Невигадані історії про котів та інших домашніх 15

Особливої уваги в моїх історіях маю приділити одному котею - Максимусу. Ще маленьким, його довелось депортувати в село до батьків, через токсикози під час вагітності дружини. Максимус на сільських харчах виріс, роздобрів і перетворився на здоровецького котиська. Відпрацьовував своє ім’я на всі сто. А характером вдавсь таким, що нерідко можна було почути такі діалоги: - Сусіде, ваш кіт мені всі горшки на горищі потрощив! ...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 14.

Якось чуємо: Пустолайка здійняла черговий ґвалт. Зважаючи на її характер, було зрозуміло: то вона радо зустрічає чергового кота. Зазвичай, всі сусідські коти адекватно реагували: дибились, шипіли і давали дьору. Пустобреха гордо гавкала їм услід і, з почуттям виконаного обов’язку, заглядала до нас у вікно. Проте цього разу гавкіт не припинявся а перейшов в несамовите скавуління… Собака гавкала й скавчала, неначе… Та й не придумаєш, на що це схоже. В інтонаціях Пустолайки...

Читати далі...

Невигадані історії не про котів 13.

Якось, в 90-ті, пізно ввечері по ТБ показували Кінг-Конга, кіно таке. І в один з напружених моментів, як завжди і буває, пустили рекламний блок. Моя дружина, вся така під враженнями, побрела до кухні. Чи то чаю зробити, чи просто води випити – не в тім суть. Лиш почув, що клацнув вимикач, як з кухні волає несамовитий крик дружини і звук падіння… Вилітаю, серце калатає – що ж таке? Дружина сидить під стіною, перебирає...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 12.

Леді Васька, окрім екстремальних пригод, була ще дуже мстивою. Бува, пригорнемося з дружиною одне до одного, а ця шевеличність підійде і так ненароком: «О! Колготочки!», - і кігтиками, кігтиками, прямо дружині по ногах, або вискочить їй на спину і мліє по-котячому, не забуваючи кігтиками промасажувати… Якось сіли обідати. Насипали собі, насипали того ж самого Васьці. Ця приндцеса лиш скоса глянула на свою порцію і давай виводити немелодійні рулади на тему: «чого мене садять окремо, я...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 11

У зв'язку з моїм одруженням, мати презентувала нам кошеня від Васьки. «Воно таке ж противнюче, як ти!». Підтримуючи заданий тон, я кицю назвав Васька2, що не оминуло тут же визвати відповідну реакцію в матері. Васька2 росла розумницею, жвавою і веселою. За культурну поведінку швидко отримала доповнення до свого імені і стала Леді Васька. Генетична пам'ять, мабуть, сильна штука, оскільки Леді Васька стала ходить за мною, як її мамка за моїм братом. Проте визначною рисою киці було...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 10.

Принесли нам на заміну почившого Мурчика Пальоного кошеня, нащадка славнозвісної Шапки. Вдалось воно простецьке, сіре, полосате, проте гонористе. В першу чергу, потрапивши до нашої квартири, воно провело генеральну інспекцію всіх закутків. Впевнившись, що пилу і павутиння можна назбирати достатньо, воно всілося на кріслі і винесло вердикт: «Тепер я тут Владика, а ви всі – мої слуги…». Стали «слуги» вияснять, якої ж статі їх владика, як...

Читати далі...

Невигадані історії не про котів 9.

Коли я малим гостював у тітки, найбільше, що мене там вражало, то були гуси. В тітки за городами, метрах в п’ятистах, був ставок, а як йти вулицею, то вдвічі далі. І от, кожного ранку, з усієї вулиці, майже з кожного двору, виходили гуси і йшли до ставка. Це був «Ісход ізраїльтян із Єгипту»… З того чи іншого обійстя самостійно виходила зграйка гусей. Вони обов’язково кілька разів кланялися, зустрічаючись з іншою групою. Потім новоприбулі вливались в загальну зграю і чимчикували далі по вулиці, ...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 8.

Будучи дитиною, влітку я любив гостювати в селі у материної сестри. Був у тітки один маленький пунктик: вона страх як любила рудих котів. І всі в селі, в кого була придибенція, що родилось руде кошеня, то несли його до тітки. А справді рудих, щоб без білого пуза там, чи ще що, в тих краях не так і часто траплялося, проте бувало. Тож і гуляло в тітки п’ять-шість Мурзіків, Рижиків, Васьок, Рудьків, Лисиків по двору, наводячи відчуття дежавю. Сюжет з «глюком в матриці» у відомому фільмі не...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 7.

Привела наша кішка Кішка своїх первістків: Рудька і Гасю. Про Кішку я вам не розповідав? То іншим разом… Отже, про кошенят. Рудько весь час старався взяти верховенство, проте Гася завжди перемагала його і з легкістю. Підросли кошенята… Кішка все справно ловила мишву і почала переводити своїх малят на живий харч. Скоро ми побачили, що Гася, як і завжди, пресує Рудька і вся здобич, що Кішка приносила кошенятам, діставалась тільки їй. Окрім Кішки ми мишей виводили і...

Читати далі...

Невигадані історії про котів 6.

Скільки їжі може влізти в одного кота? Колись вичитав, що він може з'їсти вчетверо більше ніж сам важить... Принесла сердобольна дружина кошеня додому, пібрала десь на базі. Мале, місяців чотири, ледь більше долоні. Першим ділом помила, бо грязюки не хотіла. Із сіро-буро-якогось кошеня стало чорним, худющим чудовиськом. Зі сльозами на очах стала моя благовірна годувати те нещастя. Я відволікся на свої справи, то ж не спостерігав за процесом. Коли через деякий час заглянув на кухню, то застав...

Читати далі...