Путін усіх українців вважає бандерівцями

Україна рухається в тому ж напрямку, що й Росія – це буде катастрофа для моєї улюбленої України. Чому українська влада терпить те, що Путін творить з українцями Росії?..

Відповідає російський опозиціонер Борис Нємцов.

У ПУТІНА Й СУРКОВА З ГОЛОВОЮ НЕ ВСЕ ГАРАЗД

Пане Борисе, чому в самий переддень Нового року в Москві було затримано, а пізніше арештовано практично всіх російських опозиціонерів, у тому числі й Вас?

Це була акція залякування опозиції напередодні майбутніх парламентських і президентських виборів. Влада думала, що таким чином нас можна деморалізувати, залякати. Але не деморалізували і не залякали. Навпаки – ми стали більше упевненими в своїй правоті.



Але, з іншого боку, таким чином вам зробили хорошу рекламу. Наскільки мені відомо, після вашого звільнення до Вас вишикувалася черга з європейських ЗМІ...

Справа в тому, що інтелект російської влади стрімко падає, деградує країна і державні інститути, деградує інтелектуальний рівень Путіна і Суркова (Владислав Сурков – перший заступник глави Адміністрації президента РФ, який відповідає за внутрішню політику. – Авт.). Треба розуміти, що в 2000 році це були зовсім інші люди. Але відсутність політичної конкуренції, багаторічне перебування у владі, нечуване пограбування країни цим угрупуванням привело до абсолютної неадекватності і отупіння людей, які управляють Росією. Тому вони не відають, що творять. Якби у них з головою було все гаразд, вони б ніколи в житті такі рішення не ухвалювали. Але проблема в тому, що у них не все гаразд.

ГРОМАДЯНИ РОСІЇ ВЗАГАЛІ НЕ МАЮТЬ НІЯКИХ ПРАВ

Ви заявили, що продовжите свою політичну боротьбу. Зокрема, 31 січня знову вийдете на Тріумфальну площу на захист 31-ої статті російської конституції. Не маєте побоювань, що знову «загримите» на 15 діб?

Борис Немцов

Справа в тому, що, з побоюваннями чи без, я не можу відступати. За мною мільйони людей, і захищати конституцію – справа не просто важлива і благородна, а справа абсолютна необхідна для країни. Путін розтоптав, розтерзав, буквально розгриз зубами конституцію. Люди в Росії взагалі не мають ніяких прав, ніяких можливостей захистити себе. Він знищив суд. Такого інституту в Росії вже немає. І в цій ситуації нам малодушно сидіти на кухні з попкорном і попивати пиво - абсолютно не допустимо. Тому я обов`язково вийду.


Чи є загроза? Загроза є, але мене це не зупинить.

Ви сказали, що Вас підтримують мільйони росіян. Наскільки загалом, за Вашими оцінками, великий так званий протестний електорат у Росії сьогодні?

Незважаючи на жорстку цензуру, незважаючи на чорний піар, який ведеться проти опозиції, незважаючи на величезні гроші, які виділяє угрупування Путіна для боротьби з інакодумцями, незважаючи на спецслужби, омонівскі багнети і так далі, є опитування. Коли ми створювали коаліцію і Партію народної свободи, то Левада-Центр провів опитування, яке показує, що за нас готові проголосувати до 19% росіян. Це близько 20 млн. дорослого населення. Не думаю, що соціологічна служба, яка поважає себе, буде нам щось приписувати. При тому що ми тільки почали створювати партію, і цей процес ще не закінчено. Нам ще належить провести в 50 регіонах конференції і віддати в квітні документи на реєстрацію.

УКРАЇНА РУХАЄТЬСЯ В ТОМУ Ж НАПРЯМКУ, ЩО Й РОСІЯ – ЦЕ БУДЕ КАТАСТРОФА ДЛЯ МОЄЇ УЛЮБЛЕНОЇ УКРАЇНИ

Які методи політичної боротьби Ви використовуватимете, якщо врахувати, що, окрім радіостанції «Эхо Москвы» й іноді каналу РЕН-ТБ, вихід на інші ЗМІ, в першу чергу загальноросійські, вам закритий? Як Ви доноситимете свої ідеї електорату?

Справа не в ЗМІ, а в наших діях. У Росії абсолютно знищений парламент як інститут. Це не місце для дискусій, країна вже теж не місце для дискусій, як ви знаєте. На превеликий жаль, Україна рухається в цьому напрямку, причому швидше, ніж я думав. Не дай Бог вам дійти до путінсько-лукашенківського рівня держави. Це буде катастрофа для моєї улюбленої України.

