Думки...

  • 29.03.18, 15:10
Люди іноді пишуть "Держава має бути християнською/атеїстичною/язичницькою/націоналістичною/толерантною і т.д. (потрібне підкреслити)". А от чому б не виділити  кожній групі свій куточок і хай по ним своїх "тарганів" вигулюють, а державу будувати спільно? 

На вас якось вплине якщо сусід виявиться геєм чи сатаністом? Чим заважає книжка з націоналістичним лідером на обкладинці на вітрині магазину чи язичницькі зібрання на капищах?  Хіба буде ефект на людей від слів про пекло, теорію еволюції чи расу, сказаних в сотий раз, чи після погрому тематичних виставок? 

Звідки ви знаєте, що саме ваша ідеологія істинна, що насильно тулите її іншим?

А ми все більше схожі на їх віддзеркалення...

  • 26.03.18, 13:20
Що страшніше, читати про смерть дітей у вогні в кінотеатрі чи те, як радіють свої ж з цього "Мокшанє померли!"?

Я ще розумію радість коли впав літак з доктором Лізою і якимось хором приспішників недорусского мира, радію повідомленням, як наші хлопці відбивають атаки. Пу і Мільчакова і сама не проти в котлі зварити 

Але оце? Народ, що з вами?

Жіночий портрет

  • 08.03.18, 16:05


Ти чесна жінка, ти не продаєш

своєї вроди й пестощів за гроші,

нещирих поцілунків не даєш

за лакомство нещасне, за розкоші.

Ти горда жінка, ти не увійшла

в кубельце, звите дружніми руками,

найтяжчу працю ти собі взяла,

несеш мовчазно довгими роками.

Ти добра жінка, слів терпких нема

у тебе для таких, що «впали низько»,

хоч злидні перетерпіла й сама,

хоч і тобі була спокуса близька.

А ти не впала. Чом же ти чола

не можеш гордо зняти перед тими,

що продають себе задля срібла,

ганяючись за примхами пустими?

Ти щира жінка. Тим своє чоло

ти хилиш низько, про таких згадавши,

що продаються; знаєш, як було

їм гірко й солодко, в неволю впавши.

Бо продалась і ти. Не за срібло

і не за ласощі, не за дарунки,

але за те пестливеє тепло,

за любі речі та за поцілунки…

Се ж голод серця гнав тебе за тим,

у кого в очах діаманти ясні,

чий сміх тобі здавався золотим,

а кучері були, мов грона рясні.

Не тіло ти, а душу продала,

свій хист і розум віддала в неволю,

у каторгу довічну завдала, –

і гірко й солодко тобі до болю.

27.11.1906

Леся Українка

Такі самі?

  • 11.02.18, 18:46
От цікаво коли люди стали подобою своїх катів, які глузують та цитують Задорнова під новиною про падіння  літака? Це при тому, що інформація щодо відсутності українців на борту з'явилась пізніше цих глузувань, та і взагалі будь яка інформація про людей


Помер Леонід Каденюк...

  • 31.01.18, 13:40
Гуляв по парку, стало зле, швидкої не дочекався...
Світла пам'ять...


Негодовал, увидев клык на шее...

Негодовал, увидев клык на шее,
Отвёл в сторонку, просил снять.
Он спрашивал, в кого я верю,
А я не знала, что сказать.

Он говорил о демонах, исчадьях ада,
Рычал на клык и на тату,
Всё сетовал, что нету с нами сладу,
Что выбрали религию не ту.

А я молчала – что тут скажешь?
Шеф православный, я дурак.
Не верить как ему прикажешь?
Я клык сняла – вот как-то так.

Он спрашивал, в кого я верю.
Да ни в кого! В отвагу, честь,
И в справедливость к равной мере.
В людей, добро – всего не счесть.

Я верю в радость и веселье,
В искусство, счастье и любовь.
И в чудодейственное зелье,
И в вечно молодую кровь.

Я верю в Локи, сумасшедший,
Пока ты молишься в церквах.
А я, сто дел земных успевши,
Уже на персональных небесах.

Автор: Mara Strega


Сергій Жадан

  • 11.12.17, 08:55
З випаленими очима й залізом в ключиці
жити далі потрібна вагома причина.
І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці:
не хвилюйся – тепер я буду твоїми очима.

Я завжди зможу дати якусь пораду.
Я оповідатиму, яка погода.
Я тебе надто люблю, щоби казати неправду.
Твоє небажання жити – просто погорда.

А він відчуває, що в тілі його забагато металу,
А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку.
А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу.
А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку.

І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу?
З чого зараз складається небо над нами?
Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу?
Скажи, як домовлятимешся з моїми снами?

Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі,
як вперто протоптують стежку ранкові трамваї,
а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив,
і як забувають про тих, кого вже немає.

Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих,
бути як звір, що нікому не вчинить кривди.
Єдине, чого не зможу –
зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих,
щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде.

…І навіть якщо ця зима буде тривати роками,
навіть якщо світ болітиме кожним вдихом –
будь його диханням і руками,
будь голосом його, будь його сміхом.

Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить,
Маєш тепер любити за тих, хто не любить,
Цієї зими навіть дерева стоять, неначе
вони теж втомилися, вони теж, як люди.

Будь продовженням його збитих пальців,
будь закінченням його довгих речень.
Зимове небо над вами вранці
складається з доказів і заперечень.


Сергій Жадан


Слышали о принципе "Разделяй и властвуй"?

  • 09.12.17, 09:42
Вот он. Наглядное пособие

Пока украинцы бросаются друг на друга, молясь на этих двух, враг готовится, или уже что-то делает


Голодомор в цитатах

  • 24.11.17, 16:30

Важкою темою для нашого народу завжди залишається жорстоке винищення українців у 1932-33 роках, – тема Голодомору. Чи то з розповідей дідусів, бабусь, чи з вуст батьків, вчителів, ми дізнавались про жахливі події, що лягли на історію нашого народу. Моторошні світлини того часу, які збереглись, історії, в які важко повірити сучаснику та цифри – статистика кількості померлих… Все це перевертає свідомість та затамовує подих. 

Важливо знати, пам’ятати та скорбити. 25 листопада Україна вшановує жертв Голодомору. 

Пропонуємо Вашій увазі редакційну добірку цитат про Голодомор від очевидців, історичних постатей, відjмих світових діячів та сучасників!

(взято з http://www.vezha.org/golodomor-v-tsytatah)


Хочеш жити в кращій країні?

  • 23.11.17, 13:12
Перед тим, як вимагати, щоб хтось змiнився на краще, чи щоб хтось змiнив твою крану на краще, почни змiнювати Украну з себе - бо ти i є УКРАНА !


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
62
предыдущая
следующая