***

Серпневі вулиці просочені медом,
Ласкавим сонцем, терпким вином.

Щасливе серце просочене небом,
Можливо наше життя є сном.

Серпневе літо пробуджує вічність,
Яку ми в душах своїх несем.

На крилах вітру моя самітність,
Щаслива тим, що проходить все.

І коли страшно, і біль, і морок,
Я у світанок, в свою зорю,
Цілую серпень й за силу, й гонор,
Його тримаюсь і теж люблю.

Останні статті

Гість: буха качка

126.08.16, 15:34

а мну госінь подобаеться .да і всі пори року .а літо таки шкода закінчуеться

226.08.16, 15:39Відповідь на 1 від Гість: буха качка

а мну госінь подобаеться .да і всі пори року .а літо таки шкода закінчуетьсявсьо ідьот паплану, ніфілюйся

326.08.16, 16:15

426.08.16, 23:38Відповідь на 3 від Міс Марпл

527.08.16, 04:24

627.08.16, 08:25

балдю від такої погоди як сьогодні і від осені

727.08.16, 09:24Відповідь на 5 від Ivan_Tom

827.08.16, 09:24Відповідь на 6 від Помадка*

балдю від такої погоди як сьогодні і від осені

927.08.16, 09:41Відповідь на 8 від Гала

балдю від такої погоди як сьогодні і від осені

1027.08.16, 10:03

Гарний вірш, з легким смутком, але у першому катрені варто замінити на синонім одне з "просоченого" і буде ідеально