Друзі, виникла ідея! Прошу допомогти у створенні історичного календаря з героїчних та трагічних дат України. Друзі по товариству допоможуть із оформленням авки на відповідну тематику. А члени будуть відзначати дату встановленням відповідного зображення на аватар на один день. Як вам ідея? Прошу висловити поради, думки та невідомі факти з історії.

Цьогорічне послання Президента України, яке Віктор Янукович виголосив у Верховній Раді 7 квітня 2011 року, свідчить про повну неспроможність чинної влади керувати державою, порядкувати в економіці, захищати національні інтереси, забезпечувати гідне соціально-економічне становище народу. За хаотичним набором загальних фраз, банальних гасел, суперечливих тез – проглядається абсолютна відірваність від реалій та безсилля президента і його партії навести в країні лад. Очевидно, що в режиму Януковича жодної стратегії немає. Є лише цинічний "бізнес-план" брутального грабунку України. Про це заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, коментуючи послання Януковича Верховній Раді. Також Олег Тягнибок зазначив: "Сьогодні для всіх стало очевидним, що у президента немає ні чіткої стратегії дій, ні політичної волі до їх здійснення. Він продемонстрував абсолютну відсутність розуміння того, що таке національні інтереси та небажання їх захищати. У своєму посланні Янукович сором'язливо визнав, що за минулий рік вдалося виконати лише близько третини задумів влади. Але для України навіть ця третина обернулася міжнародним приниженням, тотальною зрадою національних інтересів, передкоматозним станом економіки, свавіллям чиновників та шаленим зубожінням народу. Концентрація усієї повноти влади в одних руках: контроль над парламентом, судами, силовими структурами, переважною більшістю місцевих рад – спрямовані лише на особисте збагачення можновладців. У першу чергу – на покращення життя одного з кримінально-олігархічних кланів України. Очевидно, Президент України не розуміє, що робити далі з державою, з її економікою, як досягнути притомних показників соціально-економічного розвитку, а, головне, уникнути соціального вибуху, тому намагається відвернути увагу суспільства від власної немочі гучними піар-акціями із застосуванням силових структур, допитів, обшуків, затримань. Єдиний план, який проглядається у діях влади – той, що спрямовано на остаточний грабунок ресурсів країни. Найбільш ласим шматком, на який поклав око режим Януковича, є українська земля. Саме тому президент форсує запровадження торгівлі землею, плануючи запровадити ринок землі вже з наступного року і навіть допустити до нього іноземців. Це пряма загроза національній безпеці України і, по суті, оголошення війни українській нації. На загал, послання президента – це мантри з минулого, звідки й походить вся владна псевдоеліта. Воно, можливо, дієве для її самозаспокоєння, але для українців – абсолютно нікчемне. Бо після першого року правління Януковича для всіх очевидно, що "король голий"".

Прес-служба ВО "Свобода"

«Україна – один із кращих прикладів олігархії у Європі. У вас відбулося практично повне злиття політики і бізнесу, їх майже неможливо відділити одне від одного».

Про це заявив дипломатичний радник голови Європарламенту Єжи Бузека Арнольдас Пранцкевічус в інтерв`ю.

При цьому він зазначив, що «подібна ситуація була характерна і для інших ваших урядів, не лише чинного. Звідси – висновок: українські олігархи мають значний вплив на політику, або безпосередньо займаються нею, змішуючи політичні і бізнес-інтереси».

Але, за словами А.Пранцкевічуса, «друге спостереження – з погляду ЄС і з урахуванням досвіду євроінтеграції в Центральній і Східній Європі - такі процеси є дуже небезпечними, і багато в чому можуть вплинути на здоров`я» демократичних структур».

Як зазначив радник голови Європарламенту, «в нормальному демократичному суспільстві має існувати чіткий розділ між держслужбовцями, політичними лідерами і бізнесом. Звичайно, необхідна їх співпраця, це дуже важливо. Проте, коли все це знаходиться в одних руках, відповідальність розмивається, звітність перед суспільством практично зникає. Потенційно це несе великі проблеми, пов`язані з Конституцією, «здоров`ям» політичних партій, яким не вистачає політичної ідеології і які часто керуються економічними інтересами, інтересами олігарха або приватними інтересами своїх лідерів».

