Это блюдо наипростейшее, к тому же очень быстро готовится. Впрочем, так же быстро и съедается. Готовлю его ещё со студентческих времён. Итак, нам потребуется нарезной батон, пару не очень больших помидоров, чесночок, два маленьких бочковых огурчика, немножко колбаски с/к ( я использовала "жопку" "Московской" ), 100 гр твёрдого сыра и майонез. Раскладываем на протвене кусочки батона. Довольно тонко нарезаем помидоры и раскладываем на булочке.

Помидорки можно слегка присолить, хотя я этого не делаю, потому как соль уже есть и в сыре, и в майонезе, и в огурчиках. Следующий слой - мелко нарезаный чеснок.

После чеснока черёд мелко нарезаных огурчиков.

Далее - колбаска.

Натираем сыр и отправляем его на наши бутики.

Для вкусняшества капаю кетчуп, но можно и без него.

И последний слой - майонез.

Да, забыла сказать, духовку лучше включить зараннее, тогда бутерброды проготовятся быстрее. Отправляем протвень в духовочку и оставляем минут на 15-20 на ОЧЕНЬ маленьком огне. Если у вас нормальная плита, то можно не тревожить бутики. Мне не повезло, поэтому периодически достаю протвень и поворачиваю другой стороной. В результате выходит вот такая красотень.

Замечательно "смотрится" не только с коньяком, но и водочкой, пивком, чаем, кофе...Это я к тому, що горячие бутерброды очень выручают, когда неожиданно нагрянут гости, а готовить что-нибудь серьёзное просто некогда.

ЗЫ, почти так же готовлю баклажаны, заменяя булочку баклажановыми кружочками.

Мясо по-французски и бефстроганов, наверное, пробовали все. А это наши с мужем семейные наработки. Короче, - Свинстроганов ( так мы это назвали ).

Режем свининку на отбивнушки ( примерно 0,5 кг ).

А каждую отбивнушку рубим тонкими полосочками.
Чистим три мелкие луковицы.

Свинушечные полосочки выкладываем на протвень, формируя небольшие плоские кучки-отбивнушки.

Луковицы нарезаем тоненько четвертушками и выкладываем на мяско.

На мелкой тёрочке натираем твёрдый сыр и укладываем не очень толстым слоем на лук.

Поливаем всю эту красотень майонезиком. Кстати, я мясо не солю, потому что в сыре и майонезе и так есть соль. Можно слегка поперчить.

Ставим в духовочку на среднем огне минут на 15-20 до появления золотистой корочки.

А потом достаём, выкладываем на тарелочку и...пусть весь мир захлебнётся слюной. Смачного!

Скажу честно, возиться с тестом не люблю, поэтому взяла готовое замороженое пресное тесто.

Пока тесто размораживается, готовим начинку. Ну, как готовим? Почти никак. Просто ассорти из замороженых ягод ( вишня, клубника, чёрная смородина ) ссыпаем в дуршлаг, промываем тёплой ( не горячей!!! ) водой и даём разморозиться окончательно и стечь.

Возвращаемся к тесту. Когда оно разморозиться, нужно аккуратно развернуть и хорошенько наколоть вилкой. Тогда при приготовлении в духовке тесто не будет трескаться.

 
А дальше всё довольно просто. Режем на порционные полоски и раскладываем на них ягоды. Можно присыпать сахаром, но я вместо него добавляю немного мёда ( у меня в семье есть диабетики, поэтому сахар - табу ) .

Скручиваем каждую полоску рулетом и защипываем концы как в варениках ( чтобы сок не вытекал ).

На протвень кладём фольгу и слегка смазываем маслом. Выкладываем наши пирожки.

Для "красивости" взбиваем желток и промазываем сверху каждый пирожок.

А теперь ставим всю эту красотень в духовочку минут на 20-25 до появления золотистой корочки.

