Прокуратура Києва передала до суду кримінальну справу про пошкодження плитки покриття та металевої огорожі столичного Майдану Незалежності.
Про це повідомляє 5 квітня прес-служба Прокуратури Києва.
"Прокуратурою міста Києва 1 квітня 2011 року скеровано до суду кримінальну справу, яка розслідувалася ГУ МВС України в м. Києві, за обвинуваченням шести осіб у пошкоджені плитки покриття та металевого огородження Майдану Незалежності у столиці і перекриття учасниками акції проїзних частин вулиць Хрещатик та Інститутська, що призвело до суттєвого порушення роботи транспорту (ч. 1 ст. 194 КК України)", - сказано в повідомленні.
"Дану кримінальну справу для розгляду по суті направлено до Шевченківського районного суду м. Києва", - уточнюється в ньому.
Як відомо, наприкінці 2010 року підприємці проводили безстрокову акцію проти ухвалення Податкового кодексу, у зв’язку з чим на Майдані Незалежності в Києві було розбито наметове містечко.
Влада частково пішла підприємцям на поступки, після чого наметове містечко силоміць згорнули в переддень встановлення новорічної ялинки на головній площі столиці.
Згодом було порушено справу про пошкодження покриття на Майдані Незалежності дротами для встановлення наметів та перекриття підприємцями руху.
Наша пісня гарна й нова
Починаймо її знову.
Знову клята опозиція не дає уряду працювати. В ПР в подорожанні продуктів знову найшли крайнього і знову практично таж фраза "Ето Юлька вінавата!". Правда цей раз слово Юлька замінили на слово опозиція і спекулянти...
Цінові спекуляції на ринку продуктів були створені торговими мережами, власниками яких є представники опозиції. Про це заявила член парламентської фракції Партії регіонів, член Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Ірина Горіна.
Вона також відмітила, що до спекуляцій на ринку приводить бажання наживи продавців, а також політична складова, оскільки більшість власників торгових мереж і супермаркетів є представниками опозиції. "Вони можуть спеціально зараз нагнітати ситуацію для того, щоб показати нібито неефективність роботи уряду. Це усе провокації", - відмітила народний депутат, додавши, що невикуплені об'єми дешевої продукції якраз і свідчать про те, що ажіотаж нагнітався штучно.
Украину трясёт не по-деццки. Шутка ли сказать, открылся третий сезон (или 33) Танцев со звёздами!
«Головне шоу країни»!!! Не так всё просто! Все в волнении и ожидании. Кто же победит?
Какие звучат фамилии (может в этом сезоне и другие – какая разница)!!! Песня! Музыка!
Наталья Бочкарева и Евгений, Никита Джигурда и Юлия, Александр Кривошапко и Илона, Борис Барский и Инна, Анфиса Чехова и Виталий, Елена Корикова и Тони, Стас Шуринс и Елена, Вадим Андреев и Галина, Владимир Ткаченко и Ирина, Татьяна Догилева и Павел, Валерий Юрченко и Катя, Лилия Ребрик и Андрей, Анна Пославская и Антон, Сергей Соседов и Анна.
Украина затаила дыхание. Это вам не на майданах стоять – пустяками заниматься, в политику играть. Эти дела посерьёзней будут.
А тут, на тебе, как снег с ясного неба (как говорит Кучма) - Танцевальное шоу «Майдан`s», организованное телеканалом «Интер».
12 крупнейших городов Украины будут танцевать в прямом эфире, кто краше. Какой город танцует лучше. А 7 человек, которые всех перетанцуют, будут дальше танцевать в Киеве.
Вот это шоу!