«Така проблема існувала у багатьох країнах Центральної і Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 і 2007 рр. І вона дотепер існує. Її подолання потребує багато часу. Втім, чим раніше ви почнете займатися цим, тим простіше буде справитися», - підкреслив А.Пранцкевічус.

29 березня ц.р. у Брюсселі була представлена доповідь Інституту Горшеніна «Великий український бізнес і уряд України», в якій наголошувалося, що більшість членів українського уряду – мільйонери.

Так, з 16 членів нинішнього уряду п`ятеро – Андрій Клюєв, Борис Колесніков, Сергій Тігіпко, Юрій Бойко і Микола Присяжнюк – є офіційними мільйонерами. Це двоє – Віктор Балога і Микола Злочевський – хоча і не декларують свої мільйони, проте, де-факто також є мільйонерами.

У доповіді наголошується, що ряд міністрів в уряді реєструє свою власність на близьких родичів. Так, Микола Азаров і Олександр Лавринович реєструють свою власність на синів, а Дмитро Табачник – на рідного брата.

У доповіді наголошувалося, що за останній рік рівень статків багатьох урядових мільйонерів значно зріс: статки першого віце-прем`єра А.Клюєва за 2010 рік зросли більш ніж на півмільярда доларів, а статки віце-прем`єра С.Тігіпка – на 223,6 млн. доларів.

Доповідь складена за інформацією з відкритих джерел.

Ключові слова для пошуку: слуги народу

Джерело: Уніан

Понимаю, что сегодняшними заметками затрагиваю тему, крайне болезненную для страны, в совокупной «крови» которой – «Чернобыльский синдром». А в крови с точки зрения физиологии – уже 25 лет гуляет, подрывая здоровье, уничтожая генофонд, та самая радиация, которую в 86-м преподнес нам «мирный атом». Кто постарше, помните, кстати – «мирный атом кроем матом…» Но, конечно, шепотом. Так вот, сегодня назрел момент поговорить кое о чем не шепотом, и безотлагательно, а отнюдь не юбилейно, как можно было бы исходя из нашей «серебряной свадьбы» со Звездой Полынь.

Отдаю себе отчет и в том, что ни в коем разе не являюсь специалистом в экономике; электроэнергетике; экологии. Может быть, к тому, на что обращу ваше внимание, уважаемые читатели-собеседники, что-нибудь прибавит по делу кто-то из отраслевых спецов. Но говорить о том, что происходит, и долженствует произойти в ближайшее время – надо. Поскольку это касается как раз не узкопрофессиональной проблематики, а каждого из нас.

Итак, как известно, буквально через неделю Украину посетит премьер-министр Российской Федерации Владимир Путин. Директор социологической службы «Украинский барометр» политолог Виктор Небоженко по этому поводу выразил мнение: мол, как всегда, в первой половине дня Владим Владимыч будет проникновенно говорить о российско-украинской дружбе. А вот во второй – «с карандашом в руках торговаться за те предприятия, которые по его мнению, должны тайно отойти России в пользу непосредственно его самого и его окружения». Исходя из того, чем заканчиваются при нынешнем оккупационно-наместническом режиме визиты Кремлевского Хозяина, можно предположить, что карандаш в его руках окажется золотым. Получит все, за чем приехал. В праздничной упаковке, которая будет предоставлена в виде бонуса «фирмой ЗАО «Распродажа Украины».

В предыдущих заметках я позволила себе предположить: раз Путин едет в Киев после очередного раунда переговоров в Брюсселе по Соглашению об ассоциации Украина-ЕС, то главная цель его нынешнего визита, далеко не только «оттягивание» нашей страны от Европы. И вот, интересы вояжа становятся более конкретно очерченными. Издание «Комментарии», ссылаясь на «источник, близкий к подготовке переговоров», утверждает, что основная тема посещения Киева, это «продавливание выгодных окружению российского премьера условий предоставления Украине кредита на покупку новых реакторов для Хмельницкой АЭС». Добавляется следующее: «Достройка ХАЭС необходима некоторым российским компаниям для того, чтобы использовать территорию Украины для экспорта российской электроэнергии в Европу в ущерб развитию украинских энергогенерирующих компаний».

И тут – тема нашего сегодняшнего разговора разделяется на две составляющих. Пожалуй, начнемте с первой, цен на электроэнергию на внутреннем рынке и нашего экспорта сего продукта.

