Особисто я бачу лише два способи якось покращити показники мобілізації.
1. Фінансова мотивація. З/п військових має бути в рази вищою від теперішньої. Але ж хто на це піде, коли бруківка не перекладена і стадіони не реконструйовані.
2. Чітко прописані строки демобілізації. Зараз дорога в ЗСУ - це дорога в один бік. Навіть загроза тюрми вже не виглядає на цьому тлі так страшно, бо в тюремного терміна є прописана кінцева дата, на відміну від служби, з якої можна повернутися хіба мертвим чи калікою.
У представленому законопроекті якраз про демобілізацію "забули" (крім 90 днів відпустки для повернутих із полону, яких наче взагалі мали б звільняти повністю - але я не дуже в темі). Зате багато популізму та ідіотизму. Я довго старався утримуватися від повного провалу в емоційних гойдалках на тлі потоку не дуже райдужних новин, але тепер переломився. Для мене такий законопроект виглядає визнанням того, що ми програЄмо і можемо лише продовжити агонію ненадовго. Маленька радянська армія не переможе вчетверо більшу радянську армію.
Далі бачу два варіанти розвитку подій. Або скасують найбільш дикі нововведення, і народ сприйме це як полегшення (забрати все, повернути частину, і всі задоволені - завжди працює безвідмовно; можливо, навіть рейтинги собі покращать). Або приймуть +/- як є, що призведе до переходу решток економіки в тінь, готівкові розрахунки і зарплату в конвертах. Донати від чоловіків так само упадуть до нуля.