у нас корпоративчик, з обов"язковим дрес-кодом... цього року вирішили нікуди не їхати з офісу, а гуляти тут...спостерігати за дуже таки не тверезим народом ги-ги.... цікаво...

Шеф признався що ревнує до колеги   натужно надував щоки, щоб я повірила...
досить стриманий і трохи відлюдькуватий хлопчина потяг танцювати (ми вперше в офісі влаштували танці)
боюся танцювати, щоб який нетверезий партнер мене не "уронил"

мене нарядили чортиком, чи бестією...в червоно чорну перуку з ріжками...

головне, щоб завтра не довелося записуватися на курси відновлення репутації ділової жінки після корпоративу

якщо не cидіти в тирнеті, то можна творити дива... або щонайменше подарунки на Новий рік.



Отакий майже казковий бісерно- ялинковий ліс у мене виріс

П.С. Сорі за спам розсилку, я випадково

повернулася... не знаю чи активно і чи на довго... після кількох тижнів офф-лайн реал, як добре болото, затягує і не хоче відпускати. Насправді мене це тішить. То значить, що в мене не дуже сильна інтернет-залежність )))

останній місяць був дуже насичений подіями і враженнями від них. Одного дня мало не повернулася до рідного Львова. Почала пакуватися...Але як подивилася на кількість чумайданів, налякалася і... всього лиш поміняла місце проживання в Києві. Не можу довго сидіти на одному місці...починаю нудитися і шукати собі ґудза (Кто не понял, я не виноват  )

перебирання речей... в дитинстві любила у бабуськи на стриху (горищі) порпатися у валізах зі старими речами. Вона і досі нічого з хати не викидає ))) я ж ощасливила обновками багатьох київських бомжів і все одно залишилася з такою кількістю шмоток і взуття, що можна одягнути і взути якусь там Сьерра-Леоне 

відтак, заборонила собі купувати взуття, а мамі -- купувати мені одяг (писала якось, що ненавиджу ходити купувати одяг).

а ще, "відкриття року", якщо не сиджу за компом, стільки часу з"являється ...  на улюблені заняття і на близьких людей ))) тепер я дивлюся не на фотки, а на живі обличчя людей, до яких можна доторкнутися і яких можна обійняти.

Сьогодні не маю можливості піти на Михайлівську і запалити лампадку. Тому свічка буде горіти у блозі і на вікні. 

сидела по работе слушала шоу Киселева с вечным и неизменным гостем Тигипко ну а по окончанию решила посмотреть футбольчик
как сентиментальная дуреха прослезилась от поразительного единодушного исполнения гимна стадионом и футболистами и правой рукой на сердце а не по доброй футбольной традиции на яйцах.
зрелище оказалось захватывающее и адреналиновое... сижу подпрыгиваю, переживаю, даю советы... а еще удивилась что мальчики наши бегают по полю, а не прогуливаются... но пока еще только начало игры... пожуем увидим...
хз зачем написала это... поделиться захотелось, семья дрыхнет, поговорить не с кем )))

задовбали борці за демократію в усьому світі!

Махнула рукою на завантаженість роботою, було натхнення и два Муза.

Зробила два осінні дерева з бісеру. Однакові і різні, як і іменинники.
Це хоббі, яким я справді пишаюся, а заодно собою, бо творю таку красу


[ Далі більше ]

Набридло все...
Хочу творити... творити вдома, сидячи біля вікна чи біля каміна... у мене стільки нереалізованих задумок, недокінчених робіт... У скринці лежить незакінчена вишиванка для найдорожчого чоловіка, вишита доріжка для мами, мої бісерні дерева і баночки, які чекають на декупаж, незакінчені прикраси і вишивка стрічками, а ще газетні трубочки і фарби для батіка, які я не можу випробувати...
Хочу готувати всяку смакоту і потім дивитися з яким апетитом домашні наминають приготоване.
а вечорами я хочу не писати, а сидіти в твоїх ніжних обіймах і відчувати як теплий подих ворушить волосся на потилиці, хочу гуляти осінніми вулицями тримаючись за руку...
але мені не вистачає часу... останні тижні робота без вихідних і по 16-20 годин на добу... кожну вигадану годину сплю, сплю, сплю...
Місяців за два сидіння вдома, знову захочу на роботу, зануритися в божевільний ритм зустрічей і спілкувань, а потім знов захочу спокою... і так буде завжди... біг по колу

Він, звичайно, дядько дивакуватий, а то й "з привітом", але якраз такі люди дуже влучно висловлюються. 

Народный депутат Тарас Чорновил допускает, что президент Виктор Янукович может уехать из Украины. Об этом он заявил в интервью "Газете по-украински". "Может, но он здесь укоренился. Вжился в "Межгорье", вложил тут миллиарды, душу. С таким багажом тяжело драпать. У Януковича минимум национального и духовного, но у него есть прирастание ко всему материальному, что называется "недвижимость". Это слово для него значимо", - подчеркнул депутат. По его словам, чем больше президент напускает на себя уверенности, тем очевиднее его растерянность. Чорновил считает, что Янукович находится в ожидании того, что скоро будет очень плохо, и не понимает, что делать. "Янукович до сих пор убежден, что концентрация власти - это хорошо. Он считает, ему через чьи-то коварные действия просто не дают ей нормально воспользоваться. Президент не понял, что взял на себя ту ответственность, которую нести невозможно. Даже в успешных странах люди не рискнут принимать на себя столько", - отметил политик. "Янукович верит, что надо продолжить концентрировать эту власть. Но пока нет какого-то сильного доверенного администратора, которому можно было бы давать указания. Не Левочкина, а кого-то супернадежного. Он начинает бояться. В таком состоянии человек может делать иррациональные шаги", - добавил он.

Серед тижня подзвонила подруга і попросила допомогти придумати, як сожна скреативити з подарунком на ДН людині, яку досить важко здивувати. Подарунок подарунком, а от як доповнення я запропонувала подарувати букет з цукерок.

Одною пропозицією не обійшлося, довелося і допомагати реалізовувати.  Я вперше робила такий букет і не обійшлося без казусів. Пінопласті для основи в нас не було, зато був флористичний оазис. О 4 ранку ми закінчили роботу. Був готовий перший варіант букета. просто був чудовий букет. Сфотографувати вирішили його вранці при денному світлі, та й спати хотілося. Зранку сталася катастрофа. Під вагою цукерків стебла пропороли оазис і повипадали   я в істериці поїхала на роботу, а подруга лишилася рятувати витвір. Кінцевий варіант вийшов інший, я б його зробила інакшим, але в цьому випадку останнє слово залишила за співавтором )))

Власне букет

я не подумала, що дехто може не додивитися де саме цукерки. А вони заховані в квіточці, як дюймовочки ))) Це ще на стадії до оформлення. Бачите, там золотиться фольга ;)

П.С. Тепер я знаю, що оазис можна використовувати, тількки якщо робити букет з короткими стеблами.