Людям, получающим платежки за коммунальные услуги, все «темнее». «Лампочка Ильича» (в нашем случае – ЯнуковичА) дорожает безостановочно. Национальная комиссия регулирования электроэнергетики повысила с первого февраля нынешнего года цены на электроэнергию для населения на 30%. С первого апреля – еще на 15%. Что впереди? Еще в январе 20011-го компетентные лица предупреждали, в августе запланировано повышение цен на 39%. То есть, если в январе мы с вами платили за свет 24,36 копеек за один кВтч, то общее повышение цены в течение года может довести цифру до 55,07 коп. Правительство называет это движением «к экономически обоснованному уровню». Для объективности следует сказать, что министр энергетики и угольной промышленности нелегитимного правительства Юрий Бойко после первоапрельского «удара током» говорил, что больше в течение года цены в этой области повышаться не будут. Но стоит ли верить ему на слово?..

Эксперты говорят, что даже в пик мирового экономического кризиса украинские экспортеры электроэнергии сохраняли доходность отрасли. При этом они добавляют: «никаких реальных предпосылок для увеличения стоимости электроэнергии для населения не существует». Своя логика в этом есть. Если «хозяйство» (в данном случае – страна) продает излишки чего бы то ни было на сторону, значит, «свои» уже этим товаром обеспечены. По-другому было разве что в жуткие времена, когда большевистская власть эшелонами гнала зерно за рубеж на продажу, а по стране, и в первую очередь, непокорной колонии Москвы Украине, шагал Царь-Голод, понуждая к трупоедству и убийству на «мясо» детей…

Но не будемте о трагедии. Что там у нас с экспортом электроэнергии вообще? Иной раз в быту доводиться услышать, что внутреннему потребителю, как гражданину так и предприятию, киловатт обходится дороже, чем его отпускают на экспорт. Это не совсем так. Подобный (впрочем, легкий, поскольку внутренние цены не повышали так, как сейчас) дисбаланс наблюдался до 2007 года, когда было принято решение запретить продавать электроэнергию за рубеж по ценам, ниже, чем на Оптовом рынке электроэнергии Украины. И, скажем, в 2009-м средняя цена покупки кВтч для внутреннего употребления равнялась 28,91 коп, а предприятие «Укринтерэнерго» закупало киловатт для экспорта по 38,29 коп. Проблема и вопрос – не в ценовых «ножницах». Совершенно непонятно, почему состоянием на январь 2011-го по сравнению с январем 2010-го Украина сократила экспорт электроэнергии на 56,1%. Давайте, как говорится, на «хлопский розум», прикинем. Сократили экспорт, чтобы обеспечить страну вдоволь и по доступной цене? Нет, вы же видите, как выросли и растут тарифы. Экспортировать невыгодно? Но, как было сказано выше, есть цифры, свидетельствующие о рентабельности кампаний, занимающихся этим делом. И вообще, если Украине невыгодно экспортировать электроэнергию в Европу, то почему это выгодно России, и делать она собирается это с нашей территории?

И вот – второй аспект нашего с вами сегодняшнего разговора. Опасность усиления «АЭСности» Украины вообще, и в частности, в свете достройки двух реакторов ХАЭС.

Информация о том, что именно «выдавливать» из нас приезжает Путин в апреле, совпала с другой новостью. «Гринпис» распространил сведения, которые радовать не могут – в целом ряде регионов Украины в молоке, грибах, ягодах, свекле, картофеле наблюдается загрязнение, вызванное еще Чернобыльской катастрофой. В продуктах – цезий-137, представляющий «долгосрочную угрозу для здоровья человека».

Кстати, янучарский Кабмин и правительство РФ подписали межправительственное соглашение о достройке ХАЭС еще 9 июня 2010 года, подконтрольная режиму ВР с нелегитимным большинством ратифицировала этот «пакт» 12 января 2011-го. Общественность – молчит. Народ этих тонкостей как-то не заметил. В марте, уже после японской драмы с Фукусимой, оппозиционные депутаты зарегистрировали в парламенте законопроект о денонсации упомянутого российско-украинского соглашения. Вы слышали, чтобы этот насущный вопрос был внесен в повестку дня? Дебатировался прозрачно для страны, с привлечением мнений специалистов? Как, впрочем, можно услышать то, чего нет. Путин же – едет, образно говоря, уже «подъезжает»…

А именно по мнению незаполитизированных специалистов, в Украине, при действующих четырех АЭС (пятая, как известно, осчастливила нас надолго аккурат 25 лет назад) – избыточные атомные мощности. И, что уж совсем рачительно и по-хозяйски, коэффициент их полезного использования является самым низким в мире.

