«…Я батькам сказав, що на передовій моя друга родина…»

  Віктор самий звичайний водій, звичайної військової «таблетки». Та хіба можна назвати звичайним чоловіка, який на руках, виносить поранених з під обстрілів? І так само, під щільним вогнем транспортує їх до польових госпіталів. Давно не таємниця, що прихильники «новороських ідей» порушуючи всі міжнародні правила і норми, влаштовують цілі артилерійські полювання за медичними машинами, які забирають з поля бою поранених українських бійців. А максимальний захист наших санітарок, це в кращому випадку бронежилет кинутий на вікно.

   Та незважаючи на небезпеку, Віктор знаходиться в зоні проведення АТО вже майже півроку. Він відмобілізований ще у другу хвилю мобілізації. І навіть маючи кілька поранень знову повернувся до свого батальйону.

 - Я батькам сказав, що тут, на передовій моя друга родина, - розповідає Віктор. – І хлопці чекають на мене. Адже хто як не я буде рятувати їх у складну хвилину.

  Передова інформаційна група МОУ Тарас Грень.