Якщо повернутися до питання, то вважаю, що найбільш ефективними є вуличні форми протесту. Це єдине, що чує влада і що дійсно викликає повагу в людей. Тому, ми продовжуватимемо протестну активність. Висувати вимоги відставки Путіна, розпуску Думи і нових виборів, реформи спецслужби, виборності губернаторів і реєстрації опозиції. Крім того, ми зараз готуємо великий мітинг демократичної опозиції 16 квітня. Ми хочемо, щоб це була солідна акція – не тисяча, не півтори, а значно більше людей.

Разом із протестною активністю, це просвітницька робота. Брошура «Путин. Итоги» видана мільйонним тиражем, і це найбільший опозиційний проект у Росії. Зараз ми готуємо в рамках Партії народної свободи нову незалежну доповідь, яка називатиметься «Путин. Коррупция». Ми там розповімо про казкове збагачення дружків Путіна з кооперативу «Озеро», про його роботу в санкт-петербурзькій мерії. Друзів, які з ним служили в КДБ. Така просвітницька робота відкриє багатьом росіянам очі на дійсну суть путінізму і Путіна особисто.

Третій напрям – це регіони. У нас у регіонах 50 організацій, ми вважаємо, що регіональна протестна активність нарощуватиметься. Теми, які ми підніматимемо, будуть абсолютно конкретними. Якщо це Іркутськ – то мова піде про захист озера Байкал, якщо це Калінінград – те це боротьба з корупціонерами, які не дають ані бізнесменам, ані пересічним громадянам, нормально жити. Якщо це Петербург – те це боротьба за місто, яке гине під керівництвом пані Матвієнко. Ми вважаємо, що разом із загальнополітичними вимогами в кожному регіоні треба піднімати свої проблеми, які хвилюють людей.

Ми добиватимемося реєстрації партії, і висування єдиного кандидата в президенти.

А що стосується ЗМІ, то наші ресурси дійсно обмежені. Ми в так званому «стоп-листі» Суркова – Путіна. Наприклад, висвітлення мого арешту категорично заборонене державними каналами. Причому мені це сказали журналісти цих держканалів, які хотіли з українськими й іншими західними колегами це висвітлити. Категорична заборона.

Які у нас є можливості в ЗМІ? Це Інтернет, це кілька газет. Зокрема «Новая газета», «Коммерсант», з обмеженнями «Независимая газета» і «Ведомости». Також це глянцеві журнали: як не парадоксально, журнал «QG», чоловічий журнал «Максим», журнал «Esquire», де немає цензури. Також радіостанції «Радіо Свобода» і «Эхо Москвы», «Бізнес ФМ» меншою мірою «Коммерсант ФМ», іноді радіо «Серебряный дождь», хоча достатньо рідко.

Крім того, регіональні незалежні ЗМІ, що залишилися в живих регіональні телеканали міст Іваново, Володимир, Томськ, також регіональні газети й інформагентства.

Я можу прямо сказати, що цього явно недостатньо. Тільки сидячи в Москві, чогось у країні добитися важко, тому я для себе планую інтенсивні поїздки по країні. За минулий рік в рамках презентації «Путин. Итоги» я побував у 25 регіонах Росії і маю намір продовжити цю практику цього року.



Як відомо, Україна – не Росія... Якщо у нас багато політичних партій, то у вас із цим складніше, і досить складно зареєструвати нову партію. Яка ймовірність того, що Вам вдасться зареєструватися в Мін’юсті Росії і взяти участь у виборах?

Питання реєстрації партій у Росії не юридичне, а політичне. Ми, безумовно, зробимо все, що треба зробити в рамках путінського драконівського законодавства про партії. Зберемо 45 тис. членів, проведемо 50 конференцій у регіонах, подамо відповідні документи в Мін’юст. Все ми це зробимо, проте рішення ухвалюватиметься політичне. Судячи з неадекватності влади, її параноїдальності, коли закриваються українська бібліотека в Москві і організації українців у Росії, пан Путін всіх українців бандерівцями вважає.