Итак, россияне в свою пользу будут достраивать у нас два реактора на Хмельницкой атомной. А знаете, что строительство этих сооружений начато еще в 80-х и заморожено именно после Чернобыля? И компетентные источники утверждают: «строительство энергоблоков будет вестись практически на развалинах, и это опасно»? Более того, на Хмельницкой АЭС решено установить реакторы типа ВВЭЗ-1000 (В -392Б). Говорят, что этот тип реактора очень опасен, заметьте, нигде в мире еще таких нет. Эксперимент? Вот и славненько. На нашей земле. С нами, нашими детьми, внуками и правнуками в виде подопытных лабораторных крысок.

И еще, в тему есть информация о том, что российские проекты в атомной энергетике менее эффективны, чем это принято в мире. И, к примеру, Чехия не допускаяе россиян к тендерам что касается строительства АЭС.

Премьер (точнее было бы сказать, самодержец) нашей соседки, от которой нам, увы, территориально не «съехать», Владимир Путин планирует кредитовать Украину на авантюру с достройкой ХАЭС в сумме 5-6 миллиардов долларов. И опять-таки, есть информация от специалистов, что за эти средства можно «прозрачно реализовать надежный западный объект с нуля под ключ с частичным размещением заказов на отечественных предприятиях».

Путин едет торопить Киев с окончательным решением по ХАЭС. Он спешит. И тут следует предложить кое-что в рубрику типа «Это интересно», или даже – «найди пять различий на двух картинках, получишь приз». Информация совершенно объективна: на территории самой Российской Федерации строительство АЭС на данном этапе отстает от планов в два и больше раз.

Если у кого из вас частное подворье – легко представить себе, как это удобно. Устроится так: за своим забором выращивать огурчики да прочие анютины глазки, а выгребную яму и любые опасные, но нужные в хозяйстве приспособления содержать на соседском участке. И под рукой, и не воняет, и не трещит-искрит. Только соседи, если подобный хитрованец не держит с ножом у горла в заложницах любимую тещу; если они не маразматики; если не спились до степени, когда за стакан «приютят» у себя всю дрянь – вряд ли на это согласятся. Естественно, метрополии куда выгоднее расположить опасное производство, обслуживающее выгоду метрополии, на территории колонии. Только мы ведь уже – не колония? Или напротив – УЖЕ колония?

Вот так дела и обстоят. Электроэнергия для отечественного потребителя дорожает. Экспорт ее падает, а значит падают потенциальные поступления в бюджет от этой отрасли. И к вящему удовольствию на нашей территории Кремль затеял авантюру, грозящую экологической катастрофой, Чернобылем-2 нашей стране. Ведь если не будет хотя бы гласного обсуждения в парламенте законопроекта о денонсации сомнительного соглашения, если не будет внимание общества сконцентрировано в том числе и на этом вопросе – нам таки зачнут «двуглавого хохла». Кто постарше, помнит этот юмор висельников, бродивший Украиной в 1986 году. Ну, и рождение двухголовых телят-котят, и вал рака щитовидки, начиная с самого нежного возраста, тоже не позабыл.

Зачнут в темноте, поскольку свет в Украине «кусается». Зачнут, причем в процессе соития Кремль будет сверху, ну а Банковая, пардон, раскинув ноги.

Смотрим иной раз новости со всего мира. Этот самый «Гринпис», последовательная в борьбе экологическая организация, ложится на рельсы перед вагонами с отравляющим грузом, его члены пристегивают себя наручниками к чему попало даже во время акции в защиту морских котиков.

Кто защитит нас? Прежде всего – от нынешнего преступного режима у власти?



Виктория Андреева, «ОРД»




Джерело: http://ord-ua.com/2011/04/06/i-v-temnote-zachnut-dvuglavogo-hohla/?lpage=1

«Украинская народная партия требует у президента Украины отправить в отставку главу СБУ и министра иностранных дел за допуск в Украину президента Чечни Рамзана Кадырова, который в декабре 2009 года призвал руководство России ликвидировать украинскую государственность», — заявил правозащитник, член правления УНП Степан Хмара. Так политик прокомментировал неофициальный визит Кадырова в Украину, который посетил боксерский поединок, организованный промоутерской компанией братьев Кличко.

