Міцніший сталі

Міцніший сталі

         Десяток розривів від ворожих мін  «прикрашають» неглибоку балку, по якій проходить передова лінія оборони України поблизу Широкіного.  Це місце старшина другої статі Артем Лаптєв  долає кілька разів щодня. І саме тут він зрозумів, що означає вислів «зазирнути смерті у вічі».

-         Коли впала перша міна, я просто не звернув на неї уваги, - розповів він.- Бо такі «шальні» простріли тут трапляються кожен день. Та вже після другої а потім третьої спочатку впав, а потім почав швидко бігти до наших позицій.

Тоді йому стало зрозумілим, що той обстріл це не просто випадкове «накидування» - це полювання на нього. Надто хорошою ціллю він є для ворогів. В такі хвилини життя немов би уповільнює свій темп.

-Я бачив, як наді мною пролітають уламки, продовжив розповідь. –Це направду, як у уповільненому фільмі. Здавалось бачу подряпини і тріщини на опеченому металі.  Страху не було. Не встиг напевно. Лише думав куди влучить в руку чи ногу. І просив Бога, щоб якщо і попало то менше. Бо треба буде скоріше вилікуватись і повернутись до хлопців.

         В той день йшов сильний дощ. Довелось бігти в суцільному болоті. Тай до всього ще й шнурки розв’язались. Саме шнурком зачепився за зламане дерево. От тоді він перелякався, по подумав, що отримав поранення. На щастя, його підрозділ швидко зреагував і подушив міномет ворога. А випадок зі шнурками став черговим приводом для сміху за вечірньою кавою.

-         Взагалі я мріяв стати звичайним стрільцем, - продовжив розповідь старшина другої статі. – Але коли потрапив до навчального підрозділу, то отримав пропозицію опанувати АГС. Подивився на нього і вирішив, що це моє.

У своєму виконанні АГС має свою, зрозуміло переважно військовим, елегантність. 30-й калібр, велика швидкість стрільби. Різноманітність завдань, які він може виконати. Звичайно спочатку було важко, бо важить цей «агрегат смерті ворогів» близько 47 кілограм. З самого початку з ним не лише важко бігати, але й просто неможливо ходити. Та за певних тренувань вчишся робити все швидко. І переміщатись, і заряджати гранати.

-         Коли я потрапив в АТО, то відразу був призначений на посаду старшого гранатометника, - пригадав морпіх. -  Тобто повністю відповідав за свою зброю. За те, як він добре обслужений, за те, як веде себе в бою тощо.

За час лужби було різне, та найспекотніше було літом 2016 року. Саме тоді під Широкіно йшли запеклі бої і у  гранатометника було чимало роботи. Потрібно було робити все, щоб не дати ворогу пристрілятись до наших позицій. Завдяки своїй прекрасній спортивній формі Артему вдавалось швидко міняти позиції, перебігаючи метрів 300-400. А це не так просто, адже на тобі вся амуніція, каска, бронежилет. Крім гранатомету ще й автомат з запасом патронів. Бо у разі чого доводилось  приймати  бій вже просто стрільцем.

-         Переживаєш, коли отримуєш команду вступити в бій. – каже гранатометник. – Команда на відкриття вогню,  отримання координат вже відбувається на автоматі. Та коли чуєш, що ціль уражена, то просто отримуєш величезне задоволення. Бо ворог отримав своє. Розплату за смерті і каліцтва наших хлопців. За ту біду, яку приніс на нашу землю.

Під час кожного бою старшина другої статі Артем Лаптєв знавав свій гранатомет з різних сторін. Навчився вести вогонь по навісній траєкторії та прямою наводкою. Коли російські терористичні війська пішли в класичну атаку з підтримкою танків, то наш герой майстерно відсік піхоту, що дозволило морським піхотинцям знищити всі ворожі броньовані цілі. 

         На полі бою гранатометник – це пріоритетна ціль для ворожих сил. По ньому завжди «працює» і окупаційна артилерія, і снайпери. При стрільбі за дальніх дистанцій, є велика ймовірність, що корегувальник ворога швидко вирахує позицію гранатомета.  Доводилось після кількох черг, швидко міняти місце стрільби. За переміщенням на полі бою противник слідкує дуже пильно. Але потрібно залишитись непоміченим, перейшовши на нове місце з важкою зброєю та боєкомплектом. За словами нашого героя, все це не катастрофічно. Бо він відчуває себе частино великої дружньої команди. Морпіхи підтримують і прикривають один одного в бою. І напевно це є головною складовою їх успіху.

-         Наш ворог боїться гранатомета, - поділився переконанням морський піхотинець. – Як тільки починає «працювати» мій АГС, то він відразу втихомирюється та забивається десь у свої нори. А це збережені життя наших хлопців.

               За словами гранатометника не потрібно недооцінювати  російських найманців, тай професійні війська сусідньої держави, які зараз окупували Донбас. Вони добре навчені тактиці, і швидко вміють знаходити та визначати пріоритетні цілі. Тому діяти проти них потрібно теж грамотно.

               Найдраматичнішим моментом за всю свою службу він вважає бій одного літнього дня 2016 року. Тоді завданням гранатометника було підтримати нашу контратаку, і вогнем «задушити» БМП ворога. А також стрільбою по площі «прикрити» наступ морської піхоти.

-         Справа в тому, що наші бійці дуже швидко подолали відстань, і майже в притул підійшли до позицій ворога, - пригадав Артем.-Я тоді дуже переживав щоб не накрити вогнем своїх. Але вони потребували моєї підтримки, тому я і діяв. БМП противника виїхала і почала вести по ним вогонь. Я мав «відвести її очі» від наших хлопців не зачепивши жодного морпіха. І тоді це вдалось. Крім того, я запалив ворожий бліндаж, і коли почув по рації, що хлопці на місці, і все без втрат то просто відлягло від серця.

               Потрібно зауважити, що той бій в цілому був вдалим для нас. Завдяки майстерним та злагодженим діям вдалось відвоювати позиції ворога, які він зайняв всупереч домовленостей в Мінську.

               На думку Артема, гранатометник має бути перш за все професійним військовим. Знати досконало всю науку ведення бою. Вміти читати поле бою, щоб діяти вчасно і впевнено. Будь-яку ціль потрібно вражати з першого разу, бо другого ворог просто не дасть. Крім того потрібно мати відмінну спортивну форму, бо носити гранатомет важко. А ще потрібно бути педантом. Скрупульозно виконувати  все, що пов’язано з стрільбою чи обслуговуванням АГС. Бо скажімо погано закріплена ніжка стойки може призвести то неточного залпу. А відсутність, чи неправильна чистка, до розриву гранати в стволі. Дрібниць просто не існує.

               На даний момент старшина другої статі Артем Лаптєв далі знаходиться на передових позиціях. І хлопцям від цього легше, бо провокації ворога, які робить з залученням стрілецької зброї придушуються швидко і майстерно за допомогою нашого АГС.

Тарас Грень.