан своїх кредиток?

Якого біса, коли закриваєш кредит не вимагати довідку від банку?

Якого біса не закривати рахунок, якщо він тобі більше без нужди?

Якого біса не стояти на своєму, якщо знаєш що правий?

Якого біса, ти неграмотний ідіот лоханувся, а Бєня, в ітогє, ізвєрг?

Банки - фінансові установи метою діяльності яких є отримання прибутку шляхом осущєствлєнія фінансових операцій.

Банки - не благодійні фонди, які не сплять ночами думаючи про твої проблеми.

Якщо у тебе з/п нижче середнього - нахєр брать ланос в кредіт? Позич у мами 50 гривень і купи книжку на Пєтровці. Може потихеньку мозги включатися почнуть.

Хто мене знає особисто - в курсі в якій кредитній задниці ми з чоловіком знаходилися кілька років. Бо банки злодії? Фіг вам! Бо я була дура в свої 17. І в чоловіка мозгів не хватило. Нічо - виплуталися. І тепер я не дура (сподіваюся). 

Якщо в тебе не хватило ума правильно спланувати свою взаємодію з банком - нє фіг на банк валить. 

Це більше про банки. А якщо ще про Бєню - погугліть про групу Приват і інші товариства того ж власника.

Треш головного мозгу. Система в нас гнила як була, так поки що і лишається. І я за все своє життя не бачила жодної організації яка б в цій системі змогла б існувати в повністю правовому полі. 

Вмийтеся і поверніться на землю.

В Дніпрі - порядок як був, так і лишається. І, я думаю, сумнівів не має хто тому запорука.

А проблем у нас і без цього достатньо.

П.С. Сорі, за слог. Стомилася очєнь.

1) При артобстреле убило знакомую моего хорошего друга, ее дочь и еще одну девочку тяжело ранило.

2) В Алчевске жители не наблюдают расположения украинских военных и сообщают о ссоре в рядах террористов.

Кому то что-то не понятно?

П.С. Для скептиков - это не укросми. Это реальные знакомые нам люди реальным голосом по реальному телефону сообщили сегодня. Они сейчас находятся непосредственно в Алчевске. 

Вопрос на засыпку:

UPG: Только что в личку писанул один из. Сказал что я просто не поняла аллегории и что это "другая культура" и мне не понять... Сижу и бьюсь головой о стену (аллегорически). Вот такие вот "культурные" туда и поперли... МОРДОР!