Хмара напомнил, что «согласно украинскому законодательству, иностранец, который призвал к уничтожению государственности, должен быть объявлен персоной нон-грата». «МИД должно было официально запретить Кадырову въезд в Украину, а СБУ — депортировать чеченского политика в случае нарушения этого запрета», — считает член Правления УНП. По его словам, «руководители этих двух ведомств должны немедленно подать в отставку за невыполнение служебных обязанностей, а новый руководитель МИД — объявить Кадырова персоной нон-грата». Хмара выразил сожаление, что «фактическим организатором визита чеченца-украинофоба стал лидер партии «УДАР» Виталий Кличко, который позиционирует себя как украинский патриот».

Джерело: Тарасова Правда

На європейському єврейському форумі президент Віктор Янукович був відзначений нагородою за послідовну боротьбу проти героїзації фашизму.

Номінації присуджувалися учасниками форуму шляхом голосування.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель одержала нагороду "За послідовну позицію в підтримці Ізраїлю". Екс-прем'єр Іспанії Хосе-Марія Аснар відзначений нагородою за послідовну боротьбу з делегімітацією єврейської держави.

Як відомо, президентом форуму є Ігор Коломойський.


Ключові слова для пошуку: маразм

Джерело: Українська Правда

У Донецьку госпіталізовано 30 дітей з діагнозом "отруєння", повідомляє інтернет-видання "Остров" з посиланням на заступника головного державного санітарного лікаря Донецької області з епідеміологічних питань Тамара Беломеря.

"Я підтверджую, що діти захворіли", - сказала заступник головного лікаря. Імовірно, діти напередодні госпіталізації вживали молочну продукцію молочної кухні міської лікарні № 1 Ворошиловського району: сир, сметану і кефір. Зараз підприємство закрите.

В даний час педіатрична служба Донецька проводить поквартирний обхід з метою виявлення дітей, які вживали в їжу продукцію молочної кухні міської лікарні № 1 і, можливо, хворих на гостру кишкову інфекцію.

За інформацією сайту Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції, медики вже відвідали 456 квартир, де проживають малюки, які вживали в їжу сир, кефір і молоко, зроблені на цій молочної кухні.

Станом на 9:00 ранку 5 квітня в дитячі інфекційні відділення міських лікарень № 1 і № 21 Донецька госпіталізовано 30 дітей раннього віку з симптомами гострої кишкової інфекції - підвищенням температури тіла до 38 градусів, блювотою. Дітям поставлено діагноз "гостра кишкова інфекція". Перебіг захворювання середньої тяжкості і легкий.

З метою встановлення причин захворювань обласною та міською санепідстанціями разом з фахівцями головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації проводиться епідрозслідування. За попередніми даними діти вживали продукцію дитячої молочної кухні ЦМКЛ № 1 м. Донецька (сир, кефір, молоко).

Створено оперативний штаб для цілодобової координації заходів з ліквідації спалаху гострого кишкового захворювання. Проведено засідання обласної надзвичайної комісії, затверджений план по локалізації вогнища.



Джерело: ГПУ

«Ночной кошмар Обамы» – так «Heartland: Eurasian review of geopolitics» прокомментировало составленную этим изданием карту «друзей и врагов России», а также экспансионистских устремлений РФ. На карте также нарисовано расчленение Украины на три части.

«Heartland: Eurasian review of geopolitics» пишет, что главным оружием Кремля остается газовая труба. Именно с ее помощью Россия влияет на расстановку сил в Европе. Также издание уверяет, что у Медведева и Путина есть план под названием «Проект Россия». Он в частности подразумевает интеграцию некоторых республик либо частей этих республик в некий «Русский Союз».

Так, на карте видно, что в состав Российской Федерации должны войти Киргизия, восточная Украина и Крым. Украине, как мы видим, вообще уготовано расчленение на три части. Собственно независимая Украина будет располагаться в западной части нынешней страны, своими очертаниями она напоминает Галицию времен Австро-Венгрии.

