Чому не можна палити сухе листя й траву

  • 01.03.20, 08:36
Наступного разу, коли надумаєте палити листя, сміття чи суху траву, подумайте, скільки шкоди ви цим завдасте довкіллю, оточенню та самим собі. Про небезпеку й шкоду довкіллю читайте в нашому матеріалі.
Назар Токар

Нині в Україні є величезна екологічна проблема — люди, що палять листя, сміття та суху траву. Це неабияк шкодить довкіллю, ґрунту та здоров’ю людей. Нумо розберімося, чому з цим необхідно боротися!

1. Це шкодить довкіллю.

Горіння — це процес окиснення (з’єднання кисню із речовиною, яку піддають горінню). Згадаємо також, що вуглець — це основна складова всього живого на нашій планеті, зокрема й рослин. Тож під час горіння трави, листя чи інших органічних сполук, завжди утворюється діоксид вуглецю (CO2), а підвищення концентрації вуглекислого газу спричиняє збільшення “парникового ефекту” на нашій планеті.

Саме цей ефект і призводить до глобального потепління, так-так, того самого, яким нас лякають вчені вже декілька десятиліть.

І ні, спалювання однієї купки листя за хатою, може, й не буде помітним… А якщо це роблять мільйони?

І це вже не кажучи про підпали сухого очерету на річках, коли гинуть птахи, які там гніздувалися, жаби та інші тварини, яким нікуди подітися.

2. Це шкодить родючості ґрунту.

Спалюючи траву, ви позбавляєте ґрунт поживних речовин, які він міг би отримати від процесу гниття. Наприклад, більшість чорноземів не утворилися б, якби не постійне поповнення ґрунту поживними речовинами з мертвих рослин. Така ж біда спіткає й сполуки азоту, які при згорянні просто вивільняють азот в атмосферу і вже наступне покоління рослин не зможе отримати його з ґрунту, а азотні сполуки, між іншим, є дуже важливими для життєдіяльності рослин.

Також від горіння гине багато комах, личинок та й взагалі велика частина мікрофлори ґрунту. Після підпалів зазвичай виживає лише найневибагливіша трава — переважно саме бур’ян.

Пожежні гасять траву, що горить.

Пожежні гасять траву, що горить. Фото — ГУ ДСНС України у Київській області

3. Це шкодить здоров’ю людей.

Найочевидніше, що шкодить здоров’ю людей — це шкідливі викиди в атмосферу. Всі ми люди й усім нам потрібне повітря. І якщо це повітря занадто брудне, то ми матимемо проблеми зі здоров’ям.

А що ж виділяється в атмосферу, окрім вуглекислого газу, який, до речі, також є не дуже корисним? А в атмосферу виділяються також:

  • Пестициди. Господарі часто використовують пестициди, щоб плодові рослини росли гарно і рясно, якомога далі від шкідників. Рослинки впродовж свого життя накопичують ці пестициди. І ось ці рослинки горять… В атмосферу разом із димом викидаються накопичені пестициди й люди ними дихають. А пестициди у людей можуть викликати ускладнене дихання, та навіть ураження центральної нервової системи (мозку та спинного мозку);
  • Отруйні мікрочастинки. Оскільки люди вважають, що, раз вже горить купа з листям, то нехай там і горить різне дрібне сміттячко, на кшталт пластикових виробів. Під час згорання того самого поліетиленового пакета в атмосферу виділяється неймовірно отруйна суміш, що складається зі шкідливих та канцерогенних речовин;
  • Чадний газ. Здебільшого люди мало зважають на те, що листя, трава, чи сміття тліє. Ну тліє собі, ну й нехай. Але під час тління через брак кисню утворюється багато монооксиду вуглецю або, інакше кажучи, чадного газу (CO). Такий газ є дуже отруйним, здебільшого тому, що, потрапляючи у кров, сполучається з гемоглобіном. Концентрація цього газу в повітрі всього лиш рівня 0.05% здатна викликати головний біль, погіршення зору та слуху, а 0.1% за дві години може і взагалі вбити. А для настання летальних наслідків від вуглекислого газу його має бути у 30-40 разів більше: від 3% до 5% концентрації у повітрі.
По-четверте: підпал — пожежонебезпечний

Неконтрольоване полум’я може перекинутися на ліси, степи чи населені пункти й спричинити масштабні пожежі, які завдадуть неймовірних збитків, матеріальних, екологічних та гуманітарних. Особливо коли підпал здійснюють у вітряну погоду. А у тиху погоду дим зазвичай стелиться землею, від чого можуть страждати місцеві мешканці.

