Один за всіх

Огляд новин за 21.02

«Регіональні» юристи такі юристи… Приємно слухати, як з чисто дитячою невимушеністю вони здають себе, своїх клієнтів та начальство. Мова, звісно ж, про нардепа-«регіонала» Юрія Воропаєва, який, не на жарт розходившись у одному з нечисленних своїх інтерв’ю, вирішив підвести під монастир усіх, кого тільки зміг згадати.

Взагалі-то я далекий від думки, що народний депутат, більше того – юрист може не знати, що Конституція передбачає виключно особисте голосування народного депутата. В Конституції немає жодних згадок про будь-який спосіб передачі права голосування комусь із колег, друзів, родичів, кредиторів, бізнес-партнерів, юристів і т.д. І тому будь-які подібні дії повинні розцінюватися виключно як порушення Конституції. А будь-які зізнання у такому порушенні Конституції слід вважати явкою з повинною.

«Іноді я прошу проголосувати за мене. От, наприклад, сьогодні з двох до чотирьох я фізично не міг знаходитися в парламенті, виступав на прес-конференції по одному з законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді», - заявив Воропаєв. Цю його фразу сміливо можна заносити до кримінальної справи, а усі законопроекти, проголосовані його карткою у час його відсутності – скасовувати.

Щоправда, якщо піти далі, то потрібно скасовувати ледь не все, що ця Верховна Рада наприймала за час свого існування. Оскільки, скажімо, згаданий тим же Воропаєвим «народний обранець» Ахмєтов взагалі не був на жодному засіданні парламенту з моменту складання присяги.

Цьому можна було б тільки порадіти, оскільки так безглуздо підставитися під статтю ще треба постаратися. І у майбутньому нова влада, яка неминуче прийде на зміну «донецьким», матиме прекрасний спосіб скасувати усі ідіотизми, які ті встигли наухвалювати. І навіть абсолютно стопудові підстави посадити нинішніх коаліціянтів ледь не у повному складі. Бо одні делегували своє право голосувати, інші цим чужим правом скористалися, тобто були співучасниками, а Чечетов цим усім привселюдно керував.

Однак фіг там хто коли-небудь цим буде перейматися. Це тільки перебуваючи в опозиції народні обранці здатні шуміти щодо порушення процедури особистого голосування, та й то не довго і якось сором’язливо. А коли самі стають владою – починають відчувати, наскільки це зручно і корисно для фракційної монолітності та дисципліни. І починають потихеньку робити те ж саме. Згадайте хоча б нещодавні зізнання полум’яного опозиціонера Гєни Москаля у тому, як вони голосують «за того парня».

Під час перебування нинішньої опозиції при владі голосування «один за всіх» було такою ж нормою, як і нині, коли вчорашня опозиція дорвалася до влади. І ніхто нікого за це не щемить і не пресує.

Тому що усім їм глибоко перпендикулярно на цю Конституцію і на цю країну. Тому що, не залежно від сорту, гівно – воно і є гівно, скільки не принюхуйся у сподіванні відчути різницю.

Володимир Йадороб