На карте также нарисованы безусловные союзники США в Европе – это Англия, Польша и прибалтийские страны (они в статье прямо называются «враги России»). И союзники «второго порядка» – Швеция, Румыния и Грузия.

«Heartland: Eurasian review of geopolitics» уверяет, что во главе этакого Евразийского союза наряду с Россией стоит и Германия (на карте отмечена ось Германия-Россия).

Еще в одной своей статье «Heartland: Eurasian review of geopolitics» уверяет, что ось Германия-Россия уже сложилась, и настоящим кошмаром для США станет продолжение этой оси до Парижа, т.е. создание нового, Четвертого, Рейха.

ttolk.ru

Мерам міст Донбасу все складніше на тлі зростання цін на продукти харчування і тарифів на послуги ЖКГ пояснювати жителям регіону, що зроблено Партією регіонів для покращення життя.

Про це мер Донецька Олександр Лук'янченко розповів у ході XXII конференції Донецької обласної організації Партії регіонів.

"Останнім часом, коли ростуть ціни на продукти першої необхідності, ціни на паливно-мастильні матеріали, на комунальні послуги, все важче і важче пояснювати простому жителеві Донбасу чому і що зроблене нашою політичною силою для покращення життя, які пріоритети отримає Донбас від реформ, що почалися", - зазначив донецький градоначальник.

В якості одного з прикладів він розповів, що в жителі Донецька за послуги ЖКГ у 2010 році заплатили 1 мільярд 55 мільйонів гривень, і з цієї суми 385 мільйонів гривень одразу ж пішло на податки, а "жалюгідна частина залишилася на підтримку аварійного житлового фонду".

"В інших містах Донбасу ця ситуація ще гірше. Яка додана вартість може бути на квартирну плату на житловий фонд, якому більше 50 років?" - наголосив Лук'янченко.

"Окрім гірких пігулок, які підносяться, і неминуче супроводжують реформи, необхідно іноді підносити і якісь солодкі пряники народу. От у частині питання податку доданої вартості, зниження податків в житлово-комунальному господарстві - це основне питання. Не можна сьогодні прирівняти житлово-комунальне господарство до високо рентабельного рівня промисловості країни. А в нас усе на одному рівні і усі платять однаково", - заявив Лук'янченко.