Майже кожен сьогодні асоціює 1 травня з червоними прапорами, замурзаними
робітниками в касках, ленінською колодою, серпом і молотом, і бадьорим
«Інтернаціоналом». Насправді до цього свята Ілліч жодним чином не докладав рук.
Міжнародний день праці «народився» в «розсаднику капіталізму» – США, у 1886
році, коли волосся на голові Леніна було значно більше, а сам він ще сидів за
партою Симбірської гімназії. Саме 1 травня американські робітники організували
страйк, вимагаючи восьмигодинного робочого дня. Страйк закінчився кривавою
сутичкою з поліцією. На згадку про загиблих Паризький конгрес II Інтернаціоналу
ухвалив рішення організовувати подібні страйки щороку. Хоч це і дивно, але в
усьому світі «солідарність трудящих» обернулася для них повноцінним вихідним
днем.

Утім, це свято добре відоме кожному. Але, як з'ясувалося, перший день травня –
це свято не лише робітників.

Живин День

Першого травня давні слов'яни святкували Живин День. Живою називали богиню
краси, родючості, народження та зерна. Згідно з віруваннями слов'ян, цього дня
богиня спускалася на землю й дарувала людям щастя та красу. Жива повністю
обновляла природу після зимових холодів і благословляла жінок на дітонародження.
Цього дня було заведено стрибати через вогонь, очищаючись від злих зимових
духів, і ходити по траві босоніж.

Белтейн

У ніч на 1 травня відзначається один із двох найважливіших кельтських свят
Белтейн, що ділить кельтський календар на два рівні періоди. Це свято веселої
зустрічі приходу язичницького бога сонця та родючості Беленуса, який цієї ночі
нібито спускається на землю. Бога було заведено зустрічати палаючими багаттями,
дрова для яких кельти збирали протягом кількох днів під керівництвом мудрих
друїдів. Із першими променями сонця, що символізували прихід бога, багаття
запалювали, через них проганяли худобу та стрибали самі, щоб вигнати зі свого
тіла духів хвороби.

День богині Рауни

У Фінляндії шанувальники язичества та й просто всі неліниві донині святкують
День Відьомської Горобини, свято богині Рауни. Напевно, завдяки нордичному
характеру, манірні фіни ніколи через вогонь не стрибали і свійських тварин через
нього не ганяли. Замість цього предки «гарячих фінських хлопців» виходили до
лісу, де збирали гілочки ясена або горобини. Якщо висушити їх і покласти в оселі
– це стане кращим захистом від усіляких злих духів.

Свято єдності народу Казахстану

Коли Казахстан ще був однією з республік великого та могутнього СРСР, там
нарівні з усіма цього дня відзначали День Праці. Після повалення радянської
імперії втрачати гарну нагоду не виходити на роботу не хотілося, але й чіплятися
за минуле теж не подобалося, тому уряд Казахстану перейменував свято на День
єдності народу. Загалом свято не несе в собі особливого політичного підґрунтя,
будучи просто гарним приводом відпочити. Однак цього дня в багатонаціональному
Казахстані проводять санкціоновані «згори» різні заходи та ярмарки, які повинні
посприяти єднанню народів республіки.

Вірхен-де Чапі в Перу

Із 1790 року в Перу 1 травня відзначають релігійне свято Вірхен-де Чапі на знак
чуда, начебто створеного Дівою Марією. Легенда розповідає про священика, Хуана
де Діосе Хосе Тамайо, який спробував замінити статую Діви Марії у святилищі
Ла-Вірхен-де Чапі. Однак невелика статуя зненацька стала незвичайно важкою.
Звістка про чудо миттєво облетіла країну, і відтоді щороку 1 травня до
закинутого місця, де розташоване святилище, сходяться прочани з усієї країни.
Дорогою віруючі збирають камені, які залишають на підході до святилища як символ
очищення від гріхів.

Свято Великого Танення в Португалії

1 травня в португальській провінції Альгавре (Algavre) з незапам'ятних часів
відзначають свято води, називане днем Великого Танення, або Великого фонтана.
Цього дня в посушливій провінції настає сезон жари, під час якого пересихають
усі місцеві ріки та струмки. Жителі востаннє насолоджуються шумом міських
фонтанів, веселяться на ярмарку та прикрашають усі навколо вінками з квітів.
Відтепер до кінця літа тут ретельно економитимуть воду, і всі фонтани
відключать.

День весни в Естонії

До середини ХVI століття в Естонії в перший день травня влаштовувався
грандіозний турнір із стрілянини, перегонів, бої на мечах, із блазнями та
бенкетом на всю країну. Жителі цієї країни відзначали прихід весни. Попереджаючи
жарти про естонський менталітет, уточнюємо – клімат Естонії в ті часи був значно
суворішим, і теплі дні справді наставали лише на початку травня. Переможець
турніру одержував титул Травневого графа, вибирав собі графиню, і в компанії
шанувальників і всіх охочих з гучною кавалькадою в'їжджав до міста, де
влаштовувався бал до пізньої ночі. Зараз свято знову стало популярним і його
щорічно святкують у всіх містах Естонії.

Канадський фестиваль тюльпанів

Фестиваль тюльпанів в Оттаві з'явився одразу після Другої світової війни, під
час якої тут переховувалася королівська сім’я Нідерландів, яка втекла від
фашистського режиму. Тут же й народилася нинішня королева Маргрієт. Однак щоб
успадкувати трон, вона мала народитися на території рідної країни. Тоді
канадський уряд проголосив кімнату в лікарні Оттави територією Голландії. На
знак подяки після повернення на батьківщину принцеса Голландії Юліана подарувала
Оттаві 100 тисяч цибулин тюльпанів. На згадку про ті події в Канаді щорічно
проводять міжнародний фестиваль тюльпанів.

День благословення велосипедів у США

Мабуть, найдивовижнішим святом 1 травня можна вважати День благословення
велосипедів у США. Тут немає жодного символізму та підґрунтя – цього дня
священики справді благословляють велосипеди всіх охочих. Історія свята проста –
в 1819 році до США з Англії потрапив перший велосипед. До кінця літа
муніципальна рада заборонила пересування на цьому виді транспорту, оголосивши
його небезпечним для людини. У країні негайно з’явився підпільний рух
велосипедистів, які виявляли свій протест такому порушенню їхніх громадянських
прав. Невідомо, чим би закінчилася ця епопея, якби не католицький священик, який
1 травня 1820 року, благословивши свій велосипед, поїхав на ньому на роботу.
Через два тижні муніципалітет офіційно скасував власну заборону.

Фестиваль сажотрусів Рочестера

На знак солідарності із трудящими цього дня своє професійне свято відзначають
сажотруси Рочестера. За давніх часів їх вельми поважали, адже під шаром сажі
цілком міг бути син якогось лорда або збіднілий барон. А беручи до уваги
неспокійну історію середньовічної Англії, сьогоднішній бідний сажотрус цілком
міг завтра, з новим витком Війни Троянд, виявитися якимось графом. Відтоді,
звісно, спливло чимало часу, але професія сажотруса все ще існує. Щоправда,
тепер їхня роль має суто символічний характер – оскільки зустріти сажотруса в
Англії вважається доброю прикметою, уряд, як і раніше, справно виплачує їм
винагороду. А рядові обивателі щодня, виходячи на роботу, шукають поглядом
високу фігуру в циліндрі та зі сходами на плечі.

Фестиваль віскі в Шотландії

Горді шотландські горці не розмінюють 1 травня на стрибки через багаття, зустріч
весни й подібні дрібниці. Їм ніколи. Цього дня кожен справжній чоловік у кілті
просто зобов'язаний перехилити чарку чи дві міцного шотландського віскі.
Фестиваль відбувається у місці під назвою Спейсайд. Там розташовані всі
найзнаменитіші віскікурні в країні – Glenfiddich, Glen Grant, Strathisla. Раз на
рік ці заводи розчиняють свої двері для всіх охочих, запрошуючи на власні очі
спостерігати процес виготовлення віскі та пригощаючи кожного склянкою фірмового
напою. Крім візиту на заводи, цього дня влаштовують повномасштабні народні
гулянки з безліччю конкурсів, танцями під волинку, змаганнями зі швидкісного
одягання кілта, конкурси на найшвидше спорудження бочки та багато чого іншого.
Нерозумно навіть припустити, що в таке свято хтось у стані вийти на роботу.

Свиснула в інеті в Олександра Романова.

 PS Студентка університету Пурдью, що на Американщині у штаті Індіана, Дженніфер Маккрайт створила спеціальну групу в соціальній мережі Facebook, в якій закликала жінок продемонструвати світові свої принади впродовж 24-х годин 26-го квітня, аби зрозуміти, чи викличе це землетрус. Маккрайт, уражена заявою іранського аятолли про те, що відверті жіночі вбрання є причиною землетрусів, вирішила довести абсурдність цього припущення на практиці. Для цього Дженніфер організувала перший міжнародний День Бюстотрясіння! На думку одного з авторитетних мусульманських священнослужителів Ірану, саме представниці слабкої статі своєю «недостойною» поведінкою здатні викликати природні катаклізми. Таким чином, якщо дійсно станеться катастрофічний землетрус, про можливість якого вже не перший рік попереджають мешканців багатомільйонного Тегерана, винуватими в ньому будуть жінки, котрі бажають бути привабливими, носять відвертий одяг, користуються косметикою та вступають у позашлюбні стосунки з чоловіками, - вважає аятолла Кезем Сегеді. «Я закликаю всіх жінок-скептиків приєднатися до мене та перевірити на практиці  надприродну силу свого бюсту… Сила наших безсоромних тіл має обов’язково викликати землетрус. Якщо цього не станеться, я впевнена, аятолла Сегеді знайде цьому раціональне пояснення», - написала у своєму блозі дівчина. .Що цікаво, в День Бюстотрясіння в Японії було зафіксовано кілька підземних поштовхів середньої сили.  Та це й не дивно, адже Земля – жіночої статі, тож, мабуть, теж приєдналася до нового жіночого руху!

 

Американец основал музей тараканов

В Японии любителей выпить в одиночестве призывают объединиться. Японский
производитель слабоалкогольных коктейлей Suntory запустил для своей аудитории
социальную сеть Horo-Yoi. Ее цель - помочь людям, которые привыкли пить дома,
найти себе компанию. Регистрация в простая, при этом можно указывать выдуманные имя и прочие данные.
А само общение осуществляется подобно игре Second Lifе - фигурки героев
перемещаются по искусственным ландшафтам или помещениям, они могут приближаться
друг к другу и начинать разговор.
Для посетителей сайта, которых в первую неделю работы стало 70 тысяч,
организаторы в одной из виртуальных комнат устроили видеотрансляцию шоу и
фильмов, в другом помещении "выступает" комедиант, третье просто является местом
сбора многих персонажей. Свои впечатления от процесса можно транслировать в
Twitter - для этого покидать страничку Horo-Yori не нужно.
Впрочем, согласно опросам, большинство японцев, которые выпивают в одиночестве,
как правило, не намерены в это время общаться в соцсетях. Если они и занимаются
поиском собеседника, то делают это через Skype.

Меня угостили ею друзья. Прикольная еда, очень напоминает чипсы.

Приблизительное время приготовления: 20 минут

Ингредиенты, используемые в рецепте:
на 1 кг муки нужно брать 0,5 л воды

Мука может быть пшеничная, ржаная, ячменная или овсяная

Инструкции по приготовлению:

Муку просеять через сито, тонкой струйкой влить в неё воду, быстро и тщательно
перемешивая тесто, чтобы предотвратить образования комков.
Раскатать очень тонкие лепёшки толщиной не более 1,5 мм, часто наколоть их
вилкой и выпечь в духовке при температуре 180 градусов.

ЗЫ. Маца получается очень хрустящая, можно использовать этот рецепт как "толчок" для
своей кулинарной фантазии. Добавьте зелень и специи и получите совершенно другой
вкус! =))) ЗЫ, фота не моя. Готовила поздно вечером, а у меня цыляфон поганенько фотает при искусственном освещении.

                        

                              На 100 г лепестков роз -
                              0,5 л водки
                              150-200 г сахара

                              Ощипать розу в цвету, наполнить лепестками бутыль,
                              залить водкой, дать настояться.
                              Когда настойка приобретет темно-янтарный цвет,
                              процедить, не отжимая лепестки, добавить сахар,
                              подогреть немного и разлить по бутылкам.
                              Хранить в прохладном месте.

Прошлась по кулинарным сайтам в поисках "вкусняшек" ко Дню Святого Валентина и нашла интересный рецептик.

Итак, коктейль "Ирландская роза".

Ингредиенты:
  Виски  50 г
  Содовая    100 г
  Ликёр сливочный  10 г
  Густой сироп из лепестков роз  10 г
  Тёртый шоколад
  Бутон розы
Приготовление:
  Для приготовления коктейля берём бокал, край его смазываем лимонным соком.
  Край бокала обмакиваем в тёртый шоколад.
  Аккуратно наливаем в бокал виски, содовую.
  Отдельно ликёр смешиваем с сиропом из роз, затем аккуратно выкладываем эту
  массу на дно бокала.
  И последний, самый главный ингридиент, это бутон розы! Кладём его в бокал и… 
  вуаля: коктейль “Ирландская роза” ГОТОВ!

( На прохання Злої Тітоньки )  

Цитуючи Даля, лінощі – відраза до праці, роботи, занять. В жодному ганджі ми не зізнаємося так охоче, як лінь. Сутність лінощів не зміниться в їхній оцінці. Тож хто нянькається з лінькою-мамкою?  Не треба соромитися тим, що лінощі наша з вами доля.  . Навпаки, ми з вами ще взірець працездатності у порівнянні з великими світу цього. Згадайте хоча б людину, яка примусила весь світ повірити  в те, що мавпу людиною зробила саме праця. Відверто скажемо, якщо би тією мавпочкою був сам маленький Дарвін, - дивовижного перевтілення не відбулося би! Адже сам Чарльз лінувався навчатися навіть рідній англійській мові. Йому більше подобалося трохи поспати на парті, а відпочити після цього на риболовлі. Після довготривалих роздумів про майбутнє лінивої дитини довелося батькам Чарльза Дарвіна запроторити його до університету навчатися зоконів божих. Але й навіть там, замість штудіювання богословських наук Дарвін обстрілював ворон з рушниці, не вставаючи з ліжка! А риболовлю йому замінили паби!  Навіть з головою поринувши в науку містер Дарвін нікуди не поспішав. На написання першої праці він витратив 8-м років, а на другої – аж 30-ть!

            Але не треба вважати Чарльза Дарвіна поодиноким у лінощах. Добру компанію йому міг би скласти сер Уїнстон Черчіль, який був найгіршим учнем у школі й навіть вирішив не поступати до університету. Найактивнішим видом спорту для сера Черчіля стало гойдання у кріслі-гойдалці. Він лінувався навіть користуватися попільничкою, тож наприкінці робочого дня весь був обсипаний залишками життєдіяльності улюблених сигар.

А ось Ісаак Ньютон у школі не був гіршим за всіх. В його класі навчався ще один учень, успіхи якого були ще нижчими. Щоправда,  трохи пізніше його визнали ідіотом і виперли зі школи. Та коли мама забрала Ньютона зі школи аби він допомогав їй у господарстві, в неї нічого з цього не вийшло! Ісаака відрядили продати зерно, а він просто утік! Тоді мати вирішила, що все ж таки дешевше буде дати бовдуру освіту.

Карл Маркс взагалі жив за рахунок старенької матері й місяцями пиячив, не маючи жодного бажання заробляти на життя власноруч. Невідомо скільки б ще терпіла старенька, але з 1869-го року всі рахунки Маркса оплачував Фрідріх Енгельс. Списочок зоряних ледарів продовжують Байрон, Пікассо та Ейнштейн. Вони ніколи не були першими учнями, а Ейнштейна взагалі вважали не просто ледачим, а супер-ледачим.  Щоправда, навіть у дорослому віці Ейнштейн так і не навчився прасувати одяг і прибирати у власній оселі. А навіщо?

Можливо, хтось з вас вже розслабився і вирішив, що за для того, аби стати генієм, достатньо бути просто лінивим! А ось і ні! Лікарі вважають, що справа насамперед у хворобі. На їхню думку, лінощі разом з неохайністю, байдужістю до всього та вередуванням, є не що інше, як прояв хвороби АДНД. Саме на цей синдром розладу уваги перехворіли у дитинстві Черчіль, Ейнштейн, Бетховен та Леонардо да Вінчі.