Народ заметался – что раньше смотреть, столько событий, столько впечатлений…
Ура! Свершилось. Мы стали еще ближе к Европе. Не так много времени прошло после подписания безвизового въезда в Израиль (крупнейшую европейскую державу по мнению Януковича), как неожиданная победа демократической Украины еще на одним политическом плацдарме – безвизовый въезд подписан с государством Бруней. Наконец-то рассосутся длинные очереди перед посольством и консульствами этой страны, где люди, стремясь подать документы, с вечера пересчитывались и дежурили до утра. Сколько времени нашим гражданам понадобилось, чтобы изучать брунейский язык, надеясь, что когда-нибудь мечта всей жизни осуществиться. Даже поговорка в народе сложилась: «Увидеть Бруней – и умереть». Жители этой страны долго сомневались, не будет ли рискованным такой шаг. Ведь если все украинцы, которым так мила эта близкая по менталитету и такая с детства желанная для многих страна станет доступной, сможет ли государство вместить всех желающих? [ Читати далі ]
"Я сама голосовала за Януковича,И мы все очень надеялись в очередной раз, что будет лучше..., старики умирали на выборах, чтоб отдать голос за Януковича...а субсидии уменьшились, пенсии на месте, квартплаты ростут и цены...Работы нет...! "
Но и дальше мы все как один, и старики, будем голосовать за Януковича и его так нами всеми любимую партию ПР, в надежде, что будет лучше !
Мы все верим и надеемся,и старики тоже, что их мафия наконец насытится баблом...тогда МОЖЕТ уже обязательно и о нас всех, и стариках, подумают и позаботятся!
Дай им бог счастья...много-го ! [ Читати далі ]
Цей фільм про те, як українські студенти у 1990 році відстояли право на гідність, право на свободу, право на власну державу. Фільм-спогад про студентську політичну акцію в Україні у жовтні 1990 р., голодування студентів на Майдані Незалежності (тоді - площа Жовтневої революції) та відкритий виступ проти останнього комуністичного уряду радянської України. Ця подія стала початком кінця радянської дійсності.
До останнього часу мене поговорити на тему зброї зупиняла здавалось би певна її неактуальність у зв’язку із прийняттям в першому читанні Закону «Про обіг зброї невійськового призначення», який передбачає більш-менш вільне володіння газовими пістолетами чи револьверами, холодною зброєю, «газовиками» та вогнепальною – мисливською гладкоствольною, спортивною та «травматиками».
В перспективі ж не виключено, що закон дозволить володіння нарізними короткостволами.
І хоча я в останнє серйозну зброю тримав в руках років так із 20-ть тому, стріляв із неї не по мішені, а по конкретній цілі років 25-ть тому і в перспективі нічого серйознішого від гарного мисливського ножа придбати не планую, тим не менш вважаю, що якщо не зараз, то в недалекому майбутньому цей закон доведеться радикалізувати - до права володіння будь-якою легкою стрілецькою вогнепалкою.
- …Як тут жарко… (витирає шию) Де ми? І як це, кстаті, зоветься?
- Це Брунєй, Фьодорич.
- Бунєй… Десь я таке чув… а де? – не помню, блін...
- Так коли в самальот сідали, то я вам казав. І в білєтах ото написано крупними буковками – В’єтнам, пересадка в Брунеї.
- Де? Покаж. А оце, маленькими - шо написане?
- Алл… Ну, тіпа, - всьо включено.
- Це, в смислі - хавчик?
- Ага. І постєль тоже.
- Классно. Треба було якогось бухла взяти, поки на шару - скотча, чи шо.
- Так ви ж, того… ну, в смислі, шо всю дорогу і того…
- Да?
- Да.
- Не помню… А зараз шо? О, пішли в ту стікляшку… - вказує пальцем. [ Читати далі ]
ВикторФёдорыч в очередной раз пересматривал запись, на которой его горячо любимая жена Люся исполняла свой мегахит «Оранжевое небо». На глаза накатились скупые мужские слёзы. Уже который год он не общался с супругой. Последний раз свидание состоялось в стенах ВР во время инаугурации. Они впервые за последние годы смотрели друг другу в глаза.
«Не хватало ещё мелодии из сериала о Штирлице, - с обидой подумал ВикторФёдорыч, – на зоне и то свиданку с женой дают. А тут закрыли как особо опасного - ни свиданий, ни писем, ни шагу без конвоя…»
Недавно приезжал балет, изображали из себя не то лебедей, не то страусов – ВикторФёдорыч так до конца и не разобрался, чего они хотели показать. Но главное - Люся передала маляву: «Витёк, у меня усё харашо. Сказала шо люблю балет, а сама подкупила ихнего директора, чтобы передал письмо. И ты кажи что любишь балет. Тогда сможем хоть переписываться по человечески. Навеки твоя Люси».