Також можуть початися торф’яні пожежі, як то було 2015 року.

Забруднена атмосфера від торф'яних пожеж (4 вересня 2015, Одещина)

Забруднена атмосфера від торф’яних пожеж (4 вересня 2015, Одещина)

І це геть не весь перелік причин, з яких не варто палити листя, сміття чи суху траву. Наприклад, в українському законодавстві передбачено різні закони та нормативні акти, які гарантують безпеку довкілля та забороняють спалювання сухої трави, листя чи сміття:

  • Стаття 50 Конституції України. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
  • Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій. П.3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
    П.3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення. Стаття 77-1. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, наступного разу, коли надумаєте спалити листя, сміття чи суху траву, подумайте про те, скільки шкоди ви цим завдасте довкіллю, оточенню та самому собі.

https://tokar.ua/read/39868

Чи знали ви такі факти про Лесю Українку?

Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами. Добре знала латину. Перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не навчалася в школі.


На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.


Лесю і її брата Михайла у сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5-го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою.


Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».


Деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською. Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда», яка до слова, в першій редакції мала назву «Нічні метелики».


Хворобливу і тендітну Лесю Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.


В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.

Книжкова Хата


...

  • 21.02.20, 02:20
Соромно, хоч в інтернет не заходь... 

"Какая разніца?"

  • 18.02.20, 10:05

Росіяни погрожують мінчанину, який замовив чай білоруською мовою
Житель Мінська замовив у магазині чай білоруською мовою, що викликало скандал. Мінчанину згодом почали погрожувати навіть росіяни

Про це повідомляє Радіо Свобода.

11 лютого мінчанин Арамаїс Міракян зайшов до фірмового магазину «Комунарка» на вулиці Червоній у Мінську випити чаю. Замовив по-білоруськи, на що несподівано отримав від касирки пропозицію говорити по-російськи, бо “у нас дві державні мови”.

На зауваження Мірак’яна, що він говорить “не по китайськи, і не по чеськи, а однією з державних мов”, касирка погрозила, що викличе охорону. Конфлікт вдалося вирішити за допомогою адміністратора, молодої дівчини, яка звернулася до відвідувача білоруською і дуже просила не писати скаргу.

“Адміністратор дуже вибачалася. Я завжди остовпіваю від хамства, але лист керівництву “Комунарки” я направлю обов’язково", - написав Арамаїс у соцмережах.

Протягом останніх декількох днів мінчанин отримав сотні критичних повідомлень від росіян. Деякі з них, за словами Міракяна, містили погрози.

Хоча під його постом було чимало слів підтримки, зокрема від українців, росіяни відчули себе “дискримінованими” і почали посилати відверті погрози, долучилися і провідні російські ЗМІ.

Відреагував на пост Мірак’яна навіть член Ради Федерації Росії сенатор Ігор Морозов.

“Поява негативних процесів щодо російської мови, нехай навіть на побутовому рівні, це нове явище, повз яке керівництво Білорусі не повинно проходити”, – заявив Морозов.

"Людина, яка сходила просто попити чаю в кафе, відчуває себе так, ніби вона потрапила у країну абсурду. Я очікував чого завгодно. Коли я розміщував цей пост, то розумів, що буде резонанс. Але якби мені хтось сказав, що на це відреагує верхня палата російського парламенту? Я не знаю, що б відповів такій людині. Я б не сказав, що мене це лякає. Дивує швидше. Їм що, немає там чим зайнятися, у тій Росії?”, - сказав студент.

