У постановах ВР апелюють до Бога і хочуть добитися "благодаті"

ЖЕСТЬ-ЖЕСТЄЙ: у постановах ВР тепер апелюють до Бога і хочуть ними добитися його "благодаті"

Від наших політиків можна чекати чого завгодно, але окремі "проекти" змушують звернути на себе особливу увагу. У цьому проекті постанови слуга народу продемонстрував вершину некомпетентності мракобєсія. Звертаємо особливу увагу на виділені перли.

Проект внесено народним депутатом України Ю. Гнаткевичем і зареєстровано 12 січня за № 7552

"Маючи на увазі, що Верховна Рада в Конституції України визнала існування Бога, а отже поняття гріха, та законодавчо закріпила святковими і вихідними днями Різдво Христове, Світле Христове Воскресіння та Святу Трійцю...

Усвідомлюючи, що Бог у своєму ставленні до України не може не враховувати того факту, що українська влада досі продовжує у своїй топонімічній політиці сталінську практику прославляння атеїстів-грішників, підривників Божих храмів і убивць, що сприяє моральному і духовному виродженню, продовженню нетерпимості та розбрату на політичній, класово-соціальній, мовній, національній і регіональній основах...

Верховна Рада України постановляє:

Зобов’язати усі міські та сільські і селищні ради до 24 квітня ц.р. (дня Світлого Христового Воскресіння) розглянути на своїх сесіях питання, пов’язані з необхідністю перейменувань чи повернення до попередніх (історичних) назв площ, бульварів, вулиць, провулків, скверів тощо, що іменуються нині прізвищами активних більшовицьких діячів періоду громадянської війни та культу Сталіна, активних діячів міжнародного комуністичного руху...

Рекомендувати Президентові України В. Януковичу видати Указ, яким рекомендувати міським, селищним і сільським головам та головам районних державних адміністрацій завершити до 24 серпня 2011 р. демонтаж та усунення (перенесення) з центральних площ і вулиць усіх населених пунктів пам’ятників В. Ульянову (Леніну) та іншим організаторам громадянської війни в Україні, політичним діячам сталінської епохи як войовничим безбожникам і великим грішникам...

Обгрунтування необхідності прийняття Постанови:

Україна незабаром відзначатиме 20-річчя своєї Незалежності. За ці роки в Україні багато змінилося. Щось стало краще, а щось стало гірше, ніж це було за часів тотальної влади Комуністичної Партії. Але одне не змінилося: в Україні немає спокою, панують постійні чвари і недовіра до владних інституцій, виникають «майдани», звідусіль і повсякчас чути взаємні звинувачення, не припиняються бійки в парламенті тощо. Зростає злочинність, падає мораль серед молодого покоління, росте прірва між бідністю і багатством, а багаті не стають щасливими. Здається, цьому не буде кінця, або це закінчиться черговою втратою Незалежності чи розпадом держави.

Причиною означеного становище є гріховність і безбожництво. Україна мала взяти з минулої політичної системи все найкраще, але водночас відкинути погане. Але так не трапилося: визнавши Бога, Україна продовжує його гнівити своєю топонімічною політикою, якою вона прославляє, а отже схвалює, діяння великих злочинців і грішників. Сталін винен у свідомому знищенні мільйонів людей, тисяч храмів і священників, а в нас йому ставлять пам’ятники. Котовський розстріляв 359 українців, а в нас називають його іменем міста і вулиці. Криленко як Голова Верховного Трибуналу відправив на той світ сотні безневинних людей, а ми досі називаємо його іменем вулицю у Києві. Полупанов наказав розстрілювати без суда і слідства киян, що носили вишиванки, а ми свято оберігаємо його пам’ять назвою вулиці. Члени сталінського політбюро раніше Сталіна ставили свої підписи під «розстрільними списками», а місто Донецьк називає їхніми іменами райони".

Якщо є Бог, а Він є, то Він чекає нашого покаяння. Але Він бачить, що влада в Україні ні в чому не розкаялася і каятися не збирається. Ось чому не посилає Господь мир і благодать на Україну. Ось чому треба змінити топонімічну політику в Україні, почавши з прийняття цієї Постанови.