хочу сюда!
 

Татьяна

52 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 48-52 лет

Невигадані історії про котів 12.

Леді Васька, окрім екстремальних пригод, була ще дуже мстивою. Бува, пригорнемося з дружиною одне до одного, а ця шевеличність підійде і так ненароком: «О! Колготочки!», - і кігтиками, кігтиками, прямо дружині по ногах, або вискочить їй на спину і мліє по-котячому, не забуваючи кігтиками промасажувати…

Якось сіли обідати. Насипали собі, насипали того ж самого Васьці. Ця приндцеса лиш скоса глянула на свою порцію і давай виводити немелодійні рулади на тему: «чого мене садять окремо, я теж хочу їсти зі столу…». На моє «Тпрусь!» наділила мене зневажливим поглядом і продовжила на вищих тонах. Врешті-решт мій терпець увірвався і довелося використати радикальніші міри. Ложками, як мій нині покійний вже дядько, кидатись по котах не звичний. Тарілку жаль, в ній борщ. Проте, на колінах рушник лежав. Чим для своєї тварі не пожертвуєш? Запустив я тим рушником по Васьці. Промазав… Васька романтично прослідкувала поглядом за польотом рушника, задумалась…Потім вперла свій погляд в мене і так виразно: «Ня-а-ав!..» - і дивиться, знов: «Ня-а-ав!..» - і знов-таки очі в очі. Хто ж стерпить відверте знущання ? Довелось пожертвувати тапком… Знов не влучив. Ну, пожалів, заразу… Які ж висновки зробила киця? Прослідкувавши за стрибками тапка до дальньої стіни кухні, Васька відійшла й залізла за газову плиту. Переконавшись, що не знаходиться на лінії прямого вогню, знов почала: висунеться з-за плити: «Ня-а-ав!..» - і сховається, перечекає трохи і знов: «Ня-а-ав!..». «Концерт по заявках» - для кращого травлення…

А ще ця зараза хитрющою була… Сидимо в кімнаті, чуємо: з кухні долинають звуки, ніби там бенкет: ложки цокають, чашки. На столі чисто, все прибрано, знаю ж котячі вподобання. Єдине: посудника в нас не було і посуд акуратненько стояв на столі. Виходжу: порядок і тиша І Васька в кутку, згорнута клубком, підіймає голову: «Га?». І ні сліду. Полишаю все, як є, переходжу до кімнати. Через деякий час – знов бенкет… Я – на кухню… там та ж сама картина: «Га?». Попалася на тому, що шерсть полишила на митому посуду. Ревізорша, блін.

3

Комментарии

Гость: Туго_Входит

120.02.15, 17:10

заметка про тапочки?

    220.02.15, 17:11Ответ на 1 от Гость: Туго_Входит

    І про них...

      Гость: Туго_Входит

      320.02.15, 17:13Ответ на 1 от Гость: Туго_Входит

      заметка про тапочки?можете так же воспользоваться случаем и сообщить модератору

        420.02.15, 17:15Ответ на 3 от Гость: Туго_Входит

        ?Не зрозумів...

          Гость: Туго_Входит

          520.02.15, 17:16Ответ на 4 от ДикийБезобраз

          ?Не зрозумів...це не для тебе, а для стукачів

            620.02.15, 18:30

            А мій Данило Галицький полюбляє у пів- п' ятого ранку починати просити їсти. Спочатку просто мявкає, потім возмущається, що я мовчу, не встаю і не йду на кухню. Фінальний етап - вилазить на ліжко і голосно кричить: " Ма!Ма! Ма!". Я йому: "Га?" , а Данило мені:" Ам! Ам!Ам!"тут уже й чоловік не витримує,іди, каже, годуй, своє чудіще говоряще.

              720.02.15, 19:03Ответ на 6 от Ми Ла

              А мій Данило Галицький полюбляє у пів- п' ятого ранку починати просити їсти. Спочатку просто мявкає, потім возмущається, що я мовчу, не встаю і не йду на кухню. Фінальний етап - вилазить на ліжко і голосно кричить: " Ма!Ма! Ма!". Я йому: "Га?" , а Данило мені:" Ам! Ам!Ам!"тут уже й чоловік не витримує,іди, каже, годуй, своє чудіще говоряще.

                820.02.15, 19:50Ответ на 6 от Ми Ла

                В мене коти завжди знали: полізе на ліжко - стане аеронавтом. Літом - в кватирку, взимку... в двері