Звертатися до білоруських правоохоронців із проханням розібратися Міракян поки не планує. Каже, що не бачить в цьому сенсу.


espreso.tv/news/2020/02/17/rosiyany_pogrozhuyut_minchanynu_yakyy_zamovyv_chay_biloruskoyu_movoyu

Тут акула вышла погулять...

Биологи признали «шагающих» акул новейшей эволюционной ветвью своего вида


Ученые проследили эволюцию небольших придонных Hemiscyllium, которые любят прогуливаться по рифам и пескам и стали отдельным видом девять миллионов лет назад.

Самые первые представители акул берут свое начало более 400 миллионов лет назад. В новой работе международной группы ученых, опубликованной в журнале Marine and Freshwater Research, прослеживается эволюция индоавстралийских кошачьих акул (Hemiscyllium), которые также известны как «шагающие» акулы. Согласно выводам ученых, эти хрящевые рыбы, впервые обнаруженные в 2006 году, отделились от своего предка всего девять миллионов лет назад и их можно считать самым молодым видом акул на сегодня.

Небольшие акулы Hemiscyllium, достигающие 1,2 метра в длину, обитают в водах северной части Австралии, на востоке Индонезии и вблизи острова Новая Гвинея, имеют удлиненное тело в форме цилиндра, брызгальца (дыхальца), небольшие усики, пятнистый «камуфляжный» окрас и обитают на дне, по которому они словно «шагают» при помощи плавников. При этом зачастую такие акулы «выходят» на берег и бродят по песку.

«Будучи в среднем менее метра в длину, “шагающие” акулы не представляют угрозы для людей, но их способность противостоять среде с низким содержанием кислорода и ходить на плавниках дает им замечательное преимущество в плане добычи мелких ракообразных и моллюсков, — пишет Кристина Даджон, морской биолог из Университета Квинсленда, один из авторов статьи. — Эти уникальные особенности не достались их ближайшими родственникам — бамбуковым акулам — или более дальним родственникам — ковровым акулам, а также китовым».

В исследовании, которое продлилось 12 лет, было изучено девять видов «шагающих» акул (Hemiscyllium henryi, Hemiscyllium ocellatum, Hemiscyllium freycineti, Hemiscyllium galei, Hemiscyllium michaeli, Hemiscyllium halmahera, Hemiscyllium trispeculare, Hemiscyllium strahani, Hemiscyllium hallstromi). Как замечают ученые, каждый из этих видов «похож по размеру тела и морфологии, но может быть легко дифференцирован на основе цветовых моделей». Кроме того, по словам авторов работы, все виды «имеют уникальный способ передвижения», «бродя» по морскому дну в поисках пищи на свои мускулистых плавниках.

 

[ Читать дальше... ]



Мишебратська любов...

  • 14.02.20, 10:00

По катеру "Бердянськ" був випущений бронебійний снаряд під час захоплення українських суден у 2018 році.

експертиза встановила, як був обстріляний катер "Бердянськ" у Керчі в 2018 році© Афіша bigmir)net

Український катер "Бердянськ", захоплений ФСБ Росії біля берегів анексованого Криму в 2018 році, був пробитий бронебійним снарядом, випущеним із російського вертольота Ка-52. Про це свідчать дані балістичної експертизи, повідомив заступник постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання форуму ОБСЄ.

"Ми хотіли б звернути увагу делегацій на результати балістичної експертизи ушкоджень, завданих під час атаки на три українських кораблі та їхні екіпажі з боку Російської Федерації 25 листопада 2018. Ці кораблі були повернуті Росією в Україну в листопаді минулого року у відповідності з обов'язковим наказом Міжнародного трибуналу з морського права. Пробоїна в катері "Бердянськ" виникла в результаті прямого попадання бронебійним снарядом, випущеними з ударного вертольота Ка-52 ВМФ Росії", - цитує слова представника України "Укрінформ".

Лоссовський також зазначив, що ці докази "чітко підтверджують агресивний і незаконний характер дій, які Росія здійснила в Чорному морі в листопаді 2018".