Четыре месяца зимы

Бессонниц чёрно-белой масти

Во власти холода и тьмы

У одиночества во власти.

Четыре года без весны

Весны твоей волшебный танец

Волшебный сон, о эти сны,

Руки твоей протуберанец…

Четыре века без огня

Холодным светом обмануться

Терзает свет, в ночи маня,

И невозможность прикоснуться.

И на четыре стороны

Одна лишь бездна звёздной ночи

И жалкий свет моей луны

Среди квадриллионов прочих.

 

Живуть (хоч і не довго) дураки

Що вірять в красоту і справедливість

Глумляться з дураків не дураки

Їх доброта вважають – боязливість.

Не бачать вигоду - оце так дураки

Немеркантильні  – певно ж ідіоти

Не вміють кумуватись – селюки

Слинява слабкість їхні ті чесноти.

Куди не глянь – кругом  не дураки

Зароблять гроші, славу і посаду

Доцільні кроки, підлості стрибки

Залишать дураків усіх позаду.

І вчитимуть ледащих неборак

Мов і вони лукаві - та ж невдатні

А я пишу – Хай славиться дурак!

Бо дураки до підлості не здатні.

Ничего не происходит

Жаль вот только – жизнь проходит

Жалко только что меня

Нет ни часом, ни секундой

В распорядке Вашем дня.

З тих пір як жив - пройшли роки

Ще не десятиріччя

Колишнім пасіям палким

Бридке моє узбіччя.  

 В усі часи одне і те

Одне й те саме блядство

Кохання квітка не цвіте

Без слави і багатства.   

 

Немає більше України
Проговорили, пропили
Гули Майдани: «Не козли ми!»
Та мабуть все таки ж - козли.
П’ють патріоти-кар’єристи
Шампанське скочивши з трибун,
А ми розбрелись мов туристи
На язиках яких тіпун.
Ті що просрали Батьківщину
Цінують свій авторитет
І люблять в дупу Україну
Та нас, за наш менталітет.
Покращить (бо «нема ж різниці»)
Життя професор-книголюб
Штани скидай, розсунь сідниці
Братки беруть усіх у шлюб.

 

Тарас Григорович Шевченко

Все робить згідно розпорядку

Лягає спати він раненько

О шостій – робить фіззарядку.

 

Ні пива він не п’є, ні кави

На цигарки не ма й хвилинку

Вірша напише – робить вправи

Поему – нудить шведську стінку.

 

Тарас Григорович Шевченко

Лауреат державних премій

І влада й слава – рідна ненька

Такий собі - сучасний геній.

 

Big Bang відбувся через нас
Тринадцять міліардів років
Земля і космос обертас
Чекають наших кроків.
Час, простір – суть лише об’єм,
Лаштунки для кохання
А замість ми їмо і п’єм
Тамуємо бажання.
Тепер провалюється світ
В цю прірву поміж нами
І  риє місяць чорний кріт
Під чорними зірками.

От стен луной очерченный карниз
Над бездною ночного небосвода
Окно открыто, для прогулки вниз
Свобода.
В чём тайный смысл, зачем и почему?
Чудно устроил Бог, или природа
Из тьмы прийти и уходить во тьму
Свобода.
Любовь, любви так мало на земле
И равно для красавца и урода
Любить…в окно прогулки при луне
Свобода.

Умны евреи? Эта тема
Старинна как и вечный жид
Жаль неуместна здесь поэма
(И время к праздникам бежит)
Как сделать рубль из копейки?
Не так уж это и хитро
Достаточно спросить скамейки
От Гепы, в харьковском метро.

 

Пародия на стихотворение Александра Абрамова "Измен её былая горечь" http://www.stihi-tsebrenko.ru/proizvedenija/1-o-lyubvi/izmen-e-bylaja-gorech.html

Пародия называется "Грим и асы любви"



Измен её былая горечь

И будни нынешних измен

Она добра, любая сволочь

В ней приютит свой пошлый член.

Ей стыдно и она страдает

Кричит от боли "Ах" да "Ах"

А он безжалостный пытает

Её на наших простынях.

За эти годы я смирился

С её гримасами любви

И от измен я изменился

Пустяк, подумаешь хуи.