вчора в обід написала заяву на звільнення...

шеф псіханув, сказав написати заяву...

я псіханула і написала...

потім вийшла на вулицю зупинилася посеред тротуару... куди йти?.. що робити?..

місто стало зразу інакшим, точніше, якось відразу змінилося його сприйняття...

а ще... ще з"явилося відчуття глибокого видиху після довгої затримки дихання і разом з видихом з плечей впав страшний тягар і розправилися крила...

сьогодні знову зустріч з шефом... цікаво що буде... 

Це наша найстарша киця -- Гапочка. Їй 13 років.
Десь за два тижні до Паски мама дзвонить в паніці зі сльозами - Гапочка не їсть, похудала, буде здихати. Купила коробочку на труну. В мене очі на мокрому місці... Розумію що хвороба і вік беруть своє, але ж як то пережити...
За кілька днів знов дзвонить і розказує, що Гапошка так наминала сардину, що мало не вдавилася.
Приїхала додому, киця схожа на скелетик, але з гарною м"якенькою і білюсінькою шерсточкою, бавиться, а головне активно в мене випрошує поїсти, причому хоч хліб, хоч овочі, хоч м"ясо.
В якийсь момент, коли котяра позіхала, я помітила, що в неї нема задніх зубів. Поскільки моя мавпочка мама на старість недобачає, вона й не помітила, що Гапочка стала беззуба і годувала весь виводок сухим кормом. Якби я не приїхала бідна тварина вмерла би не від хвороби і не від старості, а від голоду Тепер варю киці вівсянку на молоці, годую сардиною і домашніми яйцями, ожила і поправляється.

Ну, а маму я висміяла, та й сама вона крізь сміх каже, що пенсію не просто так дають.

Я вчора не встигла і не змогла всім відповісти.

Дякую за ту величезну кількість приємностей, яку Ви мені написали ))) Не сподівалася такої кількості привітань Починаю любити ДН

А ще для Вас.

бувають спонтанно сплановані зустрічі... зустрічі такі приємні, що геть забувається про час, коли з людьми настільки комфортно, що силоміць примушуєш себе вступитися додому )))

Дякую вам за дозу позитиву

Друзі мої, вітаю Вас зі святом Великодня!
Нехай Господь благословить Вас і Ваші родини здоров"ям, любов"ю і радістю.

Веселих свят! Смачної паски і ковбаски!



Люблю Вас!

знала, що так воно і буде, була  морально готова... а от фізично просто руки-ноги болять, хвіст відвалюється...

приїхала до Львова раніше, щоб допомогти мамі з прибираннями і підготовками до свят... як ніколи раніше, всі прибирання випали на останній тиждень   вікна, фіранки, підлоги.... о підлоги то взагалі пісня... паркет який натирається мастикою... але спочатку з нього треба змити "стару", потім натерти новою мастикою, а потім відполірувати до дзеркального блиску одним словом: привіт, Попелюшко
Варіант полакувати не проходить... і як би не бурчала я теж люблю дзеркальний блиск воскової мастики...

Найпозитивніший результат  -3 кг за три дні без будь яких дієт... прибирання навіть ефективніше, ніж спортзали 

вдома ніби... ніби... тайфун пролетів.... якось так... в усіх кутках поспаковувані речі, чекають завантаження в машину і переїзду... щось останнім часом багато переїздів...
кухня порожня, холодильник майже стерильний. Мала їсть мівіну, відривається, бо зазвичай таке їй не перепадає... що за любов в дітей до всякої гидоти?!
ще два дні жити на вокзалі чи в погромі, а далі далі крок в нове життя. чомусь саме цей переїзд викликає відчуття глобальних змін у житті

так-с... "податок на смерть" ввели, тепер на черзі заборона сексу в місіонерській позі, з дуже цікавою аргументацією.... Цікаво як вони будуть перевіряти виконання закону? в кожну спальню по інспектору? заодно і проблема безробіття вирішиться...
 Цікаво що буде далі

АПД: як мені тут підказали, це чийсь дурнуватий жарт

тому перепрошую всіх, кого ввела в оману і боронь Боже образила

Трошки позитиву