Джерело: ТСН

Київ – З огляду на посилення русифікації України за рік діяльности Президента Віктора Януковича і підконтрольних йому уряду та парламенту, варто придивитися до мовних політик в інших державах, зокрема і до французької моделі (як це зробили в деяких європейських країнах, зокрема й у нашої сусідки Польщі). Франція – одна з найдавніших європейських держав, порівнянна з Україною в багатьох параметрах. І відмінною від неї багато в чому, хоча б у ставленні до своєї мови. Історія мовного регулювання у Франції нараховує щонайменше п'ять століть, і його роль у формуванні мовної єдности, а відтак перетворення цієї єдности в національну державу французів неоціненна. Франція однією з перших замахнулася на фортецю латинської мови. Перші акти (Муленcький указ 1490 року та Ліонський указ 1510 року) стосувалися в основному судових справ. Указ Вілле-Котере, підписаний 1539 року королем Франциском І, став засадничим щодо першости і винятковости французької мови у середньовічній Франції. В статті 111-й цього указу під назвою "Проголошувати і складати всі акти французькою мовою" йдеться про таке: "Ми хочемо, щоб відтепер усі рішення, вироки, а також інші процедури… розслідування, контракти, заповіти та інші юридичні і судові акти проголошувалися, складалися і видавалися сторонам рідною французькою мовою і не інакше". 1635 року було створено Французьку академію, головна мета якої – фіксація стану французької мови та її регулювання. Задля цього почалася робота над словником французької мови, перше видання якого вийшло в 1694 році. Закон часів Великої Французької революції, ухвалений 1794 року (так званий закон другого термідора другого року), на відміну від попередніх королівських указів, було спрямовано проти місцевих мов, діалектів і говірок. Він складався всього з чотирьох статей, але передбачав піврічне ув'язнення за вживання інших мов. Обов'язкове шкільне навчання, запроваджене 1882 року, забороняло учням користуватися в школах їхніми рідними мовами і діалектами. До початку 50-х років ХХ століття французькі вчителі практикували покарання, в тому числі і методи фізичного впливу до тих учнів, які переходили на інші, ніж французька, мови. Навіть були спеціальні посади вчителів-наглядачів, що стежили, якою мовою спілкуються учні на перервах. Ухвалений у 1951 році закон про навчання місцевими мовами і діалектами передбачав факультативне вивчення в школі баскійської, бретонської, каталонської та окситанської мов. Пізніше додалися корсиканська, гаїтянська і меланезійські мови. Ключовими нормативно-правовими актами новітнього часу стали закони про вживання французької мови 1975-го і 1994 років (про останній закон – нижче), а також доповнення конституції Франції в 1992 році статтею про державність французької мови. У 2008 році було внесено ще одну поправку до конституції, згідно з якою "регіональні мови є частиною надбання Франції". 1999 року Конституційна рада Франції заборонила ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, покликаючись на те, що Хартія "зазіхає на конституційні принципи неподільности Республіки, рівности перед законом і єдности французького народу". До речі, французька авторка Івон Больман у своїй книжці "Мовні війни в Европі" назвала цей документ машиною війни. Закон Тубона Чинний на сьогодні закон 1994 року (так званий закон Тубона), названий за прізвищем тодішнього міністра культури і франкомовности Жака Тубона, який вносив мовний законопроект у Національну асамблею (резонансним законам у Франції прийнято давати ім'я профільних міністрів). На відміну від закону 1975 року, в тубонівському були встановлені штрафні санкції за порушення закону. Відповідно до Закону Тубона, французька мова є мовою освіти, праці, торгівлі та публічних послуг. Вона – привілейований засіб зв'язку між державами франкомовної спільноти. Використання французької мови обов'язкове в описі поширення й умов гарантії майна, продукту або послуг, а також у рахунках і квитанціях. Детально врегульовані різні сфери суспільного життя, зокрема сфера роботи, працевлаштування і дільности підприємств. Наприклад, умови й колективні угоди про роботу та угоди підприємства або установи повинні бути складені французькою мовою. Будь-яке положення, застосоване до найманого працівника, є нечинним, якщо воно складене іноземною мовою. Кодекс про працю зобов'язує укладати трудовий договір у письмовій формі французькою мовою. Якщо посада, що є об'єктом договору, може бути названа іноземним терміном, який не має відповідного аналога у французькій мові, то іноземний термін обов'язково пояснюється французькою. Внутрішній розпорядок будь-якого підприємства, незалежно від форми власности, виду діяльности, складається французькою мовою. Такі ж положення стосуються будь-якої письмової, усної або аудіовізуальної реклами. "Будь-який напис чи оголошення, зроблені в громадських, публічних місцях або в громадському транспорті і призначені інформувати населення, повинні бути зроблені французькою мовою", – читаємо в іншій статті закону. Закон Тубона регламентує статус французької мови в освіті (мова освіти, іспитів і конкурсів, а також дисертацій і доповідей державних і приватних закладів – французька, за винятками, виправданими тими випадками, коли викладачі запрошені з іноземних держав) та в засобах масової інформації (публікації, огляди, повідомлення, поширювані у Франції через засоби масової інформації, повинні бути французькою або ж, принаймні, супроводжуватися тезами французькою). Закон зобов'язує уряд щороку до 15 вересня подавати парламентові звіт про стан французької мови. Інституції і громадські організації із захисту французької мови Сьогодні на сторожі французької мови стоїть низка інституцій, підпорядкованих або президентові, або прем'єр-міністрові. Це, зокрема, Вища рада французької мови, Головна комісія з термінології та неологізмів, спеціалізовані термінологічні комісії Французької Академії, які координуються підрозділом Міністерства культури, Головним управлінням з питань французької мови. Контроль за застосуванням закону покладено на Головну дирекцію конкуренції, споживання і боротьби з контрабандою, Бюро перевірки реклами, Вищу раду з телебачення і радіомовлення та асоціації захисту французької мови. Таких асоціацій чимало. Назву деякі: "Майбутнє французької мови", "Оборона французької мови", "Право розуміти", "Асоціація комп'ютерників, які розмовляють французькою", тощо. До речі, французи придумали "стимул" для високопосадовців та відомих приватних власників, які публічно ігнорують французьку мову: щороку їм присвоюють титул "Англійський попихач (наймит)" або "Англійський попихач міжнародного рівня".

Тарас Марусик

http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/020671/