І попіл спогадів розсиплю
- 08.12.17, 20:38
Саме з'явилося після читання поезії іншої людини
... І попіл спогадів розсиплю,
невдячно, в сивину життя.
Не сподіваючись на вічне,
забувши слово "каяття".
Можливо лиш торкнусь вустами
до скроні вітра угорі.
Непоспіхом пройду зірками,
І стану маревом зорі...
5
Коментарі
кусючий бджіл
18.12.17, 21:25
гарно звучить
DANAH
29.12.17, 00:01
Ыефы
39.12.17, 16:32Відповідь на 1 від кусючий бджіл
дякую!
Ыефы
49.12.17, 16:32Відповідь на 2 від DANAH