Старі граблі...
- 12.02.20, 21:50
- Бандерівці
У ці дні, 100 років тому, як і сьогодні, Україна воювала з РФ, тільки тоді перша називалася УНР, а друга РРФСР. Воювали в період 1917-1921, відразу після того як Україна проголосила автономію. Росія, як і сьогодні, не визнавала своє пряме військове втручання, а лише заявляла про підтримку Харківської Народної Республіки, що була створена в кінці 1917, хоча туди були відправлені з Росії десятки тисяч солдатів для взяття міста і області. Таким чином, Росія заявила що в Україні йде громадянська війна, так як в країні два центри влади - Київ і Харків. Тоді, як і сьогодні, на старті конфлікту, Україна підтримували країни Західної і Центральної Європи, зокрема німці і астро-угорці, а росіяни програвали битву за битвою. Але, в квітні 1918, на тлі соціальних та економічних проблем, стався державний переворот, так було ліквідовано Центральну Раду і лідером став гетьман Павло Скоропадський. Тим не менш, це не вплинуло на успіхи України на фронті. Дійшло навіть до того що Україна і Росія підписали попередній договір про мир в середині 1918.
Все, здавалося б, йшло до перемоги і миру, але раптом сталася внутрішня політична криза в Україні, опозиціонери, в тому числі серед військових, скинули гетьмана в грудні. Росія довго думати не стала і відразу ж пішла в атаку. Кризою влади вирішила скористатися і Польща, яка атакувала із заходу і підтримувалася Францією. Нова влада в Україні спробувала дипломатичними шляхами зупинити агресію з боку Росії, але та заявила що їх військ в УНР немає, це громадянський конфлікт між прихильниками незалежності та прихильниками об'єднання з радянською Росією. А вже в 1919, почався розкол у новій владі, різні політичні та військові діячі почали звинувачувати один одного в роботі на Росію, що майже закінчилося черговим держпереворотом. До слова, ті військові які спробували повалити тодішнього лідера України Симона Петлюру, звинувачували його не в зраді на користь Росії, а в безхарактерності і попаданні під вплив колаборантів Росії. Тим часом Польща захоплювала міста на заході України, а Росія на сході. У підсумку, в 1920, Україна підписала мир з Польщею на невигідних умовах, втративши людей і території, але тепер Польща воювала разом з Україною проти Росії. В цей же час, Британія, Франція і США воювали на стороні білої армії проти більшовиків в Росії. Однак, після ранніх успіхів, восени того ж року Польща підписала мир запропонований Росією. А вже в березні 1921, після остаточної поразки УНР, вона, одночасно з Білорусією, була розділена між Польщею і Росією, так частина західної України увійшла до складу Польщі, а вся інша відійшла Росії, а пізніше в 1922 стала частиною СРСР. Варто додати, що багато хто з тих військових-патріотів що намагалися повалити Петлюру були пізніше вбиті більшовиками, навіть ті що ховалися в еміграції.
Як можна помітити, абсолютна більшість ключових подій того часу мало не дзеркально відображають події сьогоднішні: невизнана агресія з боку Росії, колаборанти серед української влади, змінючий думку Захід, відсутність політичної та суспільної консолідації всередині України і наївність її керівництва. Відповідно, логічно було б припустити що і кінцівка буде така ж, як і тоді. До того ж, на державних телеканалах і в Польщі і в Росії така кінцівка вже обговорюється (дивіться фото нижче). Але, поспішати з висновками не варто, надія є завжди. Головне - не переставати чинити тиск на владу, щоб не допустити капітуляції організованою колаборантами.
Олександр Юсупов - Oleksandr Yusupov
