Підпалить сонце кутик неба
Й знайде відлуння в моїх снах.
Ти пригонеш весь світ до себе
Й під обрій полетиш, мов птах.

Та море маревно палає...
Світанок... Тліє небосхил.
Думки мої в вітрах витають,
В сплетіннях сонячних вітрил.

І крики чайки вмить розріжуть
Лумкую тишу навкруги.
Хоча оту безмежну тишу
Я б залишила на віки.

Я полетіла б вільним птахом,
Сама б витала в небесах.
Малесенькі шматочки волі
Я зберегла б в своїх очах.

Я б заспівала ранком пісню,
Таку ж пронизливу й терпку,
Щоб тріпотіло кожне серце
Й летіло з сонцем в даль дзвінку.

Автор: Полуянова Анастасія

Багато серця вділено комусь,
Багато щастя втрачено даремно...
Я більш ніколи, чуєш, не прогнусь
Перед людьми, в яких у душах темно.

© Роман Хованець

Пишу листи, складаючи в шухляду, -
У адресата вже нове життя...
А у душі - ні спокою, ні ладу,
Переплелись з думками почуття.

І не тобі тепер мене судити -
Я все тобі до крихти віддала.
А серце просить:"Хочу просто жити,
Любові хочу, вірності, тепла!"

На аркушах - і сльози, і чорнило,
Неначе хтось насмисно наслідив.
Я ще напишу, як тебе любила,
А ти згадаєш, як мене любив... 

Автор: Лілія Альшуайбі

А колись ти знайдеш мене знову,
Просто захочеш відчути те ж,
Коли обох п’янить одна розмова,
Немає заборон, бар’єрів, меж.

Колись ти віднайдеш мене, як книгу,
Що так любив, та вже забув сюжет.
Навіки відцівіло? Лише достигло?
Рідніше ніж колись, чи вкрай чуже?

Ти врешті віднайдеш мене, й забуте
Уврветься в життя з новою силою.
А поки, мій хороший, милий друже,
Будь так само з іншими щасливий.

© Юлія Алейнікова

Я тонка і легка у твоїх обіймах,
Твої руки гарячі відчувати люблю...
Я з тобою щаслива, як люди у фільмах.
Але є тут відмінність: це усе на яву.

Ти зі мною смієшся, я з тобою не плачу.
Мої губи цілуєш, мою шию тонку...
Хочу вірити : я для тебе щось значу,
Тож, не руш, я благаю, мою віру хитку.

Засинати в обіймах твоїх я б хотіла
Все життя, кожну ніч і не менше...
Бо з тобою я щастя в житті цім відкрила.
Ти ж то знаєш, зі мною це вперше.

Я для тебе всю душу, я з тобою на завжди.
Що б не сталося, тільки мене ти люби...
І лишайся собою: смішним моїм,справжнім.
Що б там я не казала, що б там ти не робив.

Ти зібрав мене вкупу, то навіщо ж ламаєш?!.
Я ціную всі миті, що з тобою була....
Тільки я тебе знаю, тільки ти мене знаєш.
Не втрачай мене, милий! Я ж навіки твоя...

© Альонка Бірюк

О як же дійти мені згоди між вами?
Російська - то мова і тата, і мами,
Але українська – то мова бабусі,
Відлуння пісень, що забути боюсь я,

То рідна земля, що мене колисала,
І сон мій ранковий, в якому літала!
І як же мені дійти згоди між вами:
Дві мови? Але ж не буває дві мами.

Тому я вклонюся двом мовам низенько,
Та виберу ту, що підкаже серденько,
Та виберу ту, що уходить корінням
У світ пра-пра-пра, де мої покоління..

Із вічності погляди пращурів древніх -
Їх мови цуратись, то дуже не чемно.
Російську я теж забувати не стану,
Бо це мова тата, бо це мова мами..

В житті обома користуюсь я вільно,
Комусь заважає цей факт дуже сильно?
Я б радо іще інші мови вивчала:
То часу забракло..То розуму мало..

Тому всім кажу, не дивуйтесь панове,
Що чуєте скрізь дві споріднених мови.
Чи треба зрікатись назавжди якоїсь?
А може обидві – вивчати на совість?

Щоб ті жаргонізми - не різали вуха,
Щоб "суржик" – за двері й замкнути наглухо,
Щоб нас іноземці не мали за дурнів,
Слідкуйте, щоб ви розмовляли культурно.

© Людмила Васильєва (Лєгостаєва)

сьогодні дощ? невже це так важливо,
коли на серці буря й заметіль?
коли так гидко, тошно і паршиво,
так важко й зимно, сіро на душі.

ти мені кажеш одягтись тепліше,
бо мінус двадцять, холод, заметіль,
та те, що всередині важливіше
і холод цей в душі не від снігів

ти кажеш взяти із собою парасолю,
та як же серце захистити від дощів?
дай мені захист від образ і болю,
брехні, сварок, незгод і заздрощів.

знай, холод подолає тепле слово,
твоя підтримка, погляд і усміх,
будь просто поряд у часи спокою,
і в час невдач, падінь моїх й страхів.

Автор: Zoe Jane

Дехто боїться земного,
дехто - примарних тінЕй.
А мені дуже страшно від того,
що в смітник викидають дітей...

Декому все мало грошей -
і їм не завадить якір.
А для неї він все ж хороший -
син, який знов б"є матір...

Ще хтось обожнює тіло -
на великому бюсті - карАти...
А комусь над усе важливо
безсмертну душу кохати.

Ти хочеш багато!...більше!...
Поборений боротьбою...
Спинись.І подумай ліпше -
А що ти візьмеш з собою?

Автор: Вікторія Пожарська

Я – українка! Я горжуся цим!
Я – українка! І кажу: „Ніколи,
Ніколи потурать не буду тим,
Хто зневажає нас і нашу мову!”
Я – українка! І у тьмі віків
Не заблукаю я, як інші люди.
Я – українка! І дочкою козаків
Була я завжди і надалі буду!
Я – українка! Прагну я свободи!
І на Землі я залишу сліди!
І хто би там не каламутив воду,
Я – українка! Й буде так завжди!

Автор: Алена Косташ