Поклоніння мощам чи некрофілія?

  • 22.05.17, 17:27
Мені довелося бути в Києві під час ввезення в Києво-Печерську Лавру мощей Андрія Первозванного. Неймовірна кількість паломників зібралася тоді для поклоніння цим мощам: люди по черзі прикладалися губами, порушуючи цією дією всі мислимі гігієнічні норми, до заскленого кубу, крізь який просвічувався якийсь зморщений плямистий череп. Видовище було невимовно жахливе і викликало у мене тільки одну думку: невже все це відбувається в ХХI столітті?

[ Читати далі ]

Шацькі озера з висоти

Неймовірну красу Шацьких озер показали з висоти пташиного польоту.

http://volyn.tabloyid.com/layf/11-pokazav-neymovirnu-krasu-shackyh-ozer-z-vysoty-ptashynogo-polotu

Відеоролик зробив канал «1+1» у рамках проекту «Моя країна». 

Телевізійники мають за мету показати красу кожного куточка України з висоти пташиного польоту – і великих міст, і прихованих природних перлин, і віддалених архітектурних знахідок.

"Шацький природний парк – це хороше місце для спокійного і тихого відпочинку на природі, що поєднує в собі цілюще повітря, величні ліси, піщані пляжі і срібну воду озер. Водойми настільки чисті, що їх називають «блакитними очима Волині». Найбільше з них - озеро Світязь", - йдеться у ролику.


Також з'явилося два відео, зняті із використанням digital-тренду – зйомки 360°.



Какая разница между ВОВ и 2-ой Мировой?

  • 19.05.17, 14:10
7 мая 1945 года Германия капитулировала, а 9-го прекратила военные действия. Но, тогда еще осталась Япония, которая придерживалась фашистской идеологии на тот момент, была союзницей Германии, и капитулировала лишь 2 сентября 1945 года. Так что же празднуют сейчас на 9 мая?

Начало войны тоже разное...


«хватит ликовать!», или победа глазами полководца

  • 10.05.17, 18:24
В канун 25-летия Победы маршал Конев попросил меня помочь ему написать заказную статью для «Комсомольской правды». Обложившись всевозможной литературой, я быстро набросал «каркас» ожидаемой «Комсомолкой» победной реляции в духе того времени и на следующий день пришел к полководцу. По всему было видно: сегодня он не в духе.
— Читай, — буркнул Конев, а сам нервно заходил по просторному кабинету. Похоже, его терзала мысль о чем-то наболевшем.
Горделиво приосанившись, я начал с пафосом, надеясь услышать похвалу: «Победа — это великий праздник. День всенародного торжества и ликования. Это...»
[ Читати далі... ]



Не хочу

  • 08.05.17, 19:50
Під радянським прапором одна наволоч вбивала і мучила тисячі людей по концтаборам, тероризувала мій народ, цькувала одних людей на інших, а сьогодні інша наволоч з пов'язаними георгіївськими стрічками вбиває моїх співвітчизників, недолуго виправдовуючись. Завтра дехто буде марширувати з цією символікою і святкувати, розповідати про любов до  ветеранів, зневажаючи навіть тих, хто воював за них тоді, отих ветеранів. Врешті решт бачу, як на кожне 9 травня люди пачками бухають і намотують символіку  ледь не на білизну. Люди ганьблять навіть свої цінності. Не хочу бути частиною цього, і не тільки через те, що це просто не моє, мені бридко, особливо після прочитаного...
[ Читати далі... ]

Агрессия

  • 01.05.17, 01:55
В современном обществе агрессивность воспринимается как сугубо негативное качество. В людях воспитывают кротость; слабые правят сильными, отказывая им в праве на силу. Однако агрессию можно рассматривать и как созидательную энергию - как силу, которая разрушает устаревшие формы и творит новые. Агрессия может проявляться как инстинкт выживания, как бессознательная сила, побуждающаяся нас бороться до конца и выживать несмотря ни на что. Правильное - то есть управляемое - приложение этой силы под контролем личной дисциплины наделяет нас изобретательностью и выносливостью.

                                     Фрейя Асвинн "Мистерии северных народов"

Вірш про наших військових...

  • 27.04.17, 19:45
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце - щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
І без імен вони для нас герої.
(c)


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
60
предыдущая
следующая