***

Підняла очі вчасно як ніколи,
Підняла... І від тоді вже не сплю,
Розтрощені всі зарікання долі
І я між ними мов німа стою...

Німа, розгублена, позбавлена покою,
В мені той погляд, що малює світ,
Весь божий світ нестримною рукою...
І погляд... - пелюсток політ.

Я хочу бачити ті очі знову й знову,
Ловити погляд, стримане: привіт.
Торкнутися вустами твого слова,
Відчути ніжності твоєї дивоцвіт.
OkSana Kucha