І попіл спогадів розсиплю
- 08.12.17, 20:38
Саме з'явилося після читання поезії іншої людини ... І попіл спогадів розсиплю, невдячно, в сивину життя. Не сподіваючись на вічне, забувши слово "каяття". Можливо лиш торкнусь вустами до скроні вітра угорі. Непоспіхом пройду зірками, І стану маревом зорі...