Судячи з рівня неадекватності влади, ймовірність реєстрації партії невелика, але ми цей шлях повинні пройти, і ми це зробимо. Якщо вони нас не реєструють, то тим самим за півроку до виборів оголосять, що вибори нелегітимні. Адже таким чином найбільш значуща демократична опозиція до виборів не буде допущена. Те ж саме стосується і висунення кандидатів у президенти. Ми висуватимемо єдиного кандидата від демократичної опозиції, і його нереєстрація означатиме нелегітимність обрання президента. Ми обидва сценарії розглядаємо як робочі. Тобто нереєстрація означає бойкот виборів, оскільки вони нелегітимні, реєстрація – означає боротьбу за повернення Росії на конституційний, правовий шлях.

НЕ РОЗУМІЮ, ЧОМУ УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ТЕРПИТЬ ТЕ, ЩО ПУТІН ТВОРИТЬ З УКРАЇНЦЯМИ РОСІЇ

Ви згадали про Бібліотеку української літератури в Москві. Що ви думаєте з приводу її переслідувань, про ліквідацію діаспорних організацій – ФНКА УР і ОУР. Для чого це робиться?

Я вважаю, що це ознаки глибокої параної російського режиму. Я вважаю, що українська влада і опозиція, підкреслюю – і опозиція, тобто Янукович разом з Тимошенко, разом з Тягнибоком, разом зі всіма іншими повинні жорстко поставити вимогу Путіну припинити переслідування українських організацій Росії і української бібліотеки. Його лікувати треба.

Я вважаю, що дії української влади і опозиції повинні бути абсолютно недвозначними і спільними, тому що йдеться про наступ на українську культуру і українську державність. Я не розумію, як так звана горда влада України може все це терпіти. Чого вони мовчать?

УКРАЇНЦІ ПОВИННІ ЗАВАДИТИ ПУТІІНІЗАЦІЇ РОСІЇ

Як думаєте, Україна може повторити політичний шлях Росії?

Україна рухається в бік Росії. Це смертельно небезпечний для України рух, і патріоти України і люди зі здоровим глуздом повинні завадити ось цій путінізації України. Я розумію Януковича, йому головне захопити владу за всяку ціну і її утримувати якомога довше. Не від великого розуму він це робить, на мій погляд, і кінчить погано. Хай подивиться краще, куди виїхав президент Тунісу і куди йому, бідолазі, доведеться їхати. Хай подивиться, як зараз ставляться до Лукашенка в усьому світі. Не треба йому цю маячню повторювати. Я розумію, що демократичною країною управляти складніше, треба враховувати думку оточуючих, йти на компроміси, треба вислуховувати глибоко неприємних людей, треба слідувати правилам, а не поняттям, що для Януковича особливо важко, оскільки у нього минуле інше. Там поняття в основному, а не правила.

Тільки на шляху до демократії і захисту людей Україна стане процвітаючою країною, а українські люди житимуть краще за росіян – якщо у нас залишиться диктатура.

Ми чомусь не вчимося на чужих помилках і повторюємо їх. Не треба цього робити.

Я б хотів сказати, що переслідування української опозиції зараз (уважно стежу за цим, хоча мене складно віднести до великих шанувальників Юлії Володимирівни Тимошенко), чим би воно не було мотивоване, веде до встановлення диктатури. Я не вважаю Тимошенко святою і не збираюся бути її адвокатом, але можу сказати, що те, що зараз відбувається (масове переслідування української опозиції), – це пряма дорога до диктатури, а значить – до убогості і безправ`я. Тому політично мотивовані процеси треба закінчувати.

МЕДВЕДЄВ ТРИ РОКИ ПРАЦЮЄ ПРЕЗИДЕНТОМ, АЛЕ ТАК НИМ І НЕ СТАВ

Ви говорили, що Росія вступає у виборчий процес. При цьому, як говорять у владному тандемі Медведєва – Путіна, з часом визначать, хто ж з них балотуватиметься. На Вашу думку, хто з цих російських політиків висуне свою кандидатуру? І взагалі, яка роль президента Росії в сьогоднішніх російських реаліях?

Медведєв майже три роки працює президентом, але так ним і не став. Його ніхто серйозно не сприймає. Він говорить, що не треба втручатися в рішення суду, а Путін говорить, що «злодій» повинен сидіти в тюрмі. І, врешті-решт, суддя Данілкин садить Ходорковського на 14 років. Медведєв каже, що свобода краща, ніж несвобода, а мене закривають у клітку перед Новим роком і тримають у нацистських умовах. Тобто цю людину ніхто президентом не вважає. Думаю, для нього це особиста трагедія. Медведєв міг стати президентом, якби помилував Ходорковського, відмінив цензуру, звільнив Путіна з роботи, для цього йому навіть парламент не потрібний. А так він справляє враження людини дуже слабкої і жалюгідної.

Безумовно, і Путін, і Медведєв хочуть сісти в президентське крісло. Причому, думаю, рівень бажання приблизно однаковий. На сьогодні об`єктивні шанси захопити це крісло має Путін. Оцінюю його шанси як 90%, а шанси Медведєва – 10%. Путін контролює спецслужби, бізнес, найбільші медіаресурси, губернаторів. Тобто всі серйозні рішення, зокрема вирок Ходорковському, наші арешти – це все вирішував Путін. Медведєв у цей час на лижах катався, в Твіттері грався, можливо, в блозі своєму писав.

НА МЕНЕ В ГЕНПРОКУРАТУРУ НАПИСАВ ДОНОС СУРКОВСЬКИЙ ПІВНИК

Виходячи з цього, які шанси у демократичної або, як кажуть ваші опоненти, «несистемної опозиції»?

Нам їх суєта підкилимна, кремлівська боротьба не цікава. Нам однаково. У нас абсолютно свій порядок денний, і ми абсолютно не згодні з їх курсом на мафіозну державу, яку вони побудували. У нас є своя програма виведення країни з цього якнайглибшого розвалу, в який Путін разом з Медведєвим її вверг. Нам однаково, що вони вирішуватимуть. Ми діятимемо в рамках тієї рознарядки, про яку я розповів.

Деякі російські депутати попросили Генпрокуратуру Росії перевірити, чи не фінансують Вас з-за кордону.

Я знаю, це зробив депутат Біляков. Це відома «шістка» сурковська. До речі, його декларація про доходи абсолютно брехлива, оскільки в нього цілий парк автомобілів, який може мати тільки мільярдер, а він каже, що живе на зарплату лікаря. Це звичайний сурковський півник. Він написав у генпрокуратуру донос. Мені подобається, що він це зробив. Можу вам по секрету повідомити, що я ніколи в житті не одержував жодної копійки з-за кордону. Я чудово знаю, що це незаконно. Я один з головних супротивників діючого режиму і знаю, що в Путіна діє принцип «друзям – все, ворогам – беззаконня». Тому закон порушувати в такій ситуації категорично нікому не рекомендую і сам дотримуюся цього принципу. Отже з нетерпінням чекаю відповіді з Генеральної прокуратури. Дуже сподіваюся, що пан Біляков цю відповідь оприлюднить, а не тихо ховатиме її у себе в серванті.



Можете нам сказати, за які кошти ви живете зараз?

Я вже відповідав на це запитання у себе в блозі. Повторюю, я 13 років не працюю в уряді. І за цей час заробив грошей, чого і вам бажаю. Перша вдала інвестиція – кінець 98-го року – купівля акцій Газпрому. Тоді вони коштували 10-15 центів за штуку, а потім піднімалися в ціні до 10 дол. Гроші на купівлю цих акцій – 60 тис. дол. – я заробив читанням лекцій у європейських і американських університетах.

У 2004 – 2006-м я займався будівництвом комерційної нерухомості в Москві разом з Ігорем Ліншицем (концерн «Нефтяной», при цьому ніколи не працював у Банку «Нефтяной» всупереч твердженням сурковських пропагандистів). Ми побудували великий офісний центр «Бронная-плаза» і «Серебряный город» на Серебрянічеській набережній.

Крім того, впродовж останніх років я активно інвестую в російський фондовий ринок – це єдиний бізнес, який путінське угрупування відняти у мене не може. Інакше треба закривати біржу і відбирати у всіх комп`ютери.

Що стосується декларації, де вказаний дохід у 6 млн. доларів. Згідно з правилами, що діють у Росії, це саме дохід, а не прибуток, який я одержав, торгуючи акціями. Тобто це сума коштів, яку я одержав, продаючи акції. Тільки треба мати на увазі, що я їх ще й купував. Причому протягом року я багато разів купував і продавав різні акції на ринку. Якщо у вас є тисяча рублів, і ви протягом року мільйон разів купували на цю суму акції і продавали їх, — то в декларації ви повинні будете вказати мільярд як дохід. Отже цифра, представлена в декларації, до мого чистого річного доходу ніякого відношення не має.