Люблю.... и все тут... Флешмоб

  • 20.01.11, 15:15

короче сидела себе спокойно, работу работала, вместо перекура заглянула на блоги и сразу же наткнулась на интересное предложение. :)

helga_ 

предлагает пофлешмобить. Ну как тут устоять... А еще читая ее список "любвей" нашла много общего

Люблю себя.... Может это банально, но не любить себя совершенно безнравственно и вообще непростительно. За такое надо жестоко наказывать.

Любящий о любимом может говорить безустали. Грешна... каюсь... Тоже могу  часами рассказывать о себе 

терпеть не могу морепродукты и красную рыбу. Зато люблю красную икру и тунца

обожаю кабачковую и баклажановую икру. а еще очень острую аджику

ненавижу мультивитаминовый сок, зато могу литрами пить яблочный, лучше домашний или фреш. Есть еще обожаемый тыквенный фреш

люблю кофе. До одури... пить, грызть зернышки... Приезжая домой во Львов, я обязательно затариваюсь огромным количеством кофейных зернышек в шоколаде.

люблю шоколад, черный, горький, а если еше с крупинками какао.... mmmm при этом не очень люблю все остальные сладости

Алкоголь... не очень, но если пить, то предпочитаю крепкие напитки: коньяк, виски, джин, на крайняк водку. Если вино, то только сухое... Не люблю ликеры и уж совсем терпеть ненавижу шампанское.

Люблю готовить... а потом раздавать приготовленное друзьям

люблю белье, но не люблю его носитьlol

Люблю обувь hypnosis тут я маньяк...  иногда мне кажется, что обуви у меня больше, чем одежды, хотя враки все это lol Не могу пройти мимо обувной витрины, даже если не планирую ничего покупать, все равно захожу в магазин вдохнуть запах обуви. Это похоже на наркоманию ))) 

Люблю быструю езду сидя на переднем пассажирском сиденье. Летом... чтоб ловить ладошкой ветер

Люблю прогулянки вузенькими вуличками рідного Львова... пора року і погода майже не мають значення. В холодну пору завжди радо зустріне будь-яка з кав"ярень міста...

люблю танцювати вальс прямо на вулицях Львова

***

Думаю стоит на этом остановиться lol

п.с. Присоединяйтесь к флешмобу

А какой секс у вас?

Реальная цитата с одного коммуноидного сайта:

Содержание секса по себе внеклассово, классовой может быть форма. По крайней мере в данный исторический период это так.

Чтобы ответить на вопрос, с буржуазным ли мы сексом имеем дело или с пролетарским, нужно ответить на 2 вопроса: 1. Бытие какого класса определило конкретную форму секса?

2. Кому, какому классу выгоден этот секс?

Дивний тип

  • 27.12.10, 15:57

у нас віднедавна, працює один тип чоловік, колега. 

у нього прискіпливий чіпкий, майже "ментівський" погляд, який супроводжує мене, варто лиш поворухнутися

ще трохи і я стану параноїком lol

Заметко про заметко или как же так...

  • 17.12.10, 16:02

Это третий случай за всю мою кухонную практику...в общем поджарила кастрюлю, обуглила нижний слой риса, остальное рис и квартира провонялось дымом, рис пришлось выбросить, квартиру проветриваю и выбиваю дробь зубами...

У меня есть "уважительная" причина lol

это я так увлеклась слушанием песен Within Temptation, обсуждения музыкальных предпочтений, а заодно разговорами о счастие и экзистенциальных дырах...

Пишите комменты, а я пошла пошкрябаю кастрюльку

Счастье есть

всегда это знала, но вот никак не могу перестать удивляться этому состоянию...

когда утром просыпаешься, а счастье шасть быстренько в душу и, поблескивая, лукаво выглядывает из глаз и играет полуулыбкой на губах

как жаль что взрослая жизнь порой надолго изгоняет из глаз искорки-смешинки счастья

или мы в повседневных хлопотах слишком крепко закрываем дверь души и лишь изредка счастью удается проскользнуть в появившуюся щель

и как же хорошо, что есть дети, они еще не закрывают двери для счастья, у них светятся глаза, разбрасывая искорки счастья на окружающих, рядом с ними невозможно не улыбаться

и как хорошо, что есть старики, они уже снова умеют радоваться жизни и быть счастливыми. У них снова лукаво блестят глаза и на губах живет счастливая улыбка

Будьте внимательны и осторожны!

  • 15.12.10, 17:01

Кто-то где-то во вселенной внимательно наблюдает за нами и прислушивается к желаниям. А потом... может случайно или шутки ради, а может из вредности или из желания осчастливить... выбирает какое-нибудь желание и исполняет его.

Только вот надо правильно его сформулировать и во вселенную посылать правильный сигнал, чтоб не жалеть, когда желание сбылось. 

П.С. Навеяно вчерашне-сегодняшними событиями. Вчера высказала вслух желание, а сегодня сделан первый шаг к его осуществлению.

П.П.С. Скажете бред? наверное... но это мое право верить в чудеса

"Перли" НК: Налог на взятку

  • 06.12.10, 15:31

Давно хотіла написати...

Про горезвісний Податковий кодекс говорили і будуть говорити ще довго.

Його прийняття відбувалося чітко за тою схемою, яку я собі уявляла.

Ініціативна група вносить непопулярні в народі ідеї / зРада приймає ПК / народ протестує / напівнепопулярний Гарант, хрест-на-пузі обіцяє ветувати і як справжній лицар і захисник всіх знедолених, а насамперед захисник свого народу,  ветує кодекс / зРада приймає поправки, повертає назад стару-нову спрощену систему / а тим часом Гарант обіцяє подарунок під ЙОЛКУ  -- голови розробників кодексу. 

Нічуть не сумніваюся, що голови полетять. Он Серьога Тигипко (хресний татко ПК) уже намилився обласним депутатом. А його відставку готували з моменту призначення віце-прем"єром.

Поштовх до написання у блозі і власне тут

Новинка мене злегка hypnosis . Я не звикла покладатися на прочитану в новинах інформацію... ну не довіряю колегам-писакам, знаю що таке гонитва за рейтингами lol

Сайт ВР. Скачую Податковий кодекс. І справді: Стаття 164. База оподаткування

164.2.12. кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання.

Пам'яті Голодомору. Спогад очевидця

Моїм рідним, Богові дякувати, не довелося відчути на собі страшні 1932-1933. На Галичині голоду... голодомору не було. Там голодними були повоєнні 46-47 роки, через неурожай, але не було лиш хліба. Бабуся розказувала, що ледь дожила до нового урожаю  і всім серцем ненавиділа картоплю, молоко, сир і масло, а хліб їй тільки снився.

Голодомор для мене був страшним параграфом і підручнику з історії... фотографіями, які холодом обпалювали душу... Не можу сказати, що мене не зворушували ті історії, що я не співчувала... Але то було давно... далеко... десь там... в іншому світі... як страшне кіно... поки...

Поки не переїхала до Киева... Жила на квартирі в однієї дуже старенької бабці. Ми одразу поладнали і у мене з"явилася ще одна бабуся, а  в неї внучка :) Від неї і почула про Голодомор.

Родом вона була з Черкащини, жили в селі на дніпровських кручах. Родині коваля довелося немало пережити, розкуркулення, зруйновану хату і поневіряння по чужих кутках, поки відбудували хату. У 1932 Дарині виповнилося 11 років. Вік цікавості, коли все бачиш, чуєш і легко запам"ятовуєш. 

В село увійшов загін солдат. У селян забрали абсолютно все їстівне з хат і комор, повантажили на вози і повезли... Вози зіштовхнули з крутих берегів у воду...

Сім"я Дарини дорого заплатила. Наймолодші діти повмирали, мама наклала на себе руки.

За 70 років біль від пережитого так її і не покинув... Найважче було дивитися на бабусю, коли на радіо чи на ТБ черговий "розумник" розказував, що Голодомор націоналістична вигадка...

я бачила її очі...

я бачила сльози, що котилися і ховалися у старечих сморшках...

я бачила в розпачі заломлені руки...

П.С. Мені ні раніше, ні пізніше більше не доводилося бачити такого ставленням до ХЛІБА. Власне то слово так і вимовлялося, що чулися всі великі букви. З буханцем хліба поводилися так, ніби то найдорожчий у світі скарб. Холодильник міг бути порожнім, але... Якщо в хаті закінчувався хліб, в людини починалася паніка.

Я пам"ятаю...

Мабуть цього року на Михайлівській не буде, традиційного (для мене кілька років було обов"язковим ритуалом, як кутя на Різдво) запалювання свічок. Тепер всім байдуже.

Завтра куплю лампадку і піду до пам"ятника. Традиції повинні жити

Феи-крестные все таки существуют...

это теперь я знаю точно. 

Проснулась в потрясающем настроении с каким-то странным ощущением ожидания... кого?.. чего?.. Сияя улыбкой шла на работу, ловила хмурые удивленные взгляды, плывущих на работу людей, вздрагивающих от холодных капель ноябрьского дождя...

А на работе ждала меня она, моя "фея кретсная". Она подошла и немного смущенно, как будто опасаясь, что я назову ее старой кошелкой и откажусь, сказала: "Хочешь на концерт Тото Кутуньо?"

Люблю приятные сюрпризы angel