Децивілізація. Де цивілізація?

Децивілізація. Де цивілізація?

Табу (від полінезійського слова tapu або tabu, що означало — заборона) — негативні приписи (категоричні заборони) на різні дії людей, порушення яких повинно спричинити відповідні санкції.

Табу бувають різні: десь в світі не можна підніматися на священну гору, десь - категорично не можна прилюдно цілуватися. Загалом кажучи, система табу у кожній окремій культурі і є базисом, фундаментом цивілізації.

Звично вже думати й казати, що всі ми прагнемо європейських цивілізаціних норм, та - нема де правди діти - європейських же цивілізаційних благ. Тільки (як показав досвід) більшість не здогадується, що - норми спочатку, а блага - потім, як НАСЛІДОК дотримання норм.

У мене таке сумне враження, що в кожному суспільстві обов`язково є свої 86%. Дрємучіє, шо тьомний лєс. Здичавілі, як росвата.

Так ось, спеціально для дрємучіх та здичавілих - кілька сенсаційних відкриттів.

Не можна бити дитину ногами. 
Не можна душити старих та немічних. 
Не можна гвалтувати - взагалі нікого. 
Не можна жорстоко поводитися із тваринами. 
Не можна їсти людей. 
Не можна бити тих, хто за визначенням слабший. Жінок - зокрема. 
Це - табу.

Прікіньтє, наші вітчизняні 86%, скільки різних табу треба засвоїти - перш, ніж взагалі патякати про якісь там європи-цивілізації та решта безвізові режими. 
Може, спочатку вам всім треба було б навідатися до батьківщини терміну "табу" - до Полінезії? 
А вже потім, в поколінні десь третьому, до Європи.

Це думка моєї коллеги, яку я знаю особисто. Вона працювала на "Радіо Свобода" в 90-х, була  присутньою при прийнятті Конституції України, в ту історичну ніч. І я дуже поважаю її думку, надзвичайно талановитого і